Янтарные бизнес-кластеры: почему это будущее экономики?

В Україні не існує бурштинових бізнес-кластерів.

Хоча саме бізнес-кластер міг би стати тією рятувальною шлюпкою для ринку бурштину, якою так і не стали ані кампанія Держгеонадр з легалізації ринку, що стартувала у 2016 році, ані законодавчі зміни.

Вони хоч і принесли значне полегшення для підприємців, але наряду з тим "подарували" чергові можливості для маніпуляцій горе-чиновників з Держлісагентства у частині оформлення землі та надання сервітуту. 

Бурштин — це значні ресурси для нашої економіки. Ми посідаємо перше місце за покладами в Європі і друге після нашого північного сусіда. 

Всього на початок 2021 року Державним балансом запасів корисних копалин України враховується 17 родовищ, на які видано 63 спецдозволи, ще 19 анульовано.

• 14 спецдозволів видано на геологічне вивчення з подальшою дослідно-промисловою розробкою (ГВ з ДПР);
• 39 "наскрізні" спецдозволи";
• 10 на видобування бурштину;
• 19 анульовано. 

На тлі того, як мляво розвивається ринок бурштину та постійних підніжок з боку окремих державних інституцій, вихід один – об’єднуватися в кластери, як це давно це зробили розвинуті країни у різних секторах економіки.

Що таке бізнес-кластер? 

Завданням кластера є підтримка підприємців на всіх етапах від створення продукту до реалізації: підтримувати взаємодію між виробниками, споживачами та логістами. Також члени кластерних об’єднань працюють з місцевими органами самоврядування, створюючи умови для підготовки необхідних спеціалістів. 

Отже, кластери – це гроші, які притягують ще більші гроші. Але у вигляді інновацій, інвестицій, професійних кадрів. І все це розглядається в довгостроковій перспективі. 

Які кластери є у світі та чим вони займаються? 

• м. Б’єлла, Італія (48 тис. жителів): світовий лідер преміум-текстилю. В містечку зосереджено 200 фабрик;
• м. Далтон, США (25 тис. жителів): килимова столиця світу. Виробництво 50% світового ринку килимових покриттів. 174 фабрики;
• м. Вічіта, США (300 тис. жителів): 50% світового виробництва малих літаків;
• с. Брель, Франція (3 тис. жителів): 75% світового ринку скляних пляшок для парфумів. 65 фабрик;
• м. Кьїаотоу, Китай (33 тис. жителів): 60% світового виробництва ґудзиків;
• c. Оксфорд, Канада, (1100 жителів): столиця Канади з вирощування чорниць;
• м. Венжоу, Китай (3 млн жителів): 95% світового виробництва запальничок.

Звісно, цей перелік можна продовжувати. Але суть в тому, що де є потужно розвинені кластери – це завжди супроводжується масштабним економічним розвитком, конкурентоздатністю у світовому масштабі. 

Як розвиваються кластери в Україні?

Більшість кластерів, що зареєстровано в Україні – аграрні але поступово з’являються і креативні. У цілому їх не більше 10. 

Зокрема, у смт Гриців, Хмельницької області створено кластер сільського зеленого туризму "Оберіг". Він об’єднує 10 агроосель, які приймають туристів, що хочуть відпочити в селі. У Полтавській області еко-кластер, у Чернівецькій області кластер поєднує виробників плодово-ягідної продукції та розвитку садівництва. 

У Львові працює найпотужніший IT-кластер України, до якого входить 65 компаній. На сьогоднішній у Львові будується IT Park – квартал з 6 офісними будівлями, 2 бізнес-центрами, готелем, торговим центром, університетом, дитячим садком, розміром в 10 га.

У цьому переліку мав би стояти "Бурштиновий кластер України" з переробки дорогоцінного каменю. Це однозначно позбавить надрову галузь статусу сировинного придатку.

Щоправда певні зміни вже відбулись після прийняття двох законів.

Ці зміни передбачають кримінальну відповідальність за незаконний видобуток корисних копалин, врегульовують доступ до покладів бурштину шляхом встановлення права земельних сервітутів, знижують рентну ставку з 25 до 15%, що вже сприятливо вплинуло на розвиток галузі.

Також нове законодавство посилює відповідальність за недотримання вимог рекультивації землі та обов'язок компенсації понесених втрат, заборонено вивозити бурштин-сирець. 

Але все одно контрабанда не пасе задніх і продовжує поставляти за кордон необроблений бурштин. Яка ж на бурштин ціна? Наприклад, тільки у Польщі український бурштин продають у 30 разів дорожче, ніж в Україні. Звісно, що це треба припинити, але не лише заборонами, а і створенням стимулів і мотивацій. 

Допомогти в цьому може досвід Львова. Коли там створювався ІТ-кластер, певне об’єднання активних спеціалістів найняли фахівців, які створювали саму архітектуру цього кластеру, пропрацювали сильні та слабкі сторони і підтягнули додаткові сили. 

До речі, на розвиток цього ІТ-кластеру були виділені кошти з Міжнародного фонду "Відродження". Лобістами були ініціатори його створення, вони займали достатньо активну позицію і дуже добре розумілись якої мети хочуть досягти. 

Потрібно зробити ставку на розвиток ювелірних виробів із бурштину і це стане в ряд з такими брендами України, як українська пшениця, мед, сало, IT спеціалісти. Вже зараз в декількох містах України є магазини з продажу ювелірних виробів із українського бурштину. Але наразі їхня естетична складова та якість виробів поступається сусідній Польщі, країнам Балтії. 

Тому доцільно об’єднати підприємців у кластер. Бо тільки об’єднавшись, компанії зможуть:

• вийти на міжнародний ринок
• стати учасниками міжнародних бірж 
• створити конкуренцію країнам — лідерам з виробництва продукції з бурштину, зокрема Латвії, Литві.
• відстоювати свої права легальних ліцензіатів та лобіювати правила, спрямовані на розвиток сектору.

Але це вже другий крок.

Першим має бути об’єднання профільного бізнесу, започаткування сильного менеджменту. А це можливо за рахунок наполегливого нетворкінгу, який "переможе" українську ментальність тотальної закритості і бізнес почне спілкуватися один з одним, відкрито говорити про свої проблеми, щоб спільно шукати шляхи вирішення.

Показовим є вже те, що цей сектор привабив власника Concorde Capital Ігоря Мазепи, який вирішив розвивати з партнерами бурштиновий проект замість його продажу. 

Що це значить? Всі підприємства є конкурентами. Насправді вони конкурують на достатньо вузькому ринку. Але якщо цей ринок розширити, то можливостей, ресурсів та ринку збуту вистачить на всіх, а за рахунок постійної конкуренції якість товару зростатиме, а ціна буде економічно прогнозованою і навіть стабільною. Від цього виграє кожна сторона – підприємець-покупець. 

Члени кластеру зовні є одним цілим, вони розвиваються самі й розвивають ринок, а всередині вони є конкурентами. Але такими, які зможуть співіснувати та взаємодіяти у більш відкритому просторі, і зрозуміють переваги відкритої системи перед ізольованою. І це одна із ключових та найбільш складних речей у кластерному розвитку.

Підсумовуючи, можна сказати, що компанії, які входять до кластера, є більш успішними і конкурентоздатними, експортують більше, ніж ті, що працюють окремо, це розвиток малого бізнесу і стартапів, розвиток кадрів.

Створивши бурштиновий бізнес-кластер, галузь розвиватиметься значно швидше. Тим паче, що всі регуляторні зміни вже є.