Конфискация российских активов: первый шаг сделан

В середу 27 квітня 2022 року Палата представників Конгресу США ухвалила в першому читанні законопроєкт Тома Малиновського щодо конфіскації арештованих російських активів на користь України. 

Законопроєкт набрав 417 голосів "за", проти — 8. Промовиста єдність представників обох партій.

Успішне перше читання дає нам привід детально розглянути цей документ.

Для початку, чим не є цей законопроєкт:

1. Це не закон прямої дії, він не містить механізму конфіскації та передачі російських активів Україні. Фактично це рамковий закон, скоріш символічний демонстративний жест, а не реальний механізм конфіскації. 
2. Цей закон не стосується заморожених валютних резервів Центробанку РФ, нині це значно більша частина заморожених російських активів, ніж активи фізичних осіб. 

Чому законопроєкт так виглядає?

Відповідно до П’ятої поправки до Конституції США, відібрати власність у людини можна тільки відповідно до належної юридичної процедури, якої зараз для заморожених російських активів не існує. 

Тому законопроєкт передбачає створення спеціальної міжвідомчої робочої групи під головуванням Держсекретаря США для розробки належної процедури. 

Ця група має надати пропозиції Конгресу через 60 днів після того, як законопроєкт набуде чинності. 

Активи центрального банку іноземної держави по відношенню до національного законодавства США користуються суверенним імунітетом. 

Зараз в США виключення зі статусу суверенного імунітету існують тільки для активів країн, з якими США веде війну. 

Треба щось міняти з суверенним імунітетом, але таки дії можуть мати непередбачувані політичні та економічні наслідки. 

Що підлягає конфіскації?

Активи (assets) іноземних осіб під юрисдикцією Сполучених Штатів, багатство яких отримано шляхом корупції, пов’язаної з режимом президента Росії Володимира Путіна або через політичну підтримку цього режиму, щодо яких Президент США запровадив санкції.

Будь-яке майно (property) чи рахунки, що підлягають юрисдикції Сполучених Штатів, оцінені понад два мільйона доларів США та належать російським енергетичним компаніям або іноземним особам, чиї статки отримані через корупцію, пов’язану з режимом президента Росії Путіна або через його політичну підтримку і щодо яких Президент США наклав санкції.

На що можна буде використати кошти від конфіскації?

1. Післявоєнна відбудова України. 
2. Гуманітарна допомога. 
3. Допомога силам безпеки уряду України. 
4. Підтримка біженців та переселення біженців у сусідні країни та в Сполучені Штати. 
5. Технологічні засоби та послуги для забезпечення вільного потоку інформації для українців в Україні, включаючи засоби для протидії цензурі в інтернеті з боку російської влади, для обходу зусиль російських органів влади щодо закриття інтернету або послуг зв'язку та посилення кібербезпеки державних або неурядових організацій. 
6. Гуманітарна допомога та допомога в розвитку для російського народу, включаючи програми та моніторинг розвитку демократії та прав людини. 

Принципова відмінність

З точки зору міжнародних відносин цей законопроєкт принципово змінює мету заморожування активів. 

Досі теорія та практика заморожування активів полягала в тому, щоб викликати зміни в поведінці особи, що порушила норми міжнародного права. 

Після зміни поведінки ці особи знову мали отримати доступ до своєї власності. Законопроєкт Малиновського виходить з протилежного: ніколи не дозволити росіянам знову отримати свою власність, як би вони не поводились у майбутньому. 

Тобто заморожування активів як засіб примусу до відновлення нормальної поведінки на міжнародній арені втрачає сенс, воно стає засобом покарання. 

Том Малиновський стверджує, що він не має наміру міняти загальноприйняту практику заморожування активів, він пропонує конфіскацію виключно для одного-єдиного кричущого випадку — російського нападу на Україну. 

З його точки зору, в Росії нема приватної власності в звичайному розумінні слова, це все державна власність, яка надана владою приватним особам в управління в обмін на лояльність до влади. 

Тому не можна використовувати норми права, створені для захисту реальної приватної власності, по відношенню до вкраденої власності у країні, де взагалі не існує права. 

Що далі?

Наступного дня, 28 квітня, на сайті Білого дому було оприлюднено виступ президента Байдена щодо звернення до Конгресу за додатковою допомогою Україні в обсязі 33 мільярди доларів. 

В цьому виступі, між іншим, Президент США сказав, що він спрямував до Конгресу пакет законодавчих ініціатив щодо збільшення повноважень стосовно арешту і конфіскації російських активів. 

Цей пакет змін, сказав Байден, "збирається створити нові, прискорені процедури конфіскації та арешту цієї власності. І це гарантує, що, коли активи олігархів будуть продані, кошти можуть бути використані безпосередньо для усунення шкоди, заподіяної Росією, і для розбудови України".

Нам залишається почекати, коли текст пропонованих Байденом змін законодавства буде доступний для аналізу. 

Можливо, що тут ми побачимо не тільки політичний, а й фінансовий інтерес США. Прийнятий закон про ленд-ліз для України передбачає, що кошти за військове обладнання мають бути в майбутньому повернуті, тому конфісковані статки олігархів, цілком ймовірно, стануть джерелом для цього повернення.