Как война влияет на платежный баланс

Даниил Гетманцев - 5 сентября 2022, 17:37

Профіцит поточного рахунку — 4,44 млрд дол. Профіцит сформовано завдяки позитивному сальдо первинних і вторинних доходів. Основні фактори, які на це вплинули:

стійкі надходження від оплати праці резидентів за роботу, виконану за межами України, на тлі уповільнення виплат доходів від інвестицій;
значні обсяги гуманітарної та грантової допомоги від партнерів;
збереження значних обсягів грошових переказів в Україну – останні за 7 місяців 2022 року становили 7,6 млрд дол., скоротившись, порівняно з аналогічним періодом минулого року, лише на 5,7%.

Водночас щодо поточного рахунку, хотів би звернути увагу на поглиблення негативних тенденцій у зовнішній торгівлі, насамперед товарами.

Як працює "зерновий коридор", скільки заробляють на пальному в Україні та що буде з урядом". Інтерв'ю з міністром інфраструктури Кубраковим

Зокрема, негативне сальдо торгівлі товарами у липні збільшилось до 2,036 млрд дол., з початку року – становило 6,274 млрд дол.

Починаючи з квітня, кумулятивно і помісячно експорт товарів скорочується більш швидкими темпами, ніж імпорт.

За 7 місяців 2022 року проти аналогічного періоду минулого року експорт товарів скоротився на 27,8%, імпорт – удвічі меншими темпами – на 15,9%.

Негативне сальдо торгівлі товарами і послугами, що за 7 місяців 2022 року вже перевищило 10 млрд дол., продовжує поглиблюватись, створюючи тиск на обмінний курс гривні.

Відкриття зернових коридорів з серпня, часткове повернення наших громадян з-за кордону напередодні нового учбового року, мають покращити баланс торгівлі товарами і послугами.

Дефіцит фінансового рахунку за цей період склав – 12,85 млрд дол. Його формування продовжує зумовлюватись відпливом валюти за операціями приватного сектору.

Зокрема, за підсумками 7 місяців, чистий відплив із приватного сектору (разом із помилками та упущеннями) становив 17,1 млрд дол. США (для порівняння за 7 міс 2021 року чистий відплив становив лише 0,9 млрд дол.).

Основні фактори – скорочення торгівельних кредитів, збільшення валюти поза банками.

За підсумками 7 місяців платіжний баланс зведено з дефіцитом 8,4 млрд дол. (в т.ч. в липні – 0,3 млрд дол.). Дефіцит було збалансовано за рахунок валютних інтервенцій НБУ і відповідного зменшення ЗВР.

Станом на початок серпня обсяг останніх (22,4 млрд дол.) залишився на адекватному рівні у частині фінансування поточного імпорту (3,2 місяці, рекомендований рівень не менше 3-х).

Отже, розглянуті тенденції свідчать про такі тенденції:

Війна з росією призвела до значного погіршення платіжного балансу, спричинивши його дефіцит за 7 місяців на рівні 8,4 млрд дол. (проти профіциту 0,8 млрд дол. за аналогічний період 2021 року);
Насамперед різко погіршилось зовнішньоторговельне сальдо з мінус 0,7 до 10 млрд дол., і ще більш стрімко збільшився відтік валюти за фінансовим рахунком, передусім за операціями реального сектору і населення.
Водночас, підтримку повоєнному платіжному балансу надають відносно стійкі надходження від грошових переказів, оплати праці та значні обсяги зовнішньої допомоги від партнерів, що зростають.
Вчасні дії НБУ щодо обмежень на валютному ринку та фіксації обмінного курсу допомогли пом’якшити шоковий вплив війни на платіжний баланс та запобігли неконтрольованому знеціненню гривні.
Водночас через послаблення зовнішньої фінансової позиції тиск на золотовалютні резерви та національну валюту залишається значним.
Для мінімізації цих ризиків влада, по-перше, вживає заходів щодо зменшення дисбалансів у зовнішній торгівлі. Насамперед у частині збільшення можливостей для нарощування експорту, зокрема вирішення питань страхування ризиків, логістики, доступу до обігових коштів, і спеціально наголошую, своєчасного повернення ПДВ експортерам. Ще раніше для стабілізації платіжного балансу ми скасували більшу частину пільг з імпорту, уведені в перші місяці війни.
По-друге, для балансування платіжного балансу до кінця поточного та наступного року вкрай важливим є започаткування стабілізаційної програми МВФ, яка б розроблялась на умовах "виняткового доступу" з огляду на потреби України. Відповідні консультації між Фондом і Україною вже почались, і ми розраховуємо що упродовж декількох місяців цього року вони будуть фіналізовані.