Как заставить Россию заплатить за разрушение Украины

В одному зі звернень Зеленський порекомендував росіянам вчити слова "репарації і контрибуції". 

Стосовно контрибуцій Зеленський погарячкував — сучасне міжнародне право не передбачає таких платежів на користь переможця у війні, це явище існувало віками, але зараз має чисто історичний інтерес. 

Репарації, навпаки, явище порівняно нове, яке виникло після Першої Світової війни, і означає воно відшкодування збитків, заподіяних агресором жертвам нападу. 

До речі, останній платіж за репараціями Першої Світової війни Німеччина виконала 4 жовтня 2010 року, тобто через понад 90 років після її закінчення. 

Строго кажучи, для сплати репарацій необхідно, щоб агресор зазнав поразки у війні і згодився підписати угоду про мир чи подібний документ. 

Найбільш відомий в історичній літературі випадок виплати репарацій — відшкодування, які робила Німеччина після поразки у Другій Світовій війні. 

В основному репарації Німеччина складалися з передачі переможцям матеріальних цінностей, наприклад, СРСР отримав з Німеччини майже 3 тисячі комплектних заводів і фабрик (виробництво фотоапаратів в Києві — один з прикладів), майже 100 електростанцій, більше мільйона голів худоби, а також купу всякого дріб’язку, як от 60 тисяч роялів та піаніно. 

Враховуючи, що жодна країна світу не бажає воювати на боці України проти Росії, сподіватися на таку капітуляцію, якої домоглися союзники від Німеччини в 1945, ми не можемо. 

Скоріш за все, Росія не буде підписувати угоду, яка примусить її відшкодувати заподіяні Україні збитки, тобто платити репарації. 

Треба шукати інші способи стягти з Росії кошти, які компенсують матеріальну шкоду, заподіяну російськими варварами, людські життя компенсувати неможливо. 

Ми зараз не маємо можливості оцінити обсяг руйнувань, який орки заподіють в нашій країні, бо цей обсяг зростає кожного дня. Голова уряду Шмигаль, 16 березня, оцінив цей обсяг у 565 мільярдів доларів, посилаючись на попередні розрахунки Кабінету міністрів. 

Я бачив вже і більш високі оцінки, але до закінчення війни і до проведення інвентаризації збитків ми більш-менш точну цифру не дізнаємося. Будь що, ці збитки будуть обраховуватися сотнями мільярдів доларів. Як ці кошти отримати від агресора?

Найбільш очевидне джерело — це валютні резерви Центрального банку Росії, які знаходяться на банківських рахунках за межами Росії. 

Я думаю, що на ці кошти можемо претендувати не тільки ми, а й, наприклад, власники сотень пасажирських літаків, які були в лізингу у російських авіакомпаній і які націоналізувала Росія (сукупна вартість цих літаків не менше 10 мільярдів доларів). 

Радник Зеленського Устенко заявив 15 березня, що для України вже зарезервовано 300 мільярдів доларів з цих коштів.

 Це дуже добре, бо для отримання цих коштів не потрібно підписувати ніякої угоди з Росією, але цих коштів точно не вистачить.

Валютні резерви Центробанку — то кошти російської держави. Значно більше коштів і майна за межами Росії належить російським компаніям і громадянам. За російськими оцінками за кордон виведено не менше 1 трильйона доларів. 

Саме ці кошти і майно мають бути метою України. Устенко в своїй заяві навів приклад такої російської власності — лондонський футбольний клуб олігарха Абрамовича. 

Але це видима частина айсбергу, бо більша частина російського майна за кордоном не публічна, воно зареєстроване на підставні компанії і тому потребує розшукової роботи. 

16 березня Казначейство США та Міністерство юстиції США оприлюднили прес-реліз про перемовини керівника Казначейства Джанет Йелен та генерального прокурора Мерика Гарленда з представниками Австралії, Канади, Німеччини, Франції, Італії, Японії, Великої Британії та Європейської комісії стосовно створення спеціальної робочої групи під назвою REPO (скорочення від слів: Russian Elites, Proxies and Oligarchs, що перекладається як "Російські еліти, довірені особи та олігархи"). 

Ця робоча група має збирати інформацію для вжиття конкретних дій проти росіян, включаючи санкції, заморожування активів, арешт активів у цивільному та кримінальному порядку та кримінальне переслідування. 

Початок роботи групи REPO був анонсований 26 лютого, і за минулі три тижні були арештовані яхти російських олігархів та можновладців вартістю у багато сотень мільйонів доларів. Кінцевою метою групи є збирання доказів для конфіскації заморожених активів. 

На допомогу до групи REPO підключено спеціальне бюро Казначейства, що збирає та аналізує інформацію про фінансові операції з метою боротьби з міжнародним відмиванням грошей, фінансуванням тероризму та іншими фінансовими злочинами (FinCEN), яке працює з 1990 року і має величезний досвід у сфері фінансової розвідки. 

Більше того, Казначейство США запускає спеціальну програму для виплати винагороди за інформацію, що призвела до арешту, обмеженню або конфіскації активів, пов'язаних з корупцією іноземних урядів, зрозуміло, що в першу чергу це стосується уряду Російської Федерації. 

Люди, які повідомлять про вкрадені клептократами активи, можуть отримати винагороду до 5 мільйонів доларів. Зовсім непоганий приз за інформацію про вкрадене Путіним та його поплічниками. 

Казначейство США передало учасникам наради 16 березня список з 50 прізвищ росіян, які є пріоритетами для групи REPO, з них 28 прізвищ оприлюднені на сайті казначейства. 

На жаль, в повідомленні Казначейства і Мінюсту немає інформації щодо використання знайденого групою REPO і конфіскованого майна росіян для виплати репарацій Україні. 

Таке використання награбованого російськими олігархами має бути пріоритетом, про це заявив 14 березня голова уряду Польщі Моравецький. 

Що має зробити негайно Україна? Якщо можна довести інформацію до Офісу Президента України, то їх нагальними кроками мають бути такі:

1.Україна має бути запрошена до участі в роботі групи REPO;

2.Треба задекларувати, що знайдене, арештоване і конфісковане в результаті роботи групи REPO російське майно має бути використане для відбудови зруйнованого Росією в Україні;

3.До переліку осіб, проти яких веде розслідування група REPO, треба додати українських громадян, які є довіреними особами путінської влади (Медведчука та його спільників).