"Укрзализныця" на военных рельсах
Инновации в действии
Важко усвідомлювати, що ми почали відраховувати місяці від початку війни. Здається, ти в електричці Васильків-Київ – вжух та перемога вже наша.
Але ти в поїзді Маріуполь-Рахів. І шлях до перемоги ще довгий. Що показав цей місяць?
Перше. Перемагає не найсильніший, а той, у кого є воля. Так, нам завжди не вистачало локомотивів та пасажирських вагонів, але навіть при цьому ми показали, що здатні виконувати найскладніші завдання.
Вже понад 3 млн українців вивезено з-під обстрілу. Ми перевезли 9 тис. тонн гуманітарної допомоги. Наша воля забезпечити перемогу у цій війні – безмежна.
При цьому за місяць війни від жодного машиніста чи провідника я не почув: "я боюся, я в рейс не піду". А страх доречний. Ми втратили 54 залізничників. Ще 64 – поранені, а троє перебувають у полоні.
І це біль, який назавжди залишиться з нами. Але біль та страх не паралізували нас. 20 наших колег отримали державні нагороди за мужність і героїзм на робочому місці. Героїзм – саме так зараз виглядає робота залізничників.
Друге. Боротьбу людської волі змінює новий етап – боротьба організованих систем. По суті, продовжуючи бої, ми входимо у фазу "чия економіка здохне швидше".
Звичайно, на нас "працюють" санкції. Вони, як іржа, роз'їдають економіку РФ. Але іржа – це повільно. А значить, нам уже зараз потрібно розбудовувати свою економіку та логістику.
Ми давно, майже з першого тижня, стали "не тільки залізничною компанією, а й великим системним гравцем на ринку протитанкових їжаків". [Сарказм].
Але реальність така, що майже 7 тис. їжаків вироблено та понад 6 тис. вже відвантажено. Це означає, що танки десь не пройдуть. Ми виграємо час для іржі санкційних наслідків. І разом із цим ми маємо розбудовувати економіку.
Попереду сівба, а потім і збір врожаю. Ми пам'ятаємо, що у минулі роки через порти перевалювалося до 7 млн тонн зерна на місяць.
Порти тимчасово недоступні. Натомість є "Укрзалізниця" та автодороги. Зараз ми можемо перевантажити на західних прикордонних переходах на місяць 1 млн тонн зерна, але працюємо над розширенням пропускної спроможності до 5 млн тонн.
Для цього потрібна системна робота: розбудова тих терміналів, які вже є, та будівництво нових; створення мобільних перевалочних пунктів; збільшення кількості вузькоколійних візків і залучення додаткового вагонного парку перевізників на вузькій колії.
Таку програму ми розробляємо вже другий тиждень. Наше завдання — підняти перевезення вантажів хоча би на 50% від довоєнного рівня. Сьогодні обсяги впали втричі.
Ще одна зона, яка може забезпечити відновлення: площі наших ремзаводів, що простоюють… Ми готові до кооперації з бізнесом, який переїжджає з гарячих точок. У нас є ангари, до яких підходять рейки – найкращі умови для будь-якого бізнесмена.
Наша система організації має зараз перебудуватися на "роботу в довгу" в режимі воєнного часу. Повинна. Адже поки товстий схудне, худий здохне!
Кожен, хто не тримає в руках зброю, сьогодні запитує себе: як допомогти перемогти у війні? Відповідь проста. Знайти своє місце у строю.
"Укрзалізниця" знайшла: порятунок людей, гуманітарні вантажі та відбудова нової, залізної економіки. Кожен залізничник знайшов своє місце у строю.
У цьому наша допомога ЗСУ та економіці.