Как отстроить критическую инфраструктуру?

24 лютого Росія почала повномасштабну агресивну війну проти України, порушуючи всі можливі міжнародні конвенції та використовуючи методи кривавих диктаторів з минулого століття. 

Агресор продовжує завдавати значних ушкоджень по критичній, соціальній та логістичній інфраструктурі.

В умовах, коли активна фаза бойових дій все ще триває, а ворог продовжує фізично знищувати цілі міста, грабує та чинити насильство, однією з першочергових задач є необхідність відновлення критичної інфраструктури.

Інфраструктура забезпечення життєдіяльності країни та її окремих населених пунктів є частиною системи операцій, а не просто сукупністю активів. Її цінність пов'язана з функціональним використанням, продуктивністю та здатністю реагувати.

Відновлення інфраструктури після або під час воєнних дій є складним завданням. Крім того, воно може ускладнюватися через безперервний цикл пошкоджень і необхідності оцінювання доцільного ремонту на тлі мінливих обставин розвитку подій на фронті.

Проте відновлення критичної інфраструктури у звільнених населених пунктах – завдання невідкладне.

Втрати

Перш за все необхідно забезпечити практичний підхід до відновлення інфраструктурних функцій, щоб забезпечити надання базових послуг, які будуть стійким та дозволять підтримати загальну реабілітацію постраждалої громади чи населеного пункту.

Бо очевидно, що доступ до інфраструктури збільшує виробничу спроможність та якість життя мешканців, які раніше витрачали багато часу та ресурсів на отримання води, приготування їжі чи пов'язану з ними логістику.

За оцінками аналітиків, станом на кінець травня загальна сума збитків внаслідок руйнування саме інфраструктурних об’єктів оцінювалася щонайменше у 105,5 млрд дол.

Окрім житла, у переліку пошкоджених, зруйнованих або захоплених об’єктів – 621 дитячих садочка, 1123 закладів освіти, 643 медзакладів, 228 заводів та підприємств, 295 мостів та переходів, 12 військових аеродромів, 11 цивільних аеропортів. Понад 40 млн квадратних метрів житла пошкоджено або зруйновано.

Окремі міста фактично зруйновані більше ніж на 80%. Загальні прямі матеріальні збитки оцінюються в межах 600-650 млрд дол. І ця сума зростає кожен день.

Разом з тим, дії росіян наносять величезні непрямі втрати, зокрема, недоінвестовані кошти й недоотриманий ВВП, втрати пов'язані із загибеллю і травмуванням громадян, витрати що виникнуть через погіршення якості надання суспільно важливих соціальних послуг (медицина, освіта тощо).

Тобто, якщо цьогоріч очікувалось зростання ВВП на рівні 4-4,5%, або на 9 млрд дол у грошовому вимірі, то за прогнозами міжнародних організацій українська економіка за підсумками 2022 року втратить 35-45%, що в грошовому вимірі складе 70-100 млрд дол. Все це теж втрати.

Якщо ж керуватися середньостатистичною вартістю одного людського життя для економіки, яка у 2021 році оцінювалася в 454 тис дол, то беручи до уваги тільки офіційно задокументовані ООН жертви 8900 цивільних українців (4074 вбитих і 4826 поранених), втрати людських ресурсів становлять мінімум 2 млрд дол.

На жаль, реальні цифри про фактичну кількість загиблих та поранених в наслідок війни після отримання доступу до тимчасово окупованих територій, ймовірно будуть в десятки разів більші.

Крім того, така оцінка не враховує втрати людського потенціалу для економіки через громадян, які вже не повернуться до України з закордону.

"Як ми вас усіх зберемо?". Чому не всі біженці повернуться в Україну

Відповідно до досліджень збройних конфліктів останніх десятиліть, частка біженців які залишили свої країни назавжди складала до 50% в залежності від масштабів та тривалості бойових дій. За даними ООН близько 6,8 мільйона українців стали біженцями.

Виходячи з цих даних за найгіршого сценарію це призведе до катастрофічних довгострокових наслідків на економіку країни в розмірі понад 1,3 трлн дол, що дорівнює сумі державного бюджету України за три десятиліття.

Цілі політики відбудови та вдосконалення інфраструктури мають поєднуватися з ефективною політикою пріоритизації її позитивного впливу на поліпшення становища мешканців та забезпечення посилення безпеки й обороноздатності країни.

