Финансовая оборона страны. Как работает банковская система во время войны

Банківську систему слушно називають кровоносною системою економіки. Перш за все, банки забезпечують платежі населення та бізнесу. 

По-друге, вільні кошти бізнесу та значна частка заощаджень населення зберігаються на рахунках у банках. Ці кошти банки використовують для кредитування. 

Злагоджена і безперебійна робота банків в умовах війни є важливішою, ніж у мирний час. 

Саме тому з початку збройної агресії росії Національний банк України створює умови для належної роботи банків у надскладних умовах. Антикризові рішення регулятора ґрунтуються на трьох ключових принципах: 

• захист інтересів клієнтів банків, перш за все вкладників. Вони мають зберігати доступ до власних та кредитних коштів, платежів і переказів; 
• підтримання діяльності банків та їх ліквідності. Негативний тимчасовий вплив бойових дій на показники діяльності банків не має призводити до визнання найбільш постраждалих з них неплатоспроможними. Такі фінансові установи за потреби матимуть час на відновлення фінансової стійкості після припинення воєнного стану; 
• чесне відображення реального фінансового стану банків. Якими б не були збитки за результатами війни, їх не можна приховувати шляхом "прикрашання" звітності. Дуже важливо бачити справжню картину. Без цього складно буде впровадити ефективний план оздоровлення банківської системи після завершення війни. 

Базуючись на цих принципах, НБУ визначив перелік заходів для підтримки роботи банківської системи. Проте доцільність застосування тих чи інших заходів на практиці залежить від сценаріїв розгортання подій. НБУ реагує та приймає рішення дуже оперативно. 

Те, що майже через три тижні після початку повномасштабної війни банківська система продовжує працювати, – це перше вагоме досягнення. 

Дії банків були ефективними та злагодженими. Вони зробили все, аби продовжувати діяльність. Коли робота відділень банків є неможливою, забезпечується проведення безготівкових та онлайн-операцій. 

Крім того, банки значно знизили комісії за свої послуги. Населення та підприємства можуть безперешкодно сплачувати за товари й послуги. Більшість магазинів та заправних станцій приймають безготівкові платежі.

Банківська система залишається ліквідною, незважаючи на початкові побоювання. Початок бойових дій, пов’язані з ними перебої в роботі банківської інфраструктури та вимушена міграція могли спровокувати масовий відтік коштів клієнтів та погіршити ліквідність банків. 

Тож 24 лютого НБУ прийняв рішення встановити ліміт 100 тисяч гривень на щоденне зняття гривневих коштів із банківських рахунків. 

Зняття валютних коштів було повністю заборонено. На сьогодні такі початкові обмеження послаблено. Зокрема, валютні кошти можна знімати до 30 тис. гривень на добу в еквіваленті. 

База фондування банків залишається відносно стабільною. Гривневі вклади населення від початку бойових дій зросли на близько 16%. На рахунки надійшли значні обсяги виплат зарплат, соціальних платежів, деякі з них сплачувалися авансом. 

Водночас зняття коштів із рахунків ускладнилося. У регіонах, що нині знаходяться в зоні найактивніших бойових дій, працюють менше 15% відділень великих банків. 

Доставляти готівку до банкоматів там також вкрай складно. Та й мобільність населення в межах цих міст вельми обмежена. 

Натомість у Центральній та Західній Україні працюють понад 90% відділень великих банків, але мотивація знімати кошти з рахунків у цих порівняно спокійних регіонах є значно нижчою. 

Проте, безумовно, війна впливає на настрої вкладників. Зараз їх кошти переважно акумулюються на поточних рахунках, строкові вклади скорочуються.

Помітно скоротилися обсяги коштів підприємств – на близько 5% у гривні та в іноземній валюті. Значна частина пішла на виплати заробітних плат та податків. 

Оскільки багато підприємств припинили роботу, надходження на їх рахунки будуть помірними. Проте багато роботодавців планують і надалі сплачувати заробітну плату співробітникам, що призведе до зниження коштів бізнесу в банках.

За необхідності, НБУ готовий підтримувати ліквідність банків через інструменти рефінансування. 

Банкам доступне рефінансування на умовах "овернайт" із заставою високоліквідних активів, зокрема державних цінних паперів. Запас таких активів у банків дуже значний. 

З початку повномасштабної війни НБУ також запровадив беззаставне (бланкове) рефінансування строком до 1 року. Його обсяги обмежено на рівні 30% наявних у банку на 23 лютого депозитів населення. 

Цей ресурс потрібен, аби банки, в яких спостерігатимуться відпливи коштів фізичних осіб, змогли їх компенсувати. 

У поточних умовах далеко не всі позичальники спроможні обслуговувати позики. Нині банки запровадили "кредитні канікули": клієнтам дозволено тимчасово не сплачувати за кредитами. 

Законом скасовані штрафні санкції за прострочення виконання кредитних зобов’язань у період дії воєнного стану. НБУ вітає такі кроки назустріч тим, хто має потребу в кредитних канікулах. 

Непередбачуваність сценаріїв війни не дає змоги точно оцінити, яка частка клієнтів зможе повернутися до нормального обслуговування кредитів. Зрозуміло лише, що втрати для банків будуть суттєвими. 

Війна вплинула і на кредитування. В перші дні війни населення активно використовувало доступні кредитні лінії. 

Однак у березні портфель кредитів фізичним особам почав скорочуватися. Бойові дії загальмували й видачу нових позик бізнесу – за період із 24 лютого портфель кредитів бізнесу залишився практично незмінним.

Банки готові продовжувати кредитування критично значимих в умовах воєнного стану секторів та підприємств. 

Вони й надалі активно користуватимуться державними програми підтримки, зокрема портфельними гарантіями та компенсацією процентів за програмою "5-7-9%". 

Але з огляду на зниження економічної активності скорочення кредитного портфеля є неминучим. 

Скорочення кредитування, недоотримання доходів та втрати частини кредитного портфеля знизять капітал банків. Проте банки продовжать працювати навіть, якщо їхні показники достатності капіталу будуть меншими за встановлені нормативи. 

Вже після завершення війни фінустанови матимуть достатній час, аби привести свою діяльність у норму та знову сформувати запас капіталу. 

НБУ максимально спростив вимоги до поточної роботи банків та відмовився від упровадження нових регуляторних вимог. Скасовано регулярну оцінку стійкості, відтерміновано вимоги до капіталу під ринковий ризик, не активуватимуться буфери капіталу.

Водночас НБУ переконаний у тому, що навіть у найскладніших обставинах важливо розуміти справжній стан банків. Тож регулятор очікує, що банки належним чином відображатимуть якість активів. 

Прозорість, ефективність та стійкість банківської системи – це те надбання останніх років, яке нині дає змогу утримувати міцні позиції України на "фінансовому фронті".