Посевная во время войны — ориентация на результат, несмотря на убытки

В українських сільськогосподарських товаровиробників нині кожна година на рахунку — набирає обертів сівба, яку вже назвали найскладнішою за період незалежності.

Ми попередньо оцінюємо, що внаслідок війни в Україні не буде можливості засіяти 30% площ. 

Зміниться і структура посівів, оскільки аграрії відмовляються від кукурудзи на користь пшениці, гороху, вівса, вводять у сівозміну нішеві культури.

Оцінка попередня, адже в умовах воєнного стану ситуація змінюється щохвилини. 

Одне з болючих питань зараз — логістика. Ми почали відвантаження 27-28 лютого, зараз активно працює 4 із 6 складів. Під час війни ми відкрили новий склад у Чернівцях, що значно полегшує забезпечення аграріїв насінням та засобами захисту. 

За березень ми вже спромоглися відвантажити 80 тис. посівних одиниць (мішок) соняшнику і 20 тис. посівних одиниць кукурудзи. 

Якщо рахувати з відвантаженим у попередні місяці, то це становить 70% від запланованих на цей сезон обсягів: 1 млн посівних одиниць соняшнику і 400 тис. одиниць кукурудзи. 

Насіння соняшнику вже на 68% доставлено дистриб'юторам, кукурудзи — на 55%. Але ми не зупиняємося, ще 120 тис. одиниць знаходиться в процесі розмитнення.

Складніше питання щодо засобів захисту рослин (ЗЗР). Певний дефіцит як діючих речовин, так і готової продукції спостерігався ще на початку сезону, і це було пов’язано з виробництвом у Китаї. 

Страждала логістика. Війна в Україні посилила критичність ситуації. Ми змогли поставити значну частину товару, але цього недостатньо, тому компанія відновлює виробництво позицій ЗЗР для України, щоб максимально закрити потребу.

Якщо не контролювати бур’яни і не вносити гербіциди взагалі, можна втратити до 30% і більше врожаю. Аграрії розуміють ситуацію, і ми спільно шукаємо альтернативи. 

Головне зараз відсіятись у правильні терміни і максимально захистити посіви від бур’янів. Нестача фунгіцидів дуже критична для озимих і соняшнику. Може бути додатково 10-15% втрати врожаю. 

Щодо соняшнику ще є час, щоб знайти альтернативні варіанти, ми намагаємось максимально забезпечити технологічність захисту посівів.

Ми знайшли новий логістичний шлях: веземо наразі продукцію, яка була вже готова, через Польщу. Торгові представники щоденно контактують із господарствами, збирають дані про потреби, і на 99% ми задовольняємо запити.

Ми гнучко змінили методи та схеми продажу, розширивши перелік додаткових фінансових інструментів: вексельний розрахунок; зерно в якості оплати; робота з аграрними розписками — застава під майбутній урожай. 

Ці інструменти ми використовували і раніше, але зараз більш активно застосовуємо такі способи взаєморозрахунків.

Мені дуже подобається, що українські сільгоспвиробники надзвичайно гнучкі та можуть самостійно знайти рішення з будь-якої ситуації. Принаймні я не чув жодних панічних настроїв.

Взагалі те, як суспільство об’єдналося в цій жахливій ситуації, — надихає. Я мрію, щоб така згуртованість, взаєморозуміння і єднання збереглися і, можливо, розширилися. 

Ми обов’язково вийдемо з перемогою, з оновленими силами і вірою, оскільки віра в себе дуже важлива. 

Це ми вже довели всьому світу, і це має залишитися нашим надбанням.