Етапи відновлення інфраструктури

Складність збройних конфліктів і особливо постконфліктної реконструкції завжди пов'язана із невизначеністю, зростанням ризиків та взаємопов’язаністю економічних, соціальних та безпекових питань.

Та перша фаза завжди починається з невідкладних заходів критичного відновлення. Вона має починатися практично одночасно зі звільненням тих чи інших міст і територій.

В першу чергу, необхідно проводити швидку відбудову в тих районах, де це вже зараз можливо робити. Відновлення життєзабезпечення міст і населених пунктів, які зазнали збройної агресії потребують поновлення електропостачання, водопостачання, збирання і виведення стічних вод, логістичне забезпечення, а також функціонування всього комплексу критичної інфраструктури комунального господарства.

Пріоритетними цілями є відновлення транспортного сполучення залізничними шляхами та транспортних переходів які з'єднують життєво необхідними зв'язками країну.

В другу чергу, необхідно швидко розв'язувати питання відновлення телекомунікацій та зв'язку, інтернету, базових послуг забезпечення функціонування системи екстрених служб.

На цьому етапі має бути забезпечено громадську безпеку та відновлено функціонування критичного бізнесу, у сферах які спрямовані на підтримку життєдіяльності міста (продукти, ліки, транспортне сполучення) та обороноздатності країни (логістичні мережі, підприємства ОПК).

Попереду найскладніша зима для України. До чого готуватися населенню?

Третій етап відновлення суттєво залежить від умов в регіоні та завданих руйнувань, кількості мешканців, які залишилися в місті чи населеному пункті.

Тут мова йде вже про забезпечення перших кроків із повернення до нормального функціонування інфраструктури та базових послуг – відновлення роботи закладів охорони здоров'я, сфери освіти, бізнесу тощо.

На даному етапі необхідно провести аналіз та задокументувати руйнування інфраструктури та житлового фонду, провести оцінку вартості заподіяних збитків. А після цього слід визначити оперативні потреби громади, а також стратегічне бачення відновлення та перебудови інфраструктури відповідних міст, районів, областей та їх місце в структурі економіки країни.

Де брати фінансування?

Розв'язання питання середньострокових викликів та розвитку звільнених громад є не менш важливим ніж реалізація першочергових кроків з відновлення їх життєдіяльності.

Зрозумілий і прозорий аналіз потенціалу громади, цілі довгострокового планування її розбудови та розвитку на основі потреб громади, бізнесу та її конкурентоздатності є базовою вимогою для забезпечення не просто відбудови до рівня який був до 24 лютого.

Перебудова та створення кращих умов життя в громадах з власним перспективним шляхом розвитку, що враховує нові реалії та дозволить не просто відновити втрачену інфраструктуру, а побудувати абсолютно нову сучасну конкурентну економіку високої доданої вартості, промисловий потенціал, який буде вбудовуватися в економіку ЄС, центри створення інтелектуальних та наукомістких продуктів.

Історичні приклади, як відомий "план Маршалла", демонструють, що лише такий підхід з урахуванням теперішньої світової глобальної економіки дозволить зберегти Україну, зробити її сильнішою та забезпечити добробут її громадян.

Така перебудова економіки звільнених громад вимагатиме величезних фінансових ресурсів, як на перших етапах, так і на стадії розбудови та розвитку територій.

Для її реалізації потрібно залучати грантові та кредитні кошти партнерів. Найбільш коштовні етапи відновлення територій, перебудови та інвестування в розбудову національних інфраструктурних проєктів має забезпечуватися грантовими ресурсами міжнародних фінансових інституцій, коштами стягнутими з Росії в якості репарацій та від перезапуску національних механізмів з реалізації програми державного-приватного партнерства.

Довгостроковою метою України має стати побудова конкурентної економіки в межах Європейського Союзу та одним із потужних регіонів залучення інвестицій на наступні десятиліття.

Звичайно, слід пам'ятати, що активна фаза бойових дій продовжується, а окупанти й досі знаходиться на українській землі та продовжують нищити інфраструктуру, завдаючи збитків і руйнуючи мирне життя нашої країни.

Але ми сильні, нас підтримують партнери, ми вистоїмо та обов'язково переможемо! Все буде Україна!