Как Украина может спасти свою экономику и Европу от энергокризиса
Світова енергетична криза, спричинена швидким відновленням глобальної економіки після пандемії, отримала новий виток розвитку.
Причина — дії росії, яка вдалася до маніпулювання зупинкою постачання газу до ЄС у відповідь на запроваджені санкції з боку світової спільноти.
Росія розраховує на дестабілізацію соціально-економічної ситуації в європейському регіоні та пом’якшення санкцій.
Такі дії для європейського регіону, який на 40% залежав від російського газу, призвели до росту цін на європейському газовому ринку, та в подальшому значне зростання цін на електроенергію, 25% якої вироблялося із використанням газу.
З початку війни газпром скоротив постачання газу до країн ЄС на 80%. Тепер залежність ЄС від російського газу складає лише 9%.
У той же час збільшилося постачання зрідженого газу з інших країн (США, Катару, Нігерії). Цей ресурс є значно дорожчим. Зараз ціни на європейському ринку газу зросли в 10 разів порівняно із середньозваженою ціною за останні 10 років.
Через дорогі енергоресурси європейські виробники опинилися в скрутному становищі. Результатом стала повна або часткова зупинка половини потужностей із виробництва цинку та алюмінію.
Так, наприклад, іспанський виробник сталі Ferroglobe вимушений був зупинити 2 печі через високі виробничі витрати та втрату конкурентоспроможності.
Через це зростає конкуренція з боку країн Азійського регіону, виробники яких мають нижчі затрати.
Країни ЄС наразі хаотично запроваджують інструменти підтримки населення та економіки, а також солідарні механізми обмеження надмірних доходів виробників електроенергії.
Так, Велика Британія запровадила 2-річну програму енергетичних гарантій для домогосподарств, відповідно до якої максимальні витрати на енергію не можуть перевищувати 2 500 британських фунтів на рік.
Уряд Німеччини виділить 65 млрд євро допомоги своїм громадянам та бізнесу для компенсації зростаючої ціни на енергоносії.
Окрім цього, Європа змушена збільшити обсяг виробництва електроенергії на вугіллі. Так, уже у 1-му півріччі обсяг виробництва електроенергії з вугільної генерації в ЄС зріс на 13%.
Це матиме негативний вплив для економіки, яка погіршить вуглецевий слід своєї продукції та потребуватиме купівлі додаткових квот у рамках системи торгівлі викидами, а також зростання ціни на електроенергію, що виробляється з вугілля.
У цих умовах, відновлювальні джерела енергії, які довгий час вважалися тягарем для енергосистеми, тепер виявилися опорою ЄС в умовах шантажу з боку росії. Вітрова енергетика стає надійним джерелом енергії навіть у жорстких погодних умовах.
Вона може ефективно доповнювати роботу енергосистеми як взимку, так і влітку. Ефективність вітрової генерації взимку скорочується лише на 3.9% у порівнянні з обсягом випуску влітку.
У середньо- та довгостроковій перспективі, європейські компанії планують активно збільшувати обсяг вітрової генерації. Лише країни Північної Європи мають потенціал, що перевищує 600 ГВт.
Україна може зробити свій внесок у скорочення залежності ЄС від російського газу
Навіть під час воєнних дій Україна може стати опорою для ЄС, як постачальник енергоносіїв у коротко- та довгостроковій перспективі.
За оцінками ЦЕВ, імпорт електроенергії з України в ЄС може скоротити споживання російського газу в сегменті теплової генерації на 17%. Цей сценарій можливий за умов, якщо Україна реалізує весь експортний потенціал.
Такі країни як Румунія, Польща, та Молдова є нетто-імпортерами електроенергії, зі значною часткою теплової генерації в їх енергосистемах. Вони є ключовими покупцями української електроенергії.
Україна, натомість, отримуватиме близько 250 млн доларів на місяць експортної виручки. При цьому, значна частина прибутку спрямовуватиметься до Гарантованого покупця та дозволить забезпечити функціонування ПСО для населення.
Що потрібно для збільшення експорту української електроенергії
Наразі в Україні ситуація розвивається більш драматично, ніж у ЄС. Окрім світової енергетичної кризи, Україна має забезпечувати роботу енергосистеми в умовах війни, наслідком якої є руйнування інфраструктури та окупація об’єктів енергетичної інфраструктури, відтік населення, а також зупинка економіки.
З початку війни скорочення споживання електроенергії перевищило 30% у порівнянні з аналогічними значеннями попереднього періоду. Наразі під окупацією перебуває значна частина теплової генерації, ВДЕ, а також ЗАЕС.
У цих умовах вітрова генерація відіграє значну роль та в схожих з українськими погодних умовах видає потужність на рівні літніх періодів, а також може підтримувати покриття попиту в найбільш пікові періоди взимку.
Станом на липень 2022 року дефіцит на ринку електроенергії перевищував 35 млрд грн. При цьому ціни в Україні залишаються на рівні 75 євро, та обмежуються прайс-кепами, а середньозважений зелений тариф складає 88 євро, що майже в 5 разів нижче за ціну на європейському ринку електроенергії.
Підвищення цін на європейському ринку, що сягають 450 євро/МВт, відображає зростання попиту, а також собівартість виробництва електроенергії, яка не врахована сьогодні в Україні, оскільки з моменту встановлення прайс-кепів у лютому 2022 відбулася девальвація валюти на 34%, інфляція — за період січень-травень 19,5%, а також руйнування генеруючих потужностей у зонах ведення бойових дій та прифронтових зонах.
Для того, щоб Україні зміцнити енергобезпеку та реалізувати експортний потенціал у повному обсязі, потрібно:
- Розширити пропускну спроможність перетоків електроенергії із країнами ЄС до 2 ГВт із 0,3 ГВт сьогодні.
- Забезпечити добудову вітрових станцій, що були заплановані до запуску у 2022 році, але завадила війна. За нашими оцінками, з запланованих 600 МВт, сьогодні можуть бути добудовані принаймні 200 МВт. Для цього слід продовжити для таких проєктів умови pre-PPA.
- Переглянути прайс-кепи на ринку електроенергії із врахуванням ступеню девальвації національної валюти, інфляційних процесів, а також зростання цін на енергоносії та обладнання, які є найвагомішими факторами, що впливають на збільшення собівартості виробництва електроенергії.
- Запровадити сертифікат гарантій походження електроенергії, який надасть можливість підтвердити походження електроенергії з чистих джерел (атом, гідро, вітер, сонце).
У 2013 році Україна взяла зобов’язання щодо запровадження системи гарантії походження, проте система досі не впроваджена й це формує довгостроковий ризик обкладання української електроенергії додатковим навантаженням на кордоні з ЄС.