Запустить малую приватизацию в условиях войны. Что для этого нужно?
Війна, яку проти України розв’язала Росія має кілька фронтів. Ми усі стежимо за повітряними тривогами і що куди прилетіло, рахуємо підбиту техніку та знищених окупантів.
Але є інший фронт не менше складний — економічний. Падіння економіки очікується на рівні 35%, більшість представників бізнесу не розраховують на позитивну динаміку до кінця 2022 року.
Щоб вийти з такого піке однієї лише допомоги західних партнерів не досить. Тим більше ми бачимо, з якими потугами ці гроші дають. Ми маємо самі піднімати, перебудовувати нашу економіку.
Я говорив ще до війни, що держава має продати все зайве, бо приватний власник завжди ефективніший. Під час війни цей підхід ще актуальніший. Той, хто працює створює робочі місця, платить податки, робить економіку сильнішою.
Натомість об’єкти, які лежать баластом на балансі держави не тільки все більше знецінюються з часом, але й з’їдають державні гроші на утримання.
Добрий приклад об’єктів, які треба приватизувати, — спиртзаводи. Фонд державного майна вже почав цей процес, продавши через аукціони понад 55% відсотків потужностей ДП "Укрспирт".
Замість збитків держава отримала понад півтора мільярда гривень — це удвічі більше за стартову ціну. На окремих аукціонах ціна зростала у понад 3-4 рази.
Спиртзаводи, які зараз працюють, а не простоюють, державі зараз значно потрібніші. В України зараз величезна проблема зі зберіганням та вивезенням зерна.
Як би швидко не запускали альтернативні шляхи, якими б успішними не були перемовини у Туреччині, проблему реалізації зерна це не вирішить.
Мінагрополітики вже звернулося до парламенту із закликом розблокувати малу приватизацію, що дозволило б знайти приватних власників для спиртзаводів та комбінатів хлібопродуктів, які належать ДП "Укрспирт".
Зберігання та переробка частини урожаю на спиртзаводах було б розумним рішенням в нинішніх умовах. Спирт зараз дуже затребуваний для технічних та хімічних потреб. Як і хлібопродукти, які могли б виготовлятися на державних комбінатах, що зараз простоюють.
Гарним прикладом того, що держава може зробити, щоб допомогти, є проблема знищених авто. Росія знищила 123 тисячі легкових та вантажних автомобілів. На це держава прибрала ввізні мита і українці завезли 150 тисяч авто, замість пошкоджених.
Гадаю, що додаткові 27 тисяч пішли на фронт, де автівки — скоріше розхідний матеріал.
На жаль, імпортувати будинки, склади та торгові центри з Європи не вийде, але держава і тут може допомогти. Рішення називається приватизація.
Фонд держмайна готовий виставити на приватизацію 200 об’єктів. Половина із них — у західних регіонах України. Такі об’єкти можуть бути цікаві як місцевому бізнесу, так і тим, хто вирішив релокуватися у безпечніші області.
Через велику кількість внутрішньо переміщених осіб бізнеси можуть шукати способи масштабуватися і будуть зацікавлені у приватизації.
Ще одні гравці на цьому полі — міста. Два із трьох об’єктів малої приватизації — це комунальна власність. І зараз громади мали б бути як ніхто зацікавлені в тому, щоб і наповнити власні бюджети, і, за можливості, залучити нові підприємства.
Війна зірвала з рідних місць мільйони людей і сотні бізнесів. Усім потрібен дах над головою, робота, щось їсти і одягати. І ті громади, які першими зрозуміють, що закинутий старий завод можна продати бізнесу, якому потрібен цех для пошиття одягу, отримає значно більше ніж гроші.
Це додаткові робочі місця, податки і виробництво продукту, який може йти в тому числі на місцевий ринок.
Законопроєкт, який відновлює малу приватизацію, найближчим часом розглядатимуть у парламенті. Він нарешті дозволяє продавати єдині майнові комплекси і це хороша новина для інвесторів, які зацікавлені в повному циклі виробництва.
Ще одна хороша новина — після приватизації не потрібно переоформлювати заново ліцензії. Якщо бізнес придбав кар’єр для видобутку гравію, то автоматично отримує переоформлену ліцензію.
Мала приватизація стане швидшою. Будуть аукціони з короткою експозицією, що пришвидшить процес приватизації з 6 до 2,5-3 місяців. Щоб убезпечити власників об’єктів від недобросовісних учасників пропонується запровадити оплату до укладення угоди.
Приватизація зараз потрібна і країні, і бізнесу, і людям. Я сподіваюся, що народні депутати ухвалять закон в цілому, що дозволить нам в тилу ефективніше тримати економічний фронт.