Месяц войны Преступления против окружающей среды

Вже понад місяць Україна у вогні, під постійними ворожими обстрілами. Сотні тисяч життів були обірвані або зламані. 

За місяць війни, за даними ООН, 3,5 млн українців покинули країну, ще близько 11-12 млн переселилися в інші області. Я з сім’єю мала покинути свій дім через активні обстріли Харкова. 

Але агресор зруйнував не тільки людські життя, а й руйнує навколишнє середовище, наслідки чого українці та українки відчуватимуть на собі не один рік. 

Вже більше сотні — стільки злочинів проти довкілля від російської агресії зібрали працівники ГО "Екодія" з відкритих джерел за перший місяць масштабної війни. 

Це несе нові екологічні ризики, які також можуть збільшити кількість людських жертв війни у майбутньому. 

Злочини проти довкілля теж є частиною воєнних злочинів. Згідно з Женевською конвенцією, "заборонено застосовувати методи або засоби ведення воєнних дій, які мають на меті завдати або, як можна очікувати, завдадуть широкої, довгочасної і серйозної шкоди природному середовищу".

З перших днів були зафіксовані обстріли та бомбардування промислових та енергетичних об'єктів, підпали лісів, підриви нафтобаз, забруднення Чорного та Азовського морів (в першу чергу через затоплення суден). 

Так, 24 лютого відбувся вибух ворожого снаряду на території Трипільської ТЕС, яка розташована на Дніпровському узбережжі в 45 км південніше Києва та є найбільшим постачальником електроенергії у Київську, Черкаську та Житомирську області. 

На початку березня Міндовкілля ініціювало збір інформації про злочини проти довкілля, до ініціативи долучились різні громадські організації. Реальні збитки та вплив буде підраховано після перемоги, але від ДЕІ вже були озвучені перші 77 млн дол, лише за забруднення земельних ресурсів. 

*з 2014 року частина території Луганської та Донецької областей є тимчасово окупованими, інформація щодо цих областей не є повною.

Будь-яка війна несе величезні екологічні загрози для населення, але бойові дії в Україні можуть призвести до особливо катастрофічних наслідків для навколишнього середовища. 

Схід України — це промисловий центр. Цей регіон найбільше індустріалізований. У звичайних умовах можна було б швидко локалізувати ризики, але не під обстрілами та постійними бомбардуваннями. 

Дуже часто російська армія не допускає фахівців для локалізації негативного екологічного впливу. 

22 березня був зафіксований підпал лісу в Чорнобильській зоні відчуження, але працівники ДСНС не могли дістатись туди через постійні обстріли. Станом на 24 березня пожежа локалізована. 

За даними Міндовкілля за останні два тижні зафіксовано понад 30 загорянь на площі понад 8700 га у Чорнобильській зоні. 

У зоні активних бойових дій зараз атомні станції, морські порти, склади небезпечних відходів (мінеральні добрива, пінополіуретан, лакофарбові та паливно-мастильні матеріали та ін.), промисловість, включно з хімічними та металообробними заводами. 

Зафіксовані пожежі на нафтобазах, АЗС, сміттєзвалищах, є факти пошкодження об’єктів тепло- та водопостачання (каналізаційні насосні станції, фільтрувальні станції, водогони).

Весь світ сколихнули новини про захоплення Чорнобильської та Запорізької атомних станцій. Окупанти 14 березня підірвали частину боєприпасів на майданчику захопленої ЗАЕС. 

На Чорнобильській АЕС вони пошкодили високовольтну лінію, яка має постачати туди електрику, в тому числі та для охолодження відпрацьованого ядерного палива на місцевих сховищах. 

Через відсутність електроенергії температура в басейнах витримки підвищується, що потенційно може призвести до викидів радіоактивних речовин у навколишнє середовище. 

Радіація могла бути перенесена вітром на інші регіони України, Білорусі, росії та Європи. Українські енергетики полагодили високовольтну лінію, але Чорнобильська та Запорізька станція і досі під контролем росіян. 

Окрім ядерної небезпеки, обстріли та окупація підвищують ризик викидів токсичних відходів з промислових підприємств України. 

На сьогодні Державний реєстр потенційно небезпечних об’єктів містить докладні відомості про понад 23 тис. об’єктів, із них 2987 складів, що зберігають високотоксичні пестициди. 

Найбільша їх кількість розташована на території Донецької, Дніпропетровської, Запорізької, Харківської та Львівської областей. Частина із цих підприємств опинилася у зоні бойових дій. 

Так, на хімічному підприємстві "Сумихімпром", який знаходиться в околицях м. Суми, 21 березня, внаслідок ворожого обстрілу відбувся витік аміаку, у радіус ураження потрапило с. Новоселиця.

Найбільше екологічних злочинів зафіксовано у Київській, Харківській та Миколаївських областях. У цих областях ворог руйнував промислові та енергетичні об’єкти. 

Внаслідок ворожих обстрілів зафіксовані факти вибухів на ТЕС, захоплення та пошкодження Каховської ГЕС, руйнування газопроводів та газорозподільних станцій. 

Зокрема, підрив газопроводу у Харкові 27 лютого призвів до потужного вибуху та ударної хвилі, яка пошкодила будівлі в житлових районах міста. 

Згідно з нормами цивільної безпеки, аварія такого масштабу є техногенною катастрофою, а значить, населенню бажано негайно покинути місця, близькі до аварії. 

Ще з 2014 року Донбас був на межі екологічної катастрофи, через окупацію території проросійськими силами та активних військових дій упродовж 8 років. 

Через відсутність доступу до всієї території не відомо остаточної інформації про шкоду довкіллю за ці роки. Були уражені об'єкти водопостачання, залишаючи сотні тисяч мирних жителів без доступу до води. 

Відбувалось пошкодження енергетичної інфраструктури, що призводило до збоїв у роботі насосної системи, наражаючи тим самим на ризик затоплення у шахтах, що зберігають токсичні та ядерні відходи. 

За останній місяць також були зафіксовані збройні напади на енергетичну інфраструктуру, що призвело до затоплення шахти "Золоте", обстріл "Градами" Авдіївського коксохімічного заводу та бомбардування нафтопереробного заводу у Луганській області.

Самі бойові дії призводять до не менших небезпек: розлите паливо, зруйнована техніка та відпрацьована зброя, підірвані ракети — все це забруднює ґрунт та ґрунтові води хімічними речовинами та важкими металами. 

Навіть після завершення війни деякі екологічні наслідки проявлятимуться роками. На територію України було випущено понад 1100 ракет, знищено близько 4000 одиниць воєнної техніки окупантів різного типу. Це призведе до накопичення канцерогенного сміття. 

Російські війська створюють не тільки техногенні та екологічні катастрофи, вони також руйнують природні території, які забезпечували середовище існування рідкісних видів та оселищ, які знаходяться під загрозою зникнення. 

За даними Української природоохоронної групи, 44% найцінніших територій природно-заповідного фонду опинилися в зоні бойових дій, під тимчасовим контролем російських загарбників або є недоступними для України.

Зібрана інформація є тільки першим етапом для оцінки злочинів проти довкілля, скоєних росією. 

У розпал бойових дій, важко побачити реальний масштаб та рівень забруднення навколишнього середовища. Навіть за таких умов вже маємо більше сотні зафіксованих злочинів тільки за місяць. 

Реальну оцінку вдасться зробити після завершення активних бойових дій, а наслідки українці та українки будуть відчувати роками. Тому зараз важливо фіксувати злочини проти довкілля, аби далі мати змогу судити росію і за них.

Ви можете допомогти ГО "Екодія" у зборі інформацію, надсилаючи інформацію щодо шкоди завданої довкіллю внаслідок російської агресії на пошту ekozlochyn@ecoact.org.ua, яку також буде передано Міндовкілля. 

Ваші повідомлення будуть цінними доказами у судових процесах для відновлення українського довкілля.