Восстановление с конфискацией. Депутаты готовят изъятие земли у городов и людей

Історія зі скандальною містобудівною "реформою" поповнюється новими законами, які дають все більше прав забудовникам. 

У Верховній Раді до розгляду готують ініціативи, які можна описати словами "забудовникам все, громадянам — нічого". 

Громадянам у часи великої відбудови залишається все менше можливостей впливати на вигляд та комфорт міст.

Одразу два такі законопроєкти можуть бути проголосовані найближчим часом. Це проєкт №8178-1 про спрощення процедури зміни цільового призначення земельних ділянок для сільськогосподарської діяльності на інші види (наприклад, для забудови).

Інший законопроєкт №8225 дозволяє примусове вилучення/відчуження земельних ділянок у громадян. Два законопроєкти проходили комітет з питань аграрної та земельної політики, який очолює Олександр Гайду ("Слуга Народу").

Обидва проєкти викликали обурення у громадськості і експертів, адже в них закладені норми, які мають значні корупційні ризики та ризики безповоротних втрат важливих земельних ресурсів, для прикладу особливо цінних земель. 

Чому ці закони не варто ухвалювати?

Детальний юридичний аналіз законів вже провели експерти Головне науково-експертне управління апарату Верховної Ради України. 

І їх висновки однозначні — проєкти мають багато недоліків та потребують доопрацювання.

Для прикладу, реалізація новел проєкту №8178-1 щодо спрощення зміни цільового призначення земельних ділянок може спричинити неконтрольовану забудову житловими будинками, об’єктами промисловості та інфраструктури, особливо навколо великих міст, ситуація із забудовою яких і так є критичною. 

Не існує й чітких та однозначних критеріїв для зміни призначення сільськогосподарських земельних ділянок, а отже скористатись такими нормами зможе будь-який забудовник.

Ба більше, під приводом руйнувань та пошкоджень пропонується внести постійні зміни до Земельного Кодексу. Тобто і після завершення воєнного стану та завершення відбудови. 

Де-факто, війна та відбудова може стати лаштунками для недоброчесних забудовників і сприятливих для них норм законодавства.

Законопроєкт №8225 про примусове вилучення/відчуження земельних ділянок також має значні недоліки. Для прикладу: законопроєкт, як заявляється, написаний для потреб воєнного стану, суперечить Закону України "Про правовий режим воєнного стану". 

Так, автори пропонують примусово вилучати земельні ділянки та майно з комунальної власності з мотивів суспільної необхідності для будівництва або реконструкції об'єктів критичної інфраструктури "без виплати грошової компенсації". 

Така пропозиція не враховує положення Закону України "Про правовий режим воєнного стану", яка передбачає повне відшкодування вартості вилученого майна. 

Проблеми з компенсацією можуть очікувати і громадян, у яких з приватної власності вилучили ділянку. Компенсацію їм має виплачувати підприємство, установа або організація, якій земельну ділянку передали. 

Такий підхід суперечить Конституції, адже обов’язок відшкодування вартості примусово відчужених об’єктів покладається на державу, а не на юридичну особу, якій передаються відчужені об’єкти приватної власності. Де брати на це кошти, проєкт не визначає.

Місцеве самоврядування проти

Проти проєкту про спрощення процедури зміни цільового призначення земель сільгосппризначення виступає Асоціація міст України. Всеукраїнська асоціація органів місцевого самоврядування звертає увагу на недотримання правил співвідношення між видом цільового та видом функціонального призначення ділянки.

На думку АМУ, зміни щодо неврахування правил співвідношення цільового та функціонального призначення ділянок, особливо земель у приватній власності, є неприпустимими, оскільки призведуть до:

• хаотичної забудови територій на місцях без урахування громадських інтересів цілих населених пунктів; 
• змарнованих витрат органів місцевого самоврядування, які виступали замовниками містобудівної документації на місцях (Комплексних планів території, генеральних планів населених пунктів тощо) та витрачали величезні кошти, щоб упорядкувати стратегічний розвиток територій на майбутнє.

Такі норми суперечать містобудівному законодавству та не сприятимуть розвитку територій та їх природному функціонуванню. Й можуть призвести до нерегульованого процесу зміни цільового призначення земель і їх забудови. 

Окрім цього, спрощення виключення сільськогосподарських земель з обігу товарного виробництва може сприяти загрозі продовольчої безпеки держави на майбутнє.

Натомість Асоціація міст України пропонує залучати інвестиції у вже існуючі на територіях громад індустріальні парки, де створені комфортні умови та пільгові підходи оподаткування для ведення виробничого бізнесу.

Як впливає закритість парламенту?

Це далеко не перші законодавчі ініціативи, які ухвалюються на вимогу воєнного часу. Часто ці закони містять неконституційні норми та корупційні ризики. 

І якщо швидкі зміни під час війни можуть бути нагальними та виправданими, то до законодавства для відбудови необхідно підходити ґрунтовніше і пам'ятати про врахування думки громадян. 

Наприклад, навіть за кілька місяців після голосування скандального закону 5655 у парламенті громадяни не можуть отримати відповідь на питання, ветований чи підписаний він Президентом. Рух ЧЕСНО досі не отримав відповідь на публічний запит.

Через закритість роботи парламентарів суспільство не має можливості вчасно відреагувати на законодавчі ініціативи депутатів. Відповідати доводиться вже після голосування. 

Рух ЧЕСНО вкотре наголошує на необхідності зробити роботу парламенту прозорою, і закликає народних депутатів якісно працювати над змінами законодавчого поля. Ми будемо стежити за поіменним голосуванням за ці законопроєкти.