Уничтожат ли санкции российскую оборонную промышленность

Велика частина російської зброї протягом довгого часу була залежна від іноземних деталей.

Після початку великої війни західні держави застосували санкції до низки російських підприємств, відмовилися від співпраці з ними та припинили постачати в рф важливі деталі та механізми для виготовлення зброї.

Такі кроки впливають на те, скільки зброї росія зможе виробити та полагодити.

Своєю чергою, це вплине на тривалість агресії щодо України та кількість українців, які загинуть або постраждають від російської зброї.

Дефіцит західних деталей

Санкції дозволили закрити канали постачання в рф західних деталей, які Кремль використовував для створення зброї. Експорт значно скоротився, оскільки більшість держав відмовилися від співпраці із загарбником. Росія шукає іноземні деталі через держави-хаби: Казахстан, Китай та Грузію.

Російські підприємства ВПК дедалі частіше заявляють про нестачу критично важливих деталей, потрібних для створення або обслуговування зброї.

До прикладу, на Казанському вертолітному заводі, який виробляє гвинтокрили Мі-8 та "Ансат", виник дефіцит замків, дверей, підшипників і крісел, які раніше купували в Німеччині. Також завод шукає замінник західним двигунам.

Виробник важких вантажних автомобілів КамАЗ відчув нестачу імпортних компонентів, у зв'язку з чим змушений переходити на деталі російського виробництва. Заводу бракує двигунів американської Cummins, коробок передач німецької ZF, паливної апаратури німецької Bosch.

За даними української розвідки, виробник ЗРК "БУК" і "Тунгуска" Ульяновський механічний завод просить Казахстан стати хабом для постачання німецьких деталей. Після запровадження санкцій підприємство не може їх купувати.

Об'єднана суднобудівна корпорація заявила про дефіцит дизелів та іншого обладнання. Вона вважає за потрібне нарощувати російське виробництво.

Проте на багатоцільові корвети проєкту 20380, озброєні керованими ракетами, спочатку поставили двигуни російського Коломенського заводу, але вони виявилися неефективними. Відтак у нових корветах проєкту 20385 вирішили використати німецькі двигуни, постачання яких нині неможливе.

Скорочення обсягів виробництва

Дефіцит західних деталей впливає на виробництво зброї, внаслідок чого її випуск скорочується або зупиняється. Наприклад, деякі підприємства концерну "Калашников" припинили виробництво окремих видів цивільної продукції.

Об'єднаній авіабудівельній корпорації у 2022 році довелося скоротити плани з постачання літаків МС-21 з чотирьох до двох штук, оскільки американська компанія Pratt&Whitney поставила лише два комплекти двигунів. Виробляти Superjet 100 неможливо через відсутність французьких модулів генератора.

Яскравим прикладом деградації виробничих процесів є Казанський вертолітний завод. У 2014 році він випустив 107 гвинтокрилів, у 2019 році – 27, у 2022 році із запланованих 111 машин у тій чи іншій мірі готовності лише 44 машини. При цьому підприємство використало 27 фюзеляжів, заготовлених у 2018 році.

У державній корпорації "Ростех" виникли проблеми з розробкою смартфона на базі російських процесорів. Їх виробляла тайванська фабрика TSMC, яка через санкції припинила співробітництво з російськими партнерами.

Через дефіцит компонентів зупинився єдиний серійний виробник російських танків "Уралвагонзавод". Разом з ним припинив роботу Челябінський тракторний завод, який спеціалізувався на ремонті техніки.

Від санкцій також постраждала вагонобудівна галузь. Через нестачу підшипників виробництво вагонів стало неможливим. Тепер "Уралвагонзавод" і "Рузхіммаш" змушені суттєво знизити обсяги випуску вагонів.

Виникають проблеми і в автобудівній сфері. Протягом 2022 року КамАЗ припинить виробництво вантажівки передостаннього покоління "Камаксор" К4, а темпи збирання більш сучасної моделі K5 знизяться.

Ульяновський механічний завод ставить на паузу виробництво ЗРК, а Об'єднана машинобудівельна група, яка виробляє вантажівки та джипи, у звʼязку з порушенням поставок компонентів знизить виробництво на 30-35%.

Проблеми з ремонтом обладнання

Розрив економічних зв'язків вплинув на постачання верстатів та обладнання. У звʼязку з цим виникли проблеми з технічним обслуговування деяких видів зброї та ремонтом західного обладнання, задіяного у виробництві російської зброї.

Ця проблема найбільше зачепила авіабудівну галузь рф. Дочірні компанії АТ "Вертольоти росії" змушені шукати двигуни для гвинтокрилів Ка-62 та Ка-226.

Ще одна проблема – технічне обслуговування західних верстатів, задіяних у виробництві літальних апаратів. Через санкції США та Євросоюзу авіакомпанії, які експлуатують російські літаки Sukhoi Superjet 100, не можуть підтримувати технічну придатність російсько-французьких двигунів SaM146.

Невдовзі це може призвести до зупинки парку Superjet. Одна з російських авіакомпаній зауважила: якщо технічна підтримка моторів не покращиться, то восени їй доведеться зупинити перевезення пасажирів цими літаками.

Концерн "Калашников", який втрачає 70-80% поставок деталей, матиме проблему з ремонтом імпортного обладнання в короткостроковій перспективі.

Економічні наслідки санкцій

Крім проблем з виробництвом та обслуговуванням російської зброї, західні санкції мають і економічні наслідки для російських підприємств ВПК: припинення продажу зброї і техніки за кордон, зниження доходів компаній, проведення реорганізацій підприємств для зниження витрат, банкрутства.

Казанський вертолітний завод припинив експорт гвинтокрилів на західні ринки. Компанія "Роствертол" скорочує дивіденди через зниження доходів. Ленінградський суднобудівний завод "Пелла" повідомив про реорганізацію.

Найбільший військовий концерн "Алмаз-антей", що виготовляє ЗРК С-300, С-400, С-500, ОСА-АКМ, Тор-М1 і Тор-М2, заявив про припинення участі в міжнародних рейтингах найбільших виробників військової продукції.

Фірма мотивує це тим, що розкриття її показників є чутливою інформацією, поширення якої може бути використане західними державами для подальшого посилення санкційного тиску на компанію, її російських та іноземних партнерів.

Компанія "Мотовилихинські заводи", яка десятиріччями виробляла артилерію, міномети й гаубиці, проходить через банкрутство. Вона розпродає запчастини для РСЗВ, на продаж також виставлений музей артилерії заводу "Спектра".

Соціальні наслідки санкцій

Окрім виробничих проблем, виникають і соціальні катаклізми: дефіцит кадрів, скорочення зарплат, скасування відпусток, збільшення робочого дня, введення додаткових змін, звільнення робітників та простій підприємств.

Цивільні напрямки заводів ВПК скорочуються внаслідок припинення співпраці з іноземними партнерами. Тимчасом попит на військову продукцію підприємств галузі зростає через збільшення замовлень з боку міноборони росії.

Це позитивно впливає на сектор, проте без іноземних компонентів та в умовах дефіциту кадрів підприємства не можуть виконувати оборонні замовлення. Так, керівництво "Уралвагонзаводу" відправило частину робітників у простій із збереженням двох третин зарплати, пояснивши це нестачею деталей.

З кадровою проблемою зіткнулися концерн "Калашников", якому бракує 500 осіб, та Воткінська промислова компанія, яка шукає 250 робітників. "Вертольоти росії" теж потребують більше людей для збільшення випуску продукції.

У Нижньому Тагілі працівники цехів, що випускають оборонну продукцію, перейшли на 12-годинний робочий день у звʼязку з "виробничою необхідністю". Недобір 2 500 айтівців фіксують 230 організацій корпорації "Ростех".

У звʼязку із збільшенням держзамовлення та нарощуванням потужностей потреба в робітниках з'явилася на челнинському "Ремдизелі", казанських вертолітному і пороховому заводах, "Точмаші" і "Технодинаміці".

"Роскосмос" через санкції і велике оборонне замовлення зменшив зарплати керівництву на 30%, а "Ростех" заборонив топменеджерам іти у відпустки.

На Ульяновському механічному заводі, навпаки, працівників відправляють у відпустки через зупинку підприємства. Керівництво Барнаульського верстатобудівного заводу скоротило 400 працівників – кожного п'ятого, а 500 працівників підприємства перейшли на неповний робочий тиждень.

Хто досі не під санкціями

Попри негативний вплив західних обмежень на російський ВПК, лишається багато підприємств, які досі не перебувають під санкціями. Вони продовжують виробляти зброю для рф, аби щодня вбивати українців.

Серед них – КБ "Новатор" (ракети "Калібр"), "Спеціальне конструкторське бюро" (РСЗО "Торнадо", "Град", "Смерч"), іжевський завод "Купол" (ЗРК "Тор"), КБ "Точне машинобудування ім. Нудельмана" (ЗРК "Стріла-10"), НДІ "Буревісник" (120-мм міномети), машинобудівна компанія "Вітязь" (броньовані машини).

Як ослабити російський ВПК

Санкції проти рф працюють на Україну і допомагають протистояти агресору, проте вони не мають бути чимось сталим. Застосовувати обмеження до військових підприємств рф та їх керівників необхідно якомога оперативніше, а кількість таких санкцій повинна зростати в геометричній прогресії.

Потрібно позбавити агресора можливості виготовляти зброю та підірвати його економічний потенціал. Санкції щодо підприємств російського ВПК повинні унеможливити розв'язання росією нових загарбницьких війн. У довгостроковій перспективі це позитивно вплине на весь цивілізований світ.

Аналітичний текст підготовлений у рамках проєкту Інституту висвітлення війни та миру (IWPR) за підтримки МЗС Королівства Норвегії.