Бизнес во время войны. ДРС меняет правила игры

Економічна складова – надважлива у захисті України. Тому у час війни мусимо приділяти прискіпливу увагу економіці, як надзвичайно важливій ділянці фронту. 

Зайвим буде пояснювати, що український бізнес повинен далі працювати, розростатися, отримувати прибуток, сплачувати податки та забезпечувати робочі місця.

У відповідь, особливо у час повномасштабної війни, підприємці потребують допомоги від держави. 

Центр розвитку інновацій, Офіс розвитку підприємництва та експорту, проєкт Дія Бізнес та Advanter Group на початку лютого провели велике дослідження бізнесу в Україні, де опитали більше 500 власників та СЕО різних підприємств. 

Основним було питання, що заважає бізнесу відновлюватися?

Відповіді складні. Більшість говорять про відсутність достатньої кількості платоспроможних клієнтів, непрогнозованість ситуації в країні, відсутність капіталу, непередбачуваність держави. Також називалися перешкоди з боку регуляторних та фіскальних органів. 

Як Голова Державної регуляторної служби України, хочу зупинитися на останньому пункті. 

Президент України Володимир Зеленський в одному з останніх звернень чітко дав зрозуміти, що українському бізнесу конче необхідна дерегуляція. Цього хоче не лише Президент, а все суспільство. 

Для ефективної дерегуляції замало лише скасувати архаїчні акти й переглянути інструменти. Потрібно вносити зміни до законодавства щодо актуалізації регуляторної політики під сучасні умови, а також посилювати відповідальність посадових осіб. 

Наша Служба підготувала два законопроєкти, які допоможуть навести лад у регуляторній політиці нашої країни. 

Перший має довгу назву: "Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо посилення відповідальності за порушення законодавства у сфері державної регуляторної політики та дерегуляції, політики з питань нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, ліцензування та дозвільної системи у сфері господарської діяльності та дерегуляції господарської діяльності".

Другий: "Про впорядкування питань, пов’язаних із забезпеченням формування та реалізації державної регуляторної політики, політик з питань нагляду (контролю), ліцензування та дозвільної системи у сфері господарської діяльності".

Що пропонує ДРС

Почнемо з першого. Головна мета нашого законопроєкту – посилити відповідальність для контролерів підприємців та посадових осіб-регуляторів.

Хочемо збільшити штрафи для посадовців, які порушують законодавство у сферах регуляторної політики, ліцензування та дозвільної системи у 10 разів. 

Зараз фінансові покарання мізерні:  перше порушення – це 850-1700 грн, а повторне до 2550 грн. 

Пропонуємо дещо інший порядок цифр: перше порушення – 8500-17000 грн. Повторне до 25500 грн. 

Також важливо розширити перелік правопорушень для дозвільних органів, щоб відповідати сучасним потребам. 

Йдеться про: 

– порушення встановлених законом строків розгляду документів;

– дії, які встановлюють, припиняють, змінюють дії дозволів, коли це не передбачено законодавством;

– надання або відмова у наданні документів дозвільного характеру з підстав, не передбачених законом. 

І переходимо до другого законопроєкту. Змушений тут зупинитися більш детально. 

Очевидно, що Україні дуже і дуже необхідно привести державну регуляторну політику у відповідність до сьогоднішніх реалій. 

Для початку пропонуємо створити інтернет-портал державної регуляторної політики, де знаходитимуться всі чинні регуляторні акти держорганів, проєкти регуляторних актів та інші інструменти. Як мінімум, це буде зручно та відкрито. І головне, все буде зосереджено в одному місці.

Друге: у 2023 році нарешті потрібно ввести поняття онлайн-перевірок. Не треба приїжджати на підприємства й кошмарити бізнес за кожний другий папірець. 

Все, що можна перевести в онлайн – потрібно перевести. Це економить ресурс держави й нерви підприємців. 

Третє: необхідно запровадити Єдину державну електронну систему дозвільних документів – це інформаційна система, що забезпечуватиме створення, перегляд, надсилання, прийняття, збирання, внесення, накопичення, обробку, використання, розгляд, зберігання, захист, облік та надання інформації у сфері ліцензування та дозвільної системи. 

Четверте: прагнемо активніше залучати бізнес та громадськість до співпраці в царині регуляторної політики. Підприємці самі найкраще знають, що їм потрібно і держава не завжди може навіть здогадуватися про всі їхні потреби.

Тому пропонуємо вдосконалити механізми погодження проєктів регуляторних актів з ДРС та наданням більш широкого права підприємцям на зауваження та пропозиції до проєктів актів.

П’яте: є величезна потреба навести лад з регуляторними органами місцевого самоврядування, щоб уникнути зловживання на місцях.

Треба започаткувати механізм для зупинення дії актів органів місцевого самоврядування, що не відповідають принципам регуляторної політики. З одночасним зверненням до суду з позовом про визнання їх протиправними.

Також пропонуємо розширити функціонал Експертно-апеляційної ради з питань ліцензування при ДРС в частині розгляду скарг підприємців у сфері дозвільної системи, аби бізнес не витрачав зайвий час та гроші на судові тяганини.

І насамкінець найважливіше.

Воєнний час показує очевидність того, що бізнесу справді необхідно, а без чого підприємці можуть обійтися. 

Вважаю, що в Україні забагато органів, які наглядають за бізнесом. Їх необхідно скоротити!

Держава повинна навчитися більше довіряти бізнесу. 

Ми над цим і працюємо.