Месяц "еРаботы": первые результаты новой грантовой программы поддержки бизнеса

Ситуація в українській економіці, як не дивно, залежить від зовнішніх обставин.

Причина лежить на поверхні – повномасштабна агресія ворога, що впливає на ВВП, обмежує бізнес-активність, примушує шукати ефективні шляхи відновлення та розвитку в післявоєнний період. Сани готують влітку.

Воєнний стан зумовив економічні негаразди у мільйонів українців. На думку деяких спостерігачів, частина підприємств припинила свою діяльність за об’єктивних обставин. 

Близько третини мають виважено підійти до трансформації внутрішньої бізнес-стратегії та приймати рішення щодо релокації, диверсифікації чи зміни напряму діяльності. 

Період адаптації завершується. Навіть тим, кому доводиться констатувати зменшення оборотів та реальних доходів, необхідно вміти своєчасно знайти точку опору для руху далі, а на це також потрібні гроші.

На мою думку, всі ці фактори лежали в основі рішення про започаткування нових можливостей фінансової підтримки бізнесу в рамках урядової програми "єРобота". 

Підтримку держави у вигляді грантів на створення нових цільових підприємств та/або розвиток існуючих було запроваджено близько місяця тому.

Ощадбанк бере активну участь у її реалізації та підтримці. На сьогодні ми є єдиним банком-партнером програми надання грантів. 

Першими в переліку напрямів програми є гранти на мікробізнес у сумі до 250 тисяч гривень для започаткування або розвитку власної справи. 

Окрім грантів на мікробізнес, існують спеціальні продукти (теж гранти) для клієнтів АПК на створення садового чи тепличного господарства, переробного підприємства, на навчання в сфері ІТ або започаткування власного стартапу в галузі інформаційних технологій. Більш детально з програмою можна ознайомитись тут.

Нагадаю, що йдеться саме про грант, а не кредит – за умови виконання певного переліку вимог ці гроші повертати не потрібно. Основні умови: створення і збереження додаткових робочих місць та повернення визначеної суми гранту до бюджету через податки, збори та єдиний соціальний внесок (ЄСВ).

Рішення про видачу грошей тому чи іншому заявнику за програмою грантів надає уповноважений на це орган. 

Так, для мікрогрантів рішення ухвалює державний центр зайнятості; для грантів у сфері АПК – міністерство аграрної політики, для проєктів з переробки – міністерство економіки. 

Місія Ощаду у проєкті – верифікація та консультації щодо умов участі, відкриття рахунку та розрахунково-касові операції з використанням коштів гранту.

Нещодавно надійшла інформація про те, що наразі фонд зайнятості погодив 424 заявки – зацікавлені громадяни подають їх на порталі "Дія". 

Загальна сума погоджених грантів, що плануються до видачі, – майже 100 мільйонів гривень. Потенційних грантоотримувачів у 12 разів більше.

Типовий портрет українця, який звернувся до Ощаду по консультацію щодо отримання мікрогранту, виглядає наступним чином. Це вже зареєстрований ФОП (51%), чоловік (59%) у віці 31-40 років (40%). 

Він хоче придбати нове обладнання (44%) і має досвід роботи більше одного року (69%). Середній обсяг гранту, по який звертається підприємець, – 227 тисячі гривень, що дуже близько до його максимальної суми – 250 тисяч.

На жаль, є і не дуже приємна статистика – 34% заявників не можуть похвалитись доброю репутацією (мали проблеми з судом, неповерненням кредитів чи арештом майна тощо), що одразу виключає їх із переліку щасливих володарів мікрогрантів. Як не дивно, у близько 6% заявників недійсний паспорт, і через це їм відмовили в наданні коштів (!).

Види діяльності, заявки на які було найбільше погоджень з боку служби зайнятості, в принципі відповідають загальній частці поданих заявок: пальма першості відводиться оптовій та роздрібній торгівлі й ремонту авто, на другому місці – переробка (тут йдеться саме про мікробізнес, додатково існує програма з більшим обсягом фінансування). 

Далі йдуть ті, хто планує створити чи розвивати власні готелі, кемпінги, кав’ярні, ресторани. Все це – типові напрями розвитку мікробізнесу для будь-якої країни.

Цікаві приклади: за грантові кошти планується створення інклюзивної кав’ярні у Шепетівці на Хмельниччині, відновлення сервісу хімчистки, частково знищеної ворогом у столичному ТРЦ "Ретровіль", виробництво чаїв на Буковині, відкриття дошкільного закладу у Кропивницькому. 

Є чимало заявок від людей, які вимушено переїхали від війни до безпечних регіонів і на новому місці створюють власну справу "з нуля", приміром, розпочинають виробництво одягу великих розмірів чи започатковують ремонт та виготовлення рукавів високого тиску та гідроциліндрів. 

Наведу ще приклади заявок на бізнеси, актуальні в поточний момент: швидке будівництво житла за допомогою збірних панелей, тренінги з відпрацювання командної взаємодії на базі занять з пейнтболу та лазертагу.

Варто відмітити, що особливо корисним для економіки буде розгортання іншої програми – з розвитку переробки. Ця програма передбачає вищу "стелю" максимального гранту – 8 мільйонів гривень. 

І йдеться тут не лише про переробку сільгосппродукції, але й іншої сировини. Багато говориться про те, що український експорт повинен містити більшу додану вартість, лише сировину нам постачати за кордон не вигідно. Згаданий напрям "єРоботи" – саме про це.

Цікаво, що клієнт, який звертається по такий вид гранту – це в основному юридична особа сегмента середнього бізнесу, яка вже має досвід роботи на відкритому конкурентному ринку і прагне диверсифікувати або розширити власну діяльність. 

Серед проєктів за цим напрямом зустрічаються абсолютно різнопланові ідеї. Наприклад, започаткування виробництва альтернативного палива (теж мегаперспективний проєкт з огляду на можливі складнощі з опаленням цієї зими) або придбання за грантові кошти обладнання для лабораторії, необхідної для експорту сільгосппродукції за кордон. 

Більшість ідей, на нашу думку, є доволі перспективними. Всі ці проєкти ще очікують на затвердження з боку міністерства економіки.

Немає дискусій щодо того, що ІТ-напрям програми "єРобота" є надзвичайно важливим. Частка високих технологій в українському експорті вже обганяє частку агроіндустрії. 

І нові навчені завдяки підтримці держави українські айтівці, як і започатковані ними стартапи, ще більше закріплять Україну на мапі найбільш ІТ-розвинутих країн світу.

Існує значний попит серед людей та підприємств, які хотіли б узяти участь у "єРоботі": вони звертаються до наших відділень, телефонують до контакт-центру. Наразі вже маємо вражаючі цифри кількості звернень та погоджених заявок на гранти, що додає оптимізму. 

Проте треба пам’ятати, що головною метою програми є створення стійкої платформи розвитку економіки: забезпечення успішного функціонування підприємств та створення робочих місць для підтримки громадян в умовах воєнної кризи.

Український бізнес завдяки таким програм перестає лякатись банків і вчиться знаходити з ними спільну мову – про це я вже згадував у попередніх колонках. 

Крім того, саме завдяки таким програмам відчувається реальна підтримка людей з боку держави. 

Маємо надію, що після нашої перемоги це сприятиме тому, що невеликі підприємницькі проєкти, започатковані у час повномасштабної агресії, завдяки програмі "єРобота" у подальшому перетворяться на стабільний малий чи середній бізнес. 

Адже зростаюча економіка, вчасно сплачувані податки та робочі місця нам будуть потрібні й після того, як ворог нарешті залишить нашу землю.