Энергетики победили путина. Что дальше?

Для енергетиків велика війна почалася ще за кілька днів до повномасштабного вторгнення. 21 та 22 лютого 2022 року масованих мінометних і артилерійських ударів зазнала нині окупована Луганська ТЕС. 

Потім атаки на підстанції, обриви ліній електропередачі, окупована і знеструмлена Київщина, захоплення Запорізької АЕС і ТЕС, знищення ворогом енергетичної інфраструктури при відступі з Херсонщини та наміри підірвати Каховську ГЕС, постійні обстріли електростанцій, які знаходяться біля лінії фронту. 

Це те, про що українці читали у ЗМІ та телеграм-каналах, а скільки всього було, про що не можна було говорити… 

Входження в опалювальний сезон почалося так, як і прогнозувалося – з ракетного терору. Всі пам’ятають день 10 жовтня, який за підступним задумом ворога мав обернутися повним блекаутом. "Кам’яним віком для українців", як марила російська пропаганда. 

Загалом ворог випустив по енергосистемі 700 ракет і дронів. Але ми вистояли. На річницю великої війни майже 100% споживачів сьогодні мають безперебійне електропостачання. І це велике досягнення, яке далося дуже високою ціною. 

Збитки для енергосистеми оцінюються в мільярди доларів, але це точно не головне. Все, що можна – буде заново відбудоване і стане ще кращим й сучаснішим. 

Побудова нової енергетики – має стати національною ідеєю і символом. Це наш обов’язок в першу чергу перед тими енергетиками, хто віддав своє життя, боронячи світло для кожного українця. 

141 співробітник ДТЕК загинув, цих людей не повернути. Краще, що ми можемо зробити для їх пам’яті – остаточно перемогти. 

Так, енергетики перемогли путіна, але війна за майбутнє нашої енергетики ще триває.

Нова енергетика України 

16 березня 2022 року фактично другий день народження української енергосистеми. Енергосистеми, яка стала повноправною частиною об’єднаної електромережі Європи.

Ми йшли до цього понад 20 років і жодні танки, ракети і теракти росіян цьому не завадили. Навпаки – лише укріпили нашу рішучість і прагнення бути частиною ЄС.

Попереду багато роботи, щоб остаточно перебудувати нашу енергосистему від радянської до сучасної європейської. З високою долею відновлюваних джерел енергії, високоманевровою тепловою генерацією, новою атомною енергетикою.

Влітку ми представили бачення подальшого вектору розвитку вітчизняної енергетики – збільшення зеленої генерації до 30 ГВт встановленої потужності до 2030 року. 

Це дозволило б Україні досягти 50% частки ВДЕ в структурі потужностей. 15 ГВт чистої енергії можна було б експортувати до ЄС у вигляді електроенергії та екологічно чистого водню. 

Нагадаю, що сьогодні встановлена потужність ВДЕ з урахуванням тимчасово окупованих об’єктів на півдні країни – близько 10 ГВт. 

Не потрібно чекати закінчення війни, а будувати нові об’єкти вже сьогодні. Кожен додатковий МВт зеленої енергії сьогодні – це гарантія безперебійного електропостачання в умовах постійних ракетних атак. 

Вже сьогодні інвестори готові в найкоротші терміни ввести 300-500 МВт нових потужностей вітрової генерації.

Атомна генерація, навіть попри окупацію найбільшої в Європі Запорізької АЕС, сьогодні покриває понад половину споживання. Останній атомний блок був введений в експлуатацію в 2004 році. 

Основна частина блоків – це 80-ті роки минулого століття. За майже 50 років змінилися підходи і технології. З’явилися модульні малопотужні реактори й Україна не повинна відставати від цивілізованого світу в реалізації цих технологій.

Ще до війни в Україні стартувало велике оновлення електромереж. Були замінені тисячі кілометрів розподільчих електромереж, модернізовані підстанції.

Війна змусила призупинити цю програму і спрямувати всі кошти на відновлення інфраструктури після терористичних атак. Але ми не повинні забувати про розвиток. 

Smart grid – це безальтернативне майбутнє. Модернізація електромереж матиме колосальне економічне значення – від збільшення надійності електропостачання до зниження втрат в мережі.

Реформи, реформи і ще раз реформи

Українська енергосистема стала частиною Європи, чого поки що не скажеш про наше законодавство, регуляторне середовище і власне енергетичний ринок. ДТЕК всі 17 років свого існування боровся за те, щоб в Україні діяли європейські правила роботи ринку. Сьогодні ми близькі до цієї мети як ніколи.

Головне не зупинятися. Лібералізація ринку, усунення штучних перекосів і перехресного субсидіювання й інші фундаментальні питання – це те, що потрібно було зробити ще вчора. Від цього виграють всі – люди, промислові підприємства, енергетики.

Війна і ракетний терор росії показав реальну ціну електроенергії та роль енергетиків. Саме тому у річницю великої війни варто подякувати всім енергетиками, хто ремонтував і ремонтує обірвані лінії електропередачі в полях, розбирає завали від ракетних атак по електростанціях, відновлює обладнання на підстанціях, керує енергосистемою в диспетчерських. 

Хто видобуває вугілля і газ. Ви всі вже переможці! Дякую Вам за Вашу працю! Війна ще триває, припиняти нашу боротьбу поки що зарано, але Ви вже 100% увійшли у славетну історію України.