Антимонопольная реформа: что предлагают в новом законопроекте?

На початку лютого комітет Верховної Ради з питань економічного розвитку схвалив законопроєкт №5431 щодо антимонопольної реформи. Досить імовірно, що скоро його розгляне Верховна Рада.

Після прийняття в першому читанні влітку, законопроєкт нікуди не рухався. Проте, цього тижня посольство США висловило сподівання на прийняття законопроєкту, а профільні комітети та підкомітети ВРУ оперативно опрацювали сотні сторінок правок.

Разом з тим, в суспільстві та експертному середовищі є певне нерозуміння та невдоволення деякими пропонованими змінами. 

Це стосується збільшення винагороди працівників АМКУ, збільшення дискреції АМКУ щодо прийняття чи неприйняття до розгляду заяв, скасування подвійного розміру відшкодування шкоди, повноважень АМКУ щодо перевірок.

Можливість не розглядати заяву: свавілля чи ефективність?

Українська правова система більш схильна до того, що всі звернення громадян повинні розглядатися державними органами. Якою є якість таких масових розглядів – це вже інше питання.

Якщо ж наприклад поцікавитися досвідом США, то як це не банально, можна подивитися будь-який американський фільм про прокуратуру (Department of Justice). Дуже часто сюжет обертається навколо того, чи буде прокурор висувати звинувачення ("press charges").

Прокурор же приймає рішення виходячи з можливості доведення порушення та пріоритетів. До речі, окружний прокурор в США – це виборна посада.

Яке це має відношення до антимонопольного регулювання? Дуже просто: в США розслідуванням більшості антимонопольних порушень займається окремий підрозділ тієї ж таки прокуратури (Antitrust Division of Department of Justice).

Тобто дискреція щодо антимонопольних справ це нормальна світова практика. Тим паче вона випливає із обмеженості ресурсів державного органу.

Звісно, з іншого боку, не можна допускати, щоб посадові особи мали необмежений простір для зловживань.

Тому у цьому питанні потрібно знайти баланс. Таким балансом може бути обов'язок АМКУ приймати мотивоване рішення про відмову у розгляді заяви. 

А основою мотивації має бути відсутність значного впливу на конкуренцію. Це відповідатиме принципам українського конкурентного законодавства.

Перевірки по-новому

Білою плямою у діяльності Антимонопольного комітету останніх років десяти є перевірки. За ці роки АМКУ провів дуже мало перевірок. Очевидно, що нормативна база за цей час так би мовити обросла павутиною.

Відповідно до чинних норм, до яких пропонуються мінімальні зміни, у АМКУ дуже широкі повноваження щодо перевірок.

Проте наприклад можливість перевіряти володіння фізичних осіб не зовсім збігається принципами українського антитрасту. 

Така норма є природньою для США, де змови є кримінальним правопорушенням, а фізичні особи-суб'єкти прийняття рішень, відповідно, правопорушниками.

З точки зору, українського законодавства це невиправданий дисбаланс між забезпеченням особистих прав та спроможності АМКУ.

Детальніше врегулювання перевірок буде й на користь АМКУ: орган може бути впевнений, що результати перевірки не будуть визнані недійсними через неврегульованість.

Прощавай, подвійна зброє!

Негативні оцінки від юридичної спільноти отримувало скасування подвійного розміру шкоди, що могла бути відшкодована унаслідок антимонопольного порушення.

Юристи завжди мріяли, щоб індустрія відшкодування шкоди завданої антимонопольними порушеннями розцвіла в Україні так само, як і в США.

Проте в США ця індустрія опирається на розвинуті інститути відшкодування шкоди загалом, а також колективних позовів.

Звісно, це зовсім не означає, що не потрібно розвивати ці інститути в Україні. Проте, як показала практика останніх десятиліть норма про подвійне відшкодування жодним чином не сприяє такому розвитку.

Урешті-решт, система конкурентного права України тяжіє до Європи, де центральна роль відводиться регулятору, а не приватному правозастосуванню.

Наразі ж, бодай теоретичні ризики подвійного відшкодування негативно впливають на сприйняття інвест-клімату в Україні іноземними компаніями. 

Багато таких компаній після штрафів АМКУ оскаржують його рішення в судах у тому числі через побоювання подвійного відшкодування.

У цьому контексті набагато доречнішою і важливішою буде норма про те, щоб визначення розміру штрафу регулювалося нормативно-правовим актом, а не фактично внутрішніми документами АМКУ.

Чому високі зарплати потрібні саме в АМКУ?

Не секрет, що значна частина українського суспільства не підтримує встановлення високих зарплат чиновникам чи керівникам держкомпаній. 

Незадоволеність газовою політикою, сервісами "Укрзалізниці" та "Укрпошти", судовою системою сформували думку, що підвищення зарплат не покращує систему.

Дискусія про те, чи великі зарплати чиновників запобігають корупції виходить далеко за межі цієї статті.

Зокрема, резонними є аргументи з приводу того, що в більшості розвинутих країн зарплати в державному секторі зазвичай менші, ніж в корпоративному. 

Проте є важливий аспект: робота молодого спеціаліста в європейських регуляторах це практично запорука подальшої успішної кар'єри в корпоративному секторі.

Не вірите – зайдіть на сайти провідних американських юридичних фірм. Партнери найвищого рівня у своїх резюме вказують не лише роботу в регуляторних органах за зорі кар'єри, а навіть стажування.

Тому, окрім антикорупційного чинника є дуже важливий кадровий чинник. Поки держслужба в Україні не матиме таких же репутаційних переваг для молодого таланту як за кордоном, його можна бути "завербувати" лише конкурентною зарплатою.

На жаль, не усі розуміють, яким є профіль співробітника АМКУ. Це юрист або економіст, який розуміє бізнес процеси, економічну теорію, ціноутворення, може швидко розбиратися у різних індустріях.

Люди, що володіють таким набором навичок зазвичай працюють у великих корпораціях, у консалтингу та топових юридичних фірмах.

Поки що Антимонопольному комітету як роботодавцю дуже важко конкурувати з цими організаціями. Якщо ми хочемо мати якісний антитраст – це потрібно змінювати.

Подальші перспективи реформи

На етапі підготовки законопроєкту до другого читання, більшість задіяних осіб показали свою державницьку позицію. Наприклад, АМКУ сам запропонував багато в чому скоротити свої повноваження – зокрема, щодо перевірок фізичних осіб.

Деякі досить недолугі правки були відхилені комітетом – наприклад обов'язок АМКУ звітувати перед РНБО про всі концентрації і право РНБО забороняти такі концентрації.

Безперечно, антимонопольне законодавство має розвиватися. І прийняття нового сприятиме цьому.