Сохранить и защитить ИТ-успех Украины
Инновации в действии
Українська ІТ-індустрія попри воєнний стан, втрату до 40% ВВП, вимушену релокацію частини бізнесу та інфраструктурний терор країни-агресора забезпечила рекордні 5,5 млрд дол експортних надходжень за три квартали 2022 року (частка IT становить майже половину експорту послуг – 46%).
IT-сектор залишається однією з надій України. Якщо йому не заважати, він може стати економічним форсажем країни в умовах післявоєнного відновлення.
Однак саме принцип laissez faire (невтручання) став каменем спотикання для окремих посадовців в уряді та парламенті.
Ухвалена ними в жовтні постанова №1154 майже зупинила діяльність близько 8,5 тис українських компаній – платників ПДВ, заблокувавши їм понад 1,2 млн податкових накладних, а нині вони стали затятими противниками законопроєкту №7611, що захищає чинні умови існування індустрії інформаційних технологій.
У чому суть законопроєкту? Він пропонує зберегти на наступні пʼять років особливості оподаткування ІТ-компаній податком на додану вартість: звільнити до 1 січня 2028 року від оподаткування ПДВ операцій з постачання програмної продукції.
Ця пільга діє з 2013 року. Її чинність завершується 31 грудня 2022 року, що кардинально змінить податковий ландшафт у галузі. За десять років існування пільги стійко зростали експортні потоки від галузі, що позитивно впливало на податкові надходження до бюджету і торговельний баланс країни.
Обсяги експорту ІТ-послуг
Рік |
Млрд дол |
Рік |
Млрд дол |
2012 |
0,9 |
2018 |
3,2 |
2013 |
1,3 |
2019 |
4,2 |
2014 |
1,5 |
2020 |
5,0 |
2015 |
1,7 |
2021 |
6,9 |
2016 |
2,0 |
2022 (прогноз) |
7,4 |
2017 |
2,5 |
2023 (прогноз) |
8,0 |
Джерело: "Опендатабот"
Аргументи про втрати бюджету з несплаченого внаслідок пільги нерелевантні, бо спростовуються даними про зростання сплати IT-сектором інших податків, зокрема із зарплат та податку на прибуток підприємств, а також не враховують розмір відшкодувань з держбюджету для експортно-орієнтованого IT-сектору.
Фіскальні показники IT-сектору, млрд грн
2018 |
2019 |
2020 |
2021 |
|
Сплачено податків до зведеного бюджету |
20,6 |
26,1 |
31,0 |
42,6 |
Динаміка сплати податків (рік до попереднього року) |
– |
+5,5 |
+5,0 |
+11,6 |
– |
+26,7% |
+19,0% |
+37,3% |
|
У тому числі: |
||||
Податок на прибуток |
2,2 |
2,4 |
3,3 |
4,1 |
Динаміка сплати (рік до попереднього року) |
– |
+0,2 |
+0,9 |
+0,8 |
– |
+6,3% |
+38,7% |
+25,2% |
|
Втрати ПДВ від пільги (дані Мінфіну) |
– |
-3,3 |
-3,4 |
-4,6 |
Водночас у 2018-2021 роках рівень сплати ЄСВ забезпечили такі показники зарплат ІТ-спеціалістів.
2018 |
2019 |
2020 |
2021 |
|
Сплата ЄСВ, млрд грн |
6,6 |
8,7 |
9,6 |
14,5 |
Динаміка сплати (рік до попереднього року) |
– |
+2,1 |
+1,0 |
+4,9 |
– |
+31,8% |
+11,0% |
+50,8% |
|
Середня зарплата розробників (медіана) в доларах після сплати податків* |
2 000 |
2 250 |
2 500 |
3 300 |
Динаміка (рік до попереднього року) |
– |
+250 |
+250 |
+800 |
– |
+12,5% |
+11,1% |
+32,0% |
* Дані DOU.ua, грудень кожного року
Тобто галузь перекриває втрати бюджету від ПДВ-пільги. Іншими словами, проєкт №7611 – це не про втрати бюджету та податки, а про тимчасове невтручання держави в те, що успішно працює навіть в умовах війни.
Інші держави теж роблять ставку на інформаційні технології, а конкурентна боротьба вкрай запекла. Якщо у 2019 році ми перебували на 20 місці у світі за цифровим розвитком, то через два роки Україна посідала лише 42 місце.
Це сталося внаслідок того, що уряди вдаються до надзвичайних кроків з податкового стимулювання ІТ-галузі. Ось лише кілька свіжих прикладів.
Молдова пропонує послуги Innovation Technology Park. Його резидентів оподатковують єдиним 7-відсотковим податком замість сімох податків, включаючи податок із зарплати, внески на соціальне та медичне страхування, податок на дохід від профільної діяльності.
Польща надає знижену (9% замість 19%) ставку корпоративного податку для малих компаній (з оборотом до 2 млн євро на рік) або режим "Естонський CIT" (у нас – податок на виведений капітал), який не передбачає систематичного оподаткування прибутку компанії.
Крім того, з 2022 року програмісти можуть скористатися зниженими ставками єдиного податку на доходи – 12% (у 2021 році було 15%) та 8,5%.
Шрі-Ланка звільнила IT-сектор від сплати ПДВ та корпоративного податку. Аналогічні процеси тривають у Румунії, Індії та Білорусі, а в США ПДВ відсутній.
Тобто в окремих юрисдикціях податкові пільги, зокрема звільнення від ПДВ для IT-сектору, стали елементом податкової конкуренції та одним із факторів успіху. Якщо Україна ігноруватиме ці факти, то програє конкурентну боротьбу. Ще більш вірогідним це стає в умовах воєнного стану.
Чому саме ПДВ токсичний для ІТ-індустрії та охолоджуватиме її розвиток?
По-перше, для виробників програмної продукції 20-відсотковий податок є прямим податком з обороту. Він відчутно знизить конкурентоспроможність українського продукту, тому що в більшості ІТ-проєктів 80-85% витрат – це витрати на оплату послуг ІТ-спеціалістів, що не оподатковуються ПДВ.
Тобто ІТ-компанії майже не отримують права на податковий кредит на такі операції, тому так званий стимулюючий кумулятивний ефект ПДВ, тобто вирахування вхідних сум ПДВ, майже не працює.
По-друге, компанії, що експортують свій продукт, у разі скасування пільги з ПДВ чекатиме тривалий (місяцями) процес відшкодування податку з бюджету.
Держава в умовах війни не спроможна робити це швидко (у листопаді окремі експортери чекали повернення ПДВ за березень-липень), а старі проблеми в податковій службі роблять перевірки та відшкодування корупціогенними.
До того ж постає питання бюджетного ресурсу на відшкодування. Галузь у разі досягнення обсягу експорту на 8 млрд дол потребуватиме з бюджету до 53,3 млрд грн на рік, які взагалі не закладені в бюджет 2023 року.
По-третє, галузь, крім специфічних проблем відшкодування, чекатимуть "звичайні" труднощі адміністрування ПДВ (масові блокування податкових накладних, надання пояснень і документів податківцям, перевірки), що призведуть до додаткового адміністративного навантаження на бізнес.
По-четверте, посилення адміністративного та податкового навантажень негативно сприймуть бізнес та інвестори.
Війна – це форс-мажор для економіки загалом та податкової системи, а скасування базової ПДВ-пільги на ІТ-послуги могло б мати певний сенс як планомірний та очікуваний захід у мирний час. Проте війна вже завдала значної шкоди галузі, а скасування пільги ще більше похитне становище ІТ-бізнесу.
Інвестори, що спостерігатимуть посилення регулювання та податкового навантаження, можуть отримати стимул для переведення бізнесу за кордон. Це спричинить відплив капіталу і виїзд спеціалістів з країни, а додаткові податкові ПДВ-надходження швидко нівелюються стагнацією ІТ-бізнесу.
Такий негатив не допоможе й поки успішному проєкту – спеціальному правовому режиму "Дія Сіті", який почав працювати 8 лютого 2022 року.
Відновлення з 1 січня 2023 року стягування ПДВ з операцій постачання програмної продукції, скоріше за все, призведе до руйнівних наслідків для галузі. Про це говорять провідні асоціації галузі та учасники ринку.
Так, асоціація IT Ukraine оприлюднила відкриті листи з вимогою зберегти норму, що передбачає звільнення від сплати ПДВ українських IT-компаній.
Руйнівного сценарію можна уникнути, проголосувавши за законопроєкт №7611. Він зберігає незмінними умови ведення ІТ-бізнесу, а значить – і потенціал досягнення країною європейського та світового лідерства в ІТ-індустрії.