Управление госдолгом: мировой опыт для Украины

Багато хто помилково вважає, що якщо країна має багато боргів, то її економіка перебуває на межі кризи. Це не зовсім так.

Якщо заборгованістю управляти ефективно, то можна суттєво зменшити її вплив на рівень життя в країні.

Ба більше, вона може стати поштовхом, здатним виводити державу із скрутного становища. Звучить дивно і нелогічно, правда?

Що тоді можна сказати про Україну, де державний борг збільшується з кожною хвилиною (так, навіть поки ви читаєте це речення)?

Падіння ВВП, скорочення експорту, зниження імпорту, збільшення руйнувань. Наскільки це критично і як подолати кризу, що виникла через війну?

Ми дослідили, як управляють держборгом в економічно розвинутих країнах, що оговтуються від наслідків пандемії COVID-19. Рішення, які ухвалювали уряди, можуть допомогти Україні напрацювати власний план стабілізації економіки.

Часто як доказ, що великий борг – не проблема, наводять приклад США – найбільшого позичальника у світовій історії. 31,4 трлн дол – фантастичні гроші, їх навіть важко уявити. Це не перебільшення чи агітаційна страшилка, це реальна величезна позика федерального уряду, яка досі не виплачена.

США живуть у борг, при цьому успішно розвиваються. Як це в них виходить?

Річ у тім, що валюта Сполучених Штатів – самостійна та повноцінна грошова одиниця. Вони експортують, імпортують, приймають інвестиції і навіть свій борг продають за долар, що прибирає ризик валютної нестабільності. Також це збільшує попит на саму валюту як у країні, так і за її межами.[BANNER1]

Казначейство США реагує на величезні виклики та можливості, з якими стикається країна, за допомогою ефективного управління облігаціями. Це запобігає потребі в додаткових позиках, визначає напрямок розвитку країни, впливає на безпеку та процвітання народу на покоління вперед.

Схожу ситуацію із заборгованістю пандемія спричинила і в економіці Японії, яка очолює рейтинг співвідношення державного боргу до ВВП.

Держборг Японії переважно внутрішній, тобто країна винна "сама собі": своїм банкам, компаніям, цільовим фондам та урядовим організаціям. Знову ж таки –борг формується у валюті, яку контролює країна – у єнах. Для Японії це фактор незалежності від міжнародних партнерів та привабливості для кредиторів.

Провідну роль на ринку боргових інструментів Японії відіграють держоблігації. Їх обсяг великий, але успішна політика Банку Японії у сфері регулювання боргу суттєво пом'якшує їх негативний вплив на економіку. Країна створює умови для інвестування у свій же розвиток, де громадяни – частина опори економіки.

Історичного максимуму заборгованість сягнула і в Німеччині. Для країни це стало стресом, оскільки тривалий час там спостерігалося безперервне зниження співвідношення боргу до ВВП.

Німеччина рішуче відповіла на виклики пандемії, не ставлячи під загрозу стабільність економіки. Цьому сприяло становище країни до початку епідемії. Для зменшення боргового тягаря на жителів уряд створив Фонд економічної стабільності, який став одним з елементів агентської моделі управління боргом.

Не менш важливим рішенням німецької влади став випуск "зелених" облігацій, спрямованих на вирішення екологічних проблем. Такий інструмент використала і Франція, для якої пандемія теж стала серйозним викликом.

Уряд країни управляє державним боргом так, щоб платники податків не відчули кризи, тож кінцевими бенефіціарами є населення. Здавалося б, як кредити країни впливають на гаманець звичайної людини? Прямо.

Від величини бюджету залежать зарплати вчителів, лікарів, науковців, військових та державних службовців. Якщо надто великий дефіцит покриють друком нових грошей – зросте інфляція та, відповідно, ціни.

У Великобританії все інакше: там політика спрямована на збільшення податків. Такий захід був вимушеним для нового уряду, адже у 2022 році кандидати в прем’єри обіцяли зменшити податки. Однак якщо дефіцит бюджету покривати запозиченнями, це призвело б до зростання боргового навантаження.

Ураховуючи рішення урядів щодо стабілізації економіки, ми виокремили пʼять основних кроків до ефективного управління держборгом для України.

1. Зменшення відношення чистого державного боргу до ВВП.
2. Збільшення частки боргу, номінованого в гривні, у портфелі держборгу.
3. Збільшення уваги до зовнішніх позик, орієнтованих на розвиток.
4. Оптимізація вартості та ризиків загального портфеля держборгу.
5. Розвиток ринку казначейських цінних паперів.

Проте в умовах війни виконувати всі визначені рекомендації неможливо. Тож із них варто виокремити ті, що стосуються розвитку ринку облігацій та орієнтування на інвестиційно-інноваційні зовнішні позики.

Наразі у світі є інтерес до "зелених" облігацій. Зараз для України це питання не є наріжним каменем, але такий інструмент допоміг би в повоєнному відновленні країни. Наразі актуальним варіантом інвестування для українців залишаються військові облігації з метою підтримки Збройних сил та економіки в розпал війни.

Одним з важливих спостережень дослідження також є роль менеджера в економічному зростанні країни. Так, країнам із слабшими інституціями важче підтримувати зростання, вони більш уразливі до кризи та стагнації. Відповідно, питання інституційної спроможності в управлінні боргом є одним з ключових.

Отже, можна стверджувати, що державний борг – це загальносвітова практика для більшості країн. За правильного використання отриманих грошей у перспективі можна значно покращити рівень добробуту громадян країни.

Проте якщо ними управляти неефективно – борг стає важким тягарем не лише для теперішнього, а й для наступних поколінь.

Співавторка: Олена Дмитренко, керівниця департаменту аналітики ГО "Інститут аналітики та адвокації"