"Зеленое болото" вместо развития возобновляемой энергетики
Сколько стоят Украине неправильные решения на рынке энергетики? (укр)
Нещодавно в журналі Forbes вийшла стаття з таким заголовком: "Ukraine Government Makes A Green Swampy Mess Of Its Climate Change Policies". Нагадаю, що swamp – це болото, mess – це бардак, а green – це зелений не в сенсі партійної приналежності, а в сенсі екологічної політики.
Півтора роки тому Кабінет Міністрів України взяв на себе чіткі зобов'язання щодо стабілізації ситуації на ринку електроенергетики та обіцяв припинити системне цькування виробників відновлюваної енергії.
Натомість, компанії сектору ВДЕ "погоджувалися" з примусовим одностороннім зниженням тарифів (хоча Закон гарантував їхню незмінність до 2029 року) і були готові не судитися з державою Україна в міжнародних арбітражах. Такий собі "джентльменський" компроміс.
Практично всі зобов'язання Урядом були порушені або, щонайменше, не дотримані в повному обсязі:
- стабілізація на ринку не настала, кошти держкомпаній розкрадалися колосальними темпами через механізми протизаконної договірної торгівлі;
- як наслідок, борги перед зеленими енергетиками зростали, а не скорочувалися;
- узгоджений графік погашення боргів за п’ять кварталів у пропорції 40-15-15-15-15% за фактом вийшов 20-0-0-0-50%, тобто обіцяного чекали півтора роки;
- джерелом погашення виступили міжнародні валютні запозичення у сумі $825 млн під 6,8% річних, гарантовані державою;
- простіше кажучи, за злочинні помилки Кабміну та регулятора НКРЕКП заплатить бюджет. А в нього, як відомо, своїх грошей немає – це гроші наші, платників податків;
- певна річ, не запущено систему тарифних аукціонів на будівництво нових потужностей в енергетиці.
Бравада профільних депутатів ВРУ та Мінпаливенерго виявилася порожнім звуком. А головний системний ворог зеленого переходу голова профільного комітету ВРУ Андрій Герус забув про свою публічну обіцянку прибирати сміття на Хрещатику, якщо в ході аукціонів не досягне низьких цін на енергію ВДЕ.
Що тут можна сказати. Галузь енергетики переживає найскладніші часи. Знаходиться у ручному управлінні дилетантів. Враховуючи ступінь зносу старих потужностей та майже тотальну паливну залежність від російських енергоресурсів – галузь балансує на межі колапсу.
Ще недавно критики зеленої енергетики скрізь спекулювали її дорожнечею. Що, власне, якщо розібратися, фальсифікація та брехня. Ось зараз кінець 2021 року і мої бізнеси купують кВт/год по 4,18 грн, що суттєво вище за торішні 2,20 грн. І ВДЕ тут ні до чого.
Немає нічого дорожчого за дилетантів і корупціонерів в уряді. Інакше оцінити результати 2020 не бачу можливості. Державні компанії зафіксували сумарний збиток у розмірі 1,5 млрд дол!
І це занижені показники без урахування реальної амортизації їх активів та без урахування бюджетних