Украинская правда

Не Свидовцем единственным: Коломойский планирует возвести в Карпатах еще 2 мегакурорта

Компании из орбиты Коломойского получили разрешение на строительство двух курортов. Почему это чревато экологической катастрофой? (укр)

У 2016 році закарпатська обласна влада анонсувала намір побудувати величезний гірськолижний курорт на хребті Свидовець. 

За планом, розрахований на 28 тисяч людей одночасно, він мав би стати найбільшим курортом у Карпатах.

Ініціатором будівництва курорту "Свидовець" виступила компанія з орбіти Ігоря Коломойського, з яким пов’язаний усім відомий гірськолижний курорт "Буковель". 

Екологи, науковці, активісти та частина місцевих мешканців виступили проти ідеї будівництва на Свидовці: екологічні та соціальні наслідки від побудови тут курорту, особливо в умовах зміни клімату, можуть бути катастрофічними. 

Так почалася громадська кампанія проти будівництва, яка триває і досі, і так виник екологічний рух Free Svydovets. Активісти руху створили петицію на захист Свидовця і вже 7 років ведуть боротьбу в судах.

Так було до повномасштабного вторгнення росії. Здавалося, що з початком великої війни про будівництво величезного курорту можна забути. Але апетити Коломойського не лише не зникли. Вони зросли. Як мінімум удвічі.

Наприкінці 2022 року ТОВ "Буковель" звернулося до двох сільрад – Поляницької (Івано-Франківська область) та Усть-Чорнянської (Закарпаття). Мета звернення – розпочати підготовку до будівництва ще двох курортів – "Бистриця" та "Турбат".

Тобто Коломойський та його люди не лише не полишили намір побудувати величезний курорт "Свидовець". Вони планують забудувати трасами, підйомниками та готелями ще й сусідні зі Свидовцем гори – хребет Братківський та ліси навколо гори У’ря.

План будівництва нових курортів у Карпатах
План будівництва нових курортів у Карпатах

Трошки математики: анонсований у 2016 році курорт "Свидовець" має приймати до 28000 людей одночасно. У планах – 1400 гектарів території, де розміщуватимуться понад 30 канатних витягів, 230 км лижних трас, 700 гектарів готелів та іншої забудови.

Анонсовані у 2022 році курорти "Турбат" і "Бистриця" не менш масштабні. Разом це ще 1400 гектарів, 25000 людей одночасно, понад 200 км лижних трас, 28 підйомників. 

Усі три плановані курорти розміщуються поряд і будуть з’єднані з чинним зараз Буковелем. Тобто в підсумку планується курорт-монстр, розрахований на понад 65 тисяч людей одночасно! 

Для порівняня, це як побудувати посеред Карпат ціле місто розміром понад половину Ужгорода.

Усі згадані сільради дали проєктованим курортам зелене світло. Станом на зараз триває підготовка необхідних для будівництва документів. Уже цього року маємо шанс побачити початок будівельних робіт та початок катастрофи.

Чому катастрофи? Тому що екологічні наслідки будівництва такого курорту-монстру абсолютно точно переважатимуть будь-які короткострокові вигоди. Наприклад:

  • Буде знищено чи пошкоджено як мінімум три тисячі гектарів диких карпатських лісів, лук та річок. У дійсності – набагато більше. Забудова, лижні траси та підйомники пройдуть по заповідних територіях, оселищах численних червонокнижних рослин та тварин, унікальних гірських озерах Свидовця і так далі. 

Враховуючи, що дикої природи в Україні залишається все менше, вже одне це мало б стати однозначним аргументом проти курорту.

  • Лише тільки курорт "Свидовець" – це майже 9 тисяч кубометрів використаної води кожен день і стільки же стічних вод. З двома курортами, анонсованими в 2022 році, вийде під 15 тисяч кубометрів щоденно. 

Для цього доведеться вкотре зґвалтувати низку карпатських річок (зокрема Чорну Тису), влаштовуючи там резервуари та водозабори. Враховуючи, що в 2022 посуху відчували навіть мешканці високогір’я, а Буковель за багато років проблему стічних вод так і не вирішив, наслідки є очевидними. 

Захвилювалися навіть в Угорщині – ще в 2018 влада країни офіційно зверталася до України з проханням оцінити вплив курорту "Свидовець" на свою територію.

  • Варто не забувати про зміну клімату. У майбутньому зими будуть дедалі менш сніжними, а річки – дедалі менш водними. 

Інакше кажучи, курорту доведеться використовувати все більш дефіцитну воду для штучного снігу та інших потреб, і навряд чи хтось зважатиме на інтереси громад нижче за течією. Українські Карпати – це не Альпи, де сніг лежить цілий рік. 

Нічого дивного, що для самого Коломойського екологічні ризики – порожній звук. Йому в Карпатах не жити. Дивно, що позиція місцевої влади не надто відрізняється.

На думку місцевої влади, альтернативи планованому курорту-монстру й Коломойському в ролі карпатського феодала немає. Навіть незважаючи на той факт, що рентабельність курорту в умовах зміни клімату може тривати недовго, а екологічні наслідки будівництва відчуватиме не одне покоління.

Однак альтернативи є. Наприклад, це підтримка держави та країн-партнерів. Як правило, гірські громади майже завжди дотаційні. І це нормально. Якщо ми хочемо зберегти природу Карпат (а це перевага для мешканців усієї країни) – то держава має підтримати її збереження на державному рівні. 

В ЄС вже багато років діють регіональні програми розвитку. Часто такі програми спрямовані на традиційне сільське господарство та зелений туризм, які не шкодять довкіллю. 

Маючи підтримку влади України, громади навколо Свидовця цілком могли б розвиватися за рахунок таких програм і державної допомоги.

Але звучить це все не так райдужно, як золоті гори, що їх обіцяє місцевим громадам Коломойський та його поплічники. Поки виглядає, що навіть керівництво України непублічно стоїть на боці олігархів і підтримує будівництво мегакурорту. 

Ініціативна група "Free Svydovets"

Колонка представляет собой вид материала, отражающего исключительно точку зрения автора. Она не претендует на объективность и всесторонность освещения темы, о которой идет речь. Мнение редакции "Экономической правды" и "Украинской правды" может не совпадать с точкой зрения автора. Редакция не несет ответственности за достоверность и толкование приведенной информации и выполняет исключительно роль носителя.
авиация экология