Как технологии будут помогать восстанавливать газовую инфраструктуру после войны?

З кінця лютого бойові дії охопили Київську, Чернігівську, Сумську, Харківську, Донецьку, Луганську, Миколаївську, Запорізьку, Херсонську області. 

За цей час було знищено тисячі об’єктів і кілометрів газової інфраструктури. Тому доступ до технологій матиме величезне значення під час відновлення після завершення бойових дій.

З 24 лютого та досі російські окупанти цілеспрямовано обстрілюють об'єкти критичної інфраструктури. 

За цей час було знищено або пошкоджено 1090 газорозподільних пунктів, 1135 шафових газорегулювальних пунктів та понад 28 тис. комбінованих  регуляторів тиску. 

Шкода, завдана критичній інфраструктурі України, вже оцінюється в десятки мільярдів гривень. Газорозподільна інфраструктура не є винятком. 

Але вже зараз постає питання: як відновлювати мережі? Просто відновити, те що було, чи переносити їх на інший технологічний рівень?

На нашу думку, треба перебудувати мережі, використовуючи сучасні світові технології. І вже є компанії, які готові надати до них доступ.

Ми впродовж останніх трьох років побудували партнерські відносини з багатьма світовими компаніями. Серед них, Pietro Fiorentini та Cavagna Group.

Їхні представники вже запевнили нас, що готові надати доступ до власних розробок для відновлення мереж після завершення війни. Це шанс не просто полагодити мережі, але й забезпечити надійність газопостачання на десятки років уперед.

Вже є навіть приклади, як обладнання в шафових газорегулювальних пунктах пройшло випробування війною. Зокрема, завдяки регуляторам Pietro Fiorentini вдалося втримати розподіл газу в Чернігові під час воєнних дій.

Якби на чернігівських газорегулювальних пунктах стояло застаріле обладнання, то в разі падіння тиску на вході (наприклад, трубу пошкодив уламок) просто спрацював би запірний клапан та практично миттєво перекрив подачу газу для десятків тисяч мешканців міста. 

Чому так? Бо в радянському обладнанні механізм розрахований на дуже вузький діапазон коливань вхідного тиску і не забезпечує достатньої гнучкості при роботі з ним.

Таким чином завдяки технологічним рішенням Pietro Fiorentini, які RGC Production використовувала при виготовленні шафових ГРП, вдалося втримати стабільний розподіл газу у Чернігові. 

Хочу зазначити, що без технологій Pietro Fiorentini нам фактично не відбудувати головне ГРП в м. Харкові. Регулятори, які нам потрібні для відновлення (а це 50 000 – 60 000м3/год) в світі можуть запропонувати тільки декілька компаній.

В Україні таке обладнання використовуються також на головних газорозподільних пунктах Чернівців та Дніпра. Це ключові об’єкти газорозподільної системи міст. Від їхньої надійності залежить розподіл газу для тисяч споживачів.

Чим будуть займатися Оператори ГРМ після закінчення війни? Роботи буде дуже багато. Мова не лише про відновлення втраченого. Вже зараз очевидно: війна змінила структуру споживання та розподілу газу в масштабах всієї держави.

Російські загарбники повністю знищили шість міст (Маріуполь, Волноваху, Рубіжне, Попасну, Лиман і Сєвєродонецьк), а в інших, які зачепила війна, зруйновані цілі мікрорайони. 

Якщо їх швидко не відбудувати, то споживання газу в цих населених пунктах впаде, або взагалі зменшиться до нуля.

Водночас потреба в газі зростає у західних регіонах країни, де чисельність мешканців збільшилась через міграцію. Там з початку травня стрімко відновилося будівництво багатоповерхівок, які раніше стояли на консервації. Вочевидь, будуть будуватися нові мікрорайони. Все це вплине на стратегію розвитку мереж.

Також дуже сильно на споживання газу в містах впливатиме виробництво тепла. Наприклад, у містах, де теплоцентралі були знищені (Кременчуцьку ТЕЦ обстрілювали ракетами чотири рази) місцева влада планує перехід до розподіленої генерації тепла. 

Це означає або будівництво нових котелень (у тому числі газових), або відновлення роботи законсервованих котелень.

В разі ж відмови від централізованого теплопостачання в окремих обласних центрах акцент переноситься на індивідуальне опалення. Тому з’являться потреба у збільшенні діаметрів або підвищенні тиску в газопроводах для забезпечення нових потреб клієнтів.

У зв’язку з цим перед фахівцями РГК постає завдання переобладнати мережі на технологічно іншому рівні. Там, де споживання газу впало, слід проводити так званий редизайн мереж, щоб привести газову інфраструктуру до нинішніх потреб споживачів. 

А там, де газу буде потрібно більше, слід встановити потужніше газорегулювальне обладнання, збільшити діаметри газопроводів та/або підвищити у них робочий тиск.

При редизайні також буде відразу передбачатися можливість для підключення до газорозподільних мереж виробників біогазу – це дасть змогу споживати біогаз в тому ж самому регіоні, де він виробляється.