Роль поддержки МСП в восстановлении послевоенной экономики стран мира

У XX сторіччі економічний розвиток деяких країн після війни був настільки визначним, що для цього вигадали термін "економічне диво", а для певних азійських країн — "економічний тигр". 

На сьогодні ми можемо використовувати досвід цих країн, який мав велике практичне значення для розвитку усього світу, зокрема для України, яка протистоїть російській агресії вже понад 8 років. 

Німецьке диво 

Одним із найяскравіших прикладів є Німеччина — країна, яка після Другої світової війни відновила економіку у відносно короткі терміни (з кінця війни до 1960-х). 

Результатом політики держави стали: ліквідація товарного дефіциту, доволі швидке відновлення інфраструктури й промисловості та повернення її на світові ринки. Велику роль у відновленні країни зіграли США та "План Маршалла". 

Зауважу, що сьогодні німецька держава неабияк допомагає мікро-, малим та середнім підприємцям. 

Ешлі Харден та Гейл Цемах Леммон у своїй статті "Ведення бізнесу в постконфліктних зонах: чому МСП є ключовими" наголошують, що хоча підприємництво не є панацеєю для економічного зростання, однак ініціативи, що сприяють розвитку МСП, можуть забезпечити стабільність та розвиток країн, яких торкнулися конфлікти.

Як відомо, Німеччина входить у п’ятірку найрозвиненіших економік світу, а німецькі малі та середні підприємства вважаються основою національної економіки. За даними дослідження FES, 99,6% всіх німецьких фірм були МСП у 2015 році. 

МСП у цій країні умовно поділяють на три типи: звичайні, шумпетеріанські та МСП, керовані бідністю. Перші можуть модернізуватися за сприятливих економічних умов, другі — є інноваційним, а треті — небажаними для економіки. Розглянемо докладніше кожну з цих груп:

1. Для звичайних МСП німецький державний банк розвитку (KfW) може співфінансувати чи гарантувати банківські кредити. Організації роботодавців дають можливість МСП вести перемовини з урядами, профспілками та іншими соціальними групами.

2. Шумпетеріанські МСП (названі на честь австрійського економіста Йозефа Шумпетера) є інноваційними: вони створюють нові товари та послуги або модернізують наявні. 

У межах конкретних державних програм подають заявки на фінансування конкретних технологій, наприклад, біоінженерії чи технології енергопостачання. 

Малі та середні підприємства можуть налагодити співпрацю з науково-дослідними інститутами та отримувати інформацію про останні результати досліджень. Існують також спеціальні інвестиційні кредити для інновацій. 

3. Врешті, МСП, керовані бідністю, виникають, бо люди мусять ставати підприємцями. Поширення таких МСП є небажаним (адже вони демпінгують ринкові ціни на товари), натомість треба створювати альтернативні джерела доходу для таких громадян. 

Крім того, з’являються спеціальні програми для стимуляції малого бізнесу й допомоги у відкритті startup-проєктів. Контролює виконання цих програм спеціальний орган — Кредитна рада відновлення. 

У межах цих програм є можливість отримати пільгові кредити для бізнесу на умовах низьких відсоткових ставок (до 8%) та тривалих термінів кредитування (до 15 років). 

Післявоєнна Велика Британія та Японія

Сьогодні ця країна входить до G7 та здійснює 10% світового експорту всіх послуг (банківські, страхові, брокерські тощо). 

Але ще у часи Другої світової війни, окрім серйозних людських втрат, Велика Британія втратила чверть національного багатства, близько третини торговельного флоту, мала непомірні внутрішній та зовнішній борги, а матеріальні збитки оцінювалися у мільярди фунтів.

Утім, повоєнне відновлення Великої Британії відбувалося доволі швидко. У 1947 році була створена консультативна рада економічного планування. 

У повоєнному відновленні економіки Великої Британії важливу роль зіграли соціальні ініціативи, приватизація, максимальна дерегуляція та всебічна підтримка приватного підприємництва.

Іншим вдалим прикладом відновлення економіки є Японія. Після Другої світової війни там було створено Агенцію малих та середніх підприємств для можливості розвитку МСП. 

Загальні принципи політики стосовно МСП такі: підтримка управління фінансова підтримка (програми гарантій безпеки, страхувальні кредити), спрощене оподаткування, спадкоємність бізнесу, комерційна й регіональна підтримка (пожвавлення торгівлі, розвиток регіональних галузей тощо).

Грузинські програми підтримки 

Якщо брати до уваги країни, що стали жертвами воєнних конфліктів у XXI сторіччі, важко не згадати Грузію, яка після війни 2008 року почала активно допомагати малим та середнім підприємствам. 

У Грузії є "Програма дешевого агрокредитування", яку реалізує Міністерство сільського господарства. 

Вона надає доступ до фінансування як для нових компаній, так і для вже створених. Проєкт складається з кількох компонентів: 

• безвідсотковий кредит для дрібних фермерів на придбання засобів виробництва; 
• дешевий кредит для середніх і великих фермерів, виробників, експортерів;
• дешевий агролізинг (довгострокова оренда).

Кредити МСП від 50 тис доларів дають змогу придбати обладнання. Програма також охоплює енергоаудити, щоб допомогти компаніям заощаджувати електроенергію під час роботи.

Допомога від ЄС

У Сербії у 2012 році з’явився фонд WCIF, що з моменту заснування підтримав 4000 МСП і створив 78 тис робочих місць. Ця ініціатива фінансується Європейським Союзом. 

Її мета — покращити доступ до фінансування для МСП в шести економіках Західних Балкан через покращення економічного та регуляторного середовища. 

В тому числі через реформи політики, надання акціонерного фінансування, боргового фінансування та спеціальні консультаційні послуги.

У Сомалі у 2021 році під час війни впровадили фінансування для інклюзивного зростання. Це проєкт на €4,5 млн, спрямований на посилення спроможності партнерських фінансових установ для заповнення дефіциту фінансування із забезпеченням розширення доступу до фінансування шляхом надання мікропозик і технічної допомоги.

І наостанок, ЄС також зробив свій внесок в обсязі €5,5 млн у Фонд можливостей Північного Африканського Рогу, який є фондом впливу, націленим на малі та середні підприємства. 

Фонд з’єднує інвесторів із перспективними підприємствами, щоб сприяти економічному розвитку та стабільності в усьому регіоні.

Як Україна підтримує МСП

Вже більше ніж 240 днів Україна протистоїть росії у війні. У Мінекономіки зазначають, що це може обернутися кризою, за дев’ять місяців рівень падіння ВВП становить 30%.

За даними урядового порталу, в Україні малий та середній бізнес відіграє ключову роль в економіці, забезпечуючи близько 64% доданої вартості, 81,5% зайнятих у бізнесі працівників та 37% податкових надходжень.

У 2019 році МСП становили 99,9% українських підприємств і 55% валового внутрішнього продукту країни. 

Для підтримки бізнесу під час війни Україна вже впровадила декілька програм, зокрема звільнила підприємців від сплати ЄСВ, якщо підприємство не отримує дохід, а також від сплати земельного та екологічного податків на період воєнного стану для тих бізнесів, що розташовані у зоні бойових дій. 

Уряд також запустив проєкт єРобота. На порталі Дія можна подати заявку на отримання гранту від держави на розвиток бізнесу. 

Ці гроші дадуть змогу кожному, хто має бажання, навички та план запустити власну справу або розширити свій бізнес. Можна буде придбати обладнання, закупити сировину або оплатити оренду приміщення.

Нещодавно перший транш фінансової допомоги отримали 300 мікро- й малих підприємств у межах програми міжнародної допомоги "EU4Business: конкурентоспроможність та інтернаціоналізація МСП" за фінансування Європейського Союзу й Уряду Німеччини та за підтримки Мінцифри, Мінекономіки, GIZ, порталів Дія, Офісу з розвитку підприємництва та експорту, національного проєкту Дія.Бізнес та Фонду Східна Європа. Загальна сума грантової допомоги становить 150 тис грн.

Заявки на отримання гранту подавали на порталі Дія з 30 травня до 30 червня 2022 року. Комісія незалежних бізнес-експертів обирала переможців з-поміж 1357 заявок та за результатами серії проведених інтерв’ю з відібраними підприємствами. 

Українські підприємці вже розпочали витрачати отриману фінансову допомогу на збереження та створення нових робочих місць, закупівлю/заміну обладнання, закупівлю сировини та матеріалів, орендну плату за приміщення, лізинг обладнання та інші витрати, спрямовані на відновлення господарської діяльності.

Переможцями мікрогрантів стали підприємства з 9 регіонів України, зареєстровані у Харківській, Київській, Сумській, Донецькій, Чернігівській, Миколаївській, Луганській, Запорізькій та Херсонських областях.

Під час війни

Мінцифра активно працювала над підтримкою МСП ще до війни. Тож у лютому 2020 створила національний проєкт Дія.Бізнес, який наразі реалізовуємо спільно з Офісом з розвитку підприємництва та експорту. 

Підтримка бізнесу на всіх етапах його становлення є головним завданням національного проєкту Дія.Бізнес, що містить дві складові — онлайн-портал Дія.Бізнес та мережу офлайн-центрів підтримки Дія.Бізнес в 11 містах України та у Варшаві (центр працює за підтримки уряду Великої Британії — UK Aid). 

Портал Дія.Бізнес може надати багато інструментів для бізнесу, зокрема консультації на понад 70 тем. А українські підприємства, які розміщені в зоні активних бойових дій, можуть отримати допомогу в переміщенні своїх потужностей до західних областей України. 

Ми створюємо умови для забезпечення безоплатного релокейту до місця тимчасового переміщення. 

Для розуміння потреб бізнесу та його адаптації до війни, Центр розвитку інновацій, Офіс, Дія.Бізнес, Advanter Group за підтримки Мінцифри та інших міністерств проводять регулярні дослідження на основі опитувань СЕО та власників МСП. 

Постійний моніторинг бізнес-середовища показує, чого потребує бізнес в Україні у певний проміжок часу та у яких регіонах. Це дає нам змогу зрозуміти, яких програм підтримки та ініціатив очікують підприємці та як держава може допомогти у розв'язанні їх проблем.

Вересневе опитування українських підприємців показало, що за останні місяці UBI (Ukrainian Business Index) зріс до 33,9% (зі 100%). Це означає, що бізнес з кожним місяцем війни все краще адаптується до її наслідків. 

Війна росії проти України завдала нищівних наслідків економіці нашої держави та водночас стала потужним каталізатором для розвитку бізнесу. 

За даними досліджень, наразі понад 40% українських підприємців вибирають експорт як стратегію подолання кризи, викликаної війною. У національного проєкту Дія.Бізнес потужний експортний напрям. 

Разом з Офісом розвитку підприємництва та експорту розуміємо, що вихід на закордонні ринки забезпечує стабільний грошовий потік та конкурентоспроможність. 

У межах експортного напряму використовуємо такі можливості та інструменти, як промоція українських товарів та послуг за кордоном, розвиток експортних компетенцій українського бізнесу, дослідження зовнішніх ринків на основі закритих баз даних, організація участі українських експортерів на міжнародних виставкових заходах, консалтинг. А ще недавно запустили нову маркетингову програму. 

Експортний напрям

За даними дослідження Офісу, за 9 місяців 2022 року Україна експортувала товарів на суму 33 млрд доларів США, що на 31,5% менше, ніж за аналогічний період 2021 року. Одним із завдань, які ми перед собою поставили, є допомогти українським МСП вийти на закордонні ринки. 

Разом із національним проєктом із розвитку підприємництва Дія.Бізнес та Офісом з розвитку підприємництва та експорту за підтримки уряду Великої Британії (UK Aid) та у виконанні Київської школи економіки запустили новий етап програми підтримки малого та середнього бізнесу.

Наразі 20 компаній, обраних шляхом відкритого конкурсу, будуть за допомогою пілоту намагатися установити зв’язок з польським бізнесом з метою налаштування або збільшення експорту своєї продукції в Польщу (обрана для пілоту країна). 

Переможці отримають всебічну допомогу: від базового аналізу продукту перед запуском на іноземний ринок до виготовлення текстового та візуального контенту для промоції в спільній онлайн-кампанії. 

Наостанок розповім про ще одну цифру, що вражає. За 3 перші місяці повномасштабної війни українці зареєстрували понад 30 тисяч підприємств. І це дуже позитивна тенденція, адже саме малий та середній бізнес є фундаментом, на якому відновлюватиметься економіка післявоєнної України. 

Створення сприятливих умов для їхнього розвитку та масштабування вже сьогодні — це цілі, за допомогою яких ми відновимо економіку. Бо лише із сильною економікою ми спроможні досягти нашої найбажанішої мети — подолати ворога й здобути перемогу для процвітання та відновлення післявоєнної України. 

Аналітичну інформацію підготовлено експертами проєкту "Ревіталізація бізнес-клімату в Україні", який реалізується за підтримки уряду Великої Британії (UK Aid).