Как запрет табло в обменниках повлияет на курс валют

Рішення Національного банку заборонити небанківським установам демонструвати курс поза приміщенням кас викликало багато жартів, і ми розуміємо, що для більшості громадян воно може бути не до кінця зрозумілим.

Нацбанк посилив загальні вимоги до небанківських фінансових установ, які здійснюють торгівлю валютними цінностями у готівковій формі (обмін валют). 

Це і запровадження вимог, що стосується охорони приміщень, і додаткові вимоги щодо подання РРО (реєстраторів розрахункових операцій) до НБУ, і обов'язкове введення відеоспостережень, а також норма про демонстрацію курсу валют. 

Посилення правил пов'язане з тим, що небанківські установи, які торгують валютними цінностями, почали штучно підвищувати курс у готівковому сегменті валютного ринку. 

Чому НБУ зробив такий висновок? 

Попит і пропозиція валюти у безготівковому сегменті валютного ринку після встановлення нового рівня фіксованого курсу відносно стабілізувалася. 

Про це свідчить як те, що більшість операцій з купівлі валюти у цьому сегменті ринку проводиться за курсом, що є ближчим до офіційного, ніж до верхньої межі коридору (офіційний +1%). А також те, що НБУ з 21 липня більше купує валюти, ніж продає – уперше з другого тижня березня. 

Відповідно перманентне підвищення курсу небанківськими установами у готівковому сегменті валютного ринку упродовж минулого тижня може свідчити про спробу заробітку на панічних настроях населення, які самі і провокують підвищенням курсу інколи по кілька разів на день. Саме тому НБУ посилює нагляд за цими установами. 

Тож заборона для небанківських установ демонструвати курси валют поза приміщеннями кас є одним із заходів у комплексі дій, що сприятиме зменшенню спекулятивного складника на валютному ринку. 

Зокрема, відсутність табло "на кожному кроці" запобігатиме агресивному підштовхуванню населення до користування фінансовими послугами, яких вони можуть насправді не потребувати і за наслідками необдуманого спонтанного користування якими можуть нести фінансові втрати.

Отже, відповідне рішення має зменшити вплив психологічного чинника на обмінний курс, а відтак – сприяти зменшенню коливання на ринку. А комплекс запроваджених заходів сприятиме відповідальнішій участі небанківських фінансових установ на валютному ринку. 

Про що свідчить європейський досвід?

Аналіз кращих практик та відповідного законодавства країн Європейського Союзу та Великобританії часто допомагає знайти рішення для врегулювання тих чи інших нестандартних ситуацій на фінансовому ринку. 

Країни Європейського Союзу та Великобританія спочатку врегулювали проблеми непрямого впливу на курс на рівні Директиви № 2005/29/ЄС Європейського парламенту та Ради ЄС про недобросовісну комерційну практику по відношенню до споживачів на внутрішньому ринку (Директива про недобросовісну комерційну практику). 

Далі принципи цієї Директиви знайшли своє відображення у регулюванні кожної з країн. Наприклад, у Великобританії було ухвалено Unfair Trading Regulations 2008 (SI 2008/1277) та пізніше Уряд підготував відповідні роз’яснення для надавачів послуги з обміну валют.

Ці практики і були корисними для врегулювання ситуації, що склалася на українському ринку обміну валют.

Захист прав споживачів: Україна

Одне з важливих завдань НБУ – базовий захист споживачів фінансових послуг. Нечесна ринкова практика, введення в оману, як-от неправдиві чи оманливі повідомлення або замовчування важливої інформації, агресивні торгові практики – це те, що ми побачили з боку пунктів обміну валют у відповідь на зміну фіксованого курсу. 

Нечесна комерційна практика завдає шкоди або може завдати шкоди економічним інтересам пересічного споживача, впливаючи на ухвалення ним рішень. 

Наприклад, коли споживач бачить, що за день в одній і тій же точці продажу вартість валюти зростає по кілька разів, це може бути фактором купівлі, навіть якщо такого наміру у споживача не було. 

У небанківських місцях обміну валют трапляються випадки, коли курси обміну валют, що вивішені біля входу, не співпадають з тими, за якими продавець готовий продавати або купувати. 

Це відбувається внаслідок чергової зміни курсу валют, коли дані на електронному чи паперовому табло не встигають замінити, умисно чи випадково. Це також можна вважати оманливою практикою, оскільки споживач, зацікавлений у валюті, найімовірніше, вирішить увійти до приміщення та обміняти валюту, керуючись недостовірною інформацією.

Основна вимога НБУ полягає у тому, що зазначення обмінного курсу повинно бути таким, який відповідає попиту і пропозиції у безготівковому сегменті валютного ринку та не створює додаткової паніки через тимчасове штучне завищення курсу обміну валют. 

Інформація про встановлені курси купівлі та продажу іноземних валют має надаватися населенню в стандартизованому вигляді в чітко визначеному форматі – копії наказу (розпорядження) про встановлення курсів купівлі та продажу іноземних валют. 

Ця інформація розміщуватиметься виключно в касах установ та їхніх структурних підрозділів, така стандартизація дозволить прибрати всі оманливі практики у період воєнного стану.

Ухвалені зміни не стосуються банків, проте у разі виявлення таких зловживань аналогічне регулювання буде запроваджено і для банківських установ.

Якщо небанківська фінансова установа або оператор поштового зв’язку порушує порядок інформування, описаний вище, зверніться до Національного банку України, надавши фото невідповідного інформування або копії квитанцій. Це можна зробити, скориставшись онлайн-формою на вебсайті (краще через браузер Google Chrome).

Або можете надіслати листа на електронну пошту: [email protected] чи на адресу: вул. Інститутська, 11-б, м. Київ-8, 01601. Також можете звернутися до контакт-центру за телефоном 0 800 505 240.

Співавтор: Олексій Лупін, директор Департаменту відкритих ринків Національного банку України