Кто до сих пор покупает российское оружие

Недавно Філіппіни відмовилися придбати в Росії військово-транспортні гелікоптери Mi-17 на 227 млн дол через ризик потрапити під санкції США.

Протягом останнього десятиліття девʼять-десять російських військових корпорацій стабільно потрапляли в рейтинг ста провідних продавців зброї Стокгольмського міжнародного інституту досліджень проблем світу (SIPRI).

За його даними, сумарний обсяг продажів російських військових корпорацій знизився, але все одно високий: у 2019 році продажі сягнули 28,2 млрд дол.

У 2020 році через обмеження міжнародної торгівлі у звʼязку з поширенням ковіду продажі впали до 26,4 млрд дол, що становить близько 5% від загальної вартості продажів зброї ста провідними компаніями світу.

Для порівняння: сукупний об'єм продажів 26 європейських компаній, які потрапили в рейтинг, за 2020 рік становив 109 млрд дол.

На міжнародній арені Росія продає широкий асортимент зброї: від автоматів Калашникова до зенітних ракетних комплексів С-400 "Тріумф". Значну частину контрактів становлять ремонт і запчастини до раніше поставленої радянської та російської техніки в країни Азії, Африки та Південної Америки.

Загалом за 2014-2021 роки Росія продала зброї на 43,5 млрд дол. 89% продажів припадають на 11 країн. До провідної п'ятірки покупців російської зброї увійшли Індія (угоди на 12,7 млрд дол за той же період), Китай (7,3 млрд дол), Алжир (5,2 млрд дол), В'єтнам (3,5 млрд дол) та Єгипет (3,4 млрд дол).

Найбільше Росія продала літаків (20,8 млрд дол), двигунів (5,6 млрд дол), ракет (5,4 млрд дол), бронетехніки (4,9 млрд дол) та систем ППО (2,8 млрд дол).

Особливо помітним стало російське просування у світі зенітно-ракетного комплексу С-400 "Тріумф". У 2014 році чотири дивізіони новітніх на той час "тріумфів" придбав Китай. Загальна сума контракту сягнула 1,9 млрд дол.

У 2017 році Туреччина законтрактувала постачання С-400 на 2,5 млрд дол. Водночас Індія замовила "тріумфів" на рекордні 5,5 млрд дол.

США на такий поступ російського ВПК відповіли санкціями.

У 2018 році Вашингтон уперше запровадив вторинні санкції проти департаменту підготовки військ і забезпечення центральної воєнної ради КНР за придбання російської системи С-400 і винищувачів СУ-35 відповідно до нового на той час закону CAATSA "Про протидію ворогам США через санкції" від 2017 року.

У 2021 році після закупівлі С-400 санкції CAATSA були накладені на управління оборонної промисловості Туреччини.

Після нападу на Україну активність росіян на міжнародній арені не припинилася, причому зберігаються експорт та імпорт зброї і запасних частин.

Через базу митних декларацій, яку оприлюднила OSINT-ком'юніті Molfar, вдалося зафіксувати постачальників військових товарів до Росії з 24 лютого до квітня 2022 року включно.

Ці товари російському ВПК необхідні для створення зброї для власної армії і на продаж. Також вдалося визначити замовників російської зброї з-за кордону під час війни в Україні. Наведені суми не остаточні, але дозволяють зрозуміти, хто продовжує торгувати з Кремлем зброєю.

В обох випадках активним діловим партнером Москви є Делі. Наприклад, у квітні 2022 індійська державна компанія Bharat Electronics Limited поставила російській державній "Об'єднаній суднобудівній корпорації" протичовнову систему керування вогнем для надводних кораблів на 5,75 млн дол.

* точні суми контрактів у перших трьох кейсах невідомі

Найбільше коштів за військові товари Росія встигла отримати від Індії та М'янми. Корпорація "Іркут"отримала 5,3 млн дол від індійського замовника, а російська "Об'єднана авіабудівна корпорація" – 9,7 млн дол від М'янми.

До слова, у червні 2021 року Генасамблея ООН ухвалила резолюцію із закликом "попередити потік зброї" до М'янми. За кілька місяців до того там стався військовий переворот, що призвів до кривавих розправ над опонентами.

Серед поставлених товарів – літаки, ракети та радіоелектронна продукція. Детальний перелік російської продукції наведений нижче. Зеленим кольором позначені компанії з РФ, які поки що не потрапили під міжнародні санкції.

Філіппіни не входять до переліку найбільших замовників російського ВПК, але відмова цієї країни від російських гелікоптерів – сигнал світовому ринку зброї.

За інформацією ЗМІ, Філіппіни пішли на такий крок через острах санкцій, хоча в січні сплатили перший транш за угодою, а партнерські стосунки Москви та Маніли нараховують не один успішно завершений діловий контракт.

Не всі перераховані замовники продукції російського ВПК продовжують ділові контакти з Росією з політичних чи ідеологічних міркувань. Вірогідно, для Пекіна поглиблення співпраці з Москвою вигідне не лише з економічних міркувань.

Натомість в Індії місцеві політичні оглядачі висувають думку, чи варто місцевому уряду наражатися на ризик потрапляння під санкції. Тим більше, що з 2020 року Франція забрала в Росії статус основного постачальника зброї. Додатково Індія закуповує військову техніку в США, Ізраїлі та Великій Британії.

У Києва та його союзників з'явився шанс потіснити Росію з лідерських позицій на світовому ринку зброї і позбавити агресора припливу критично важливої валюти для розвитку російського ВПК. Для цього санкційний тиск має бути щільним, послідовним та невідворотним.

Підготовлено в рамках співпраці з Незалежною антикорупційною комісією (НАКО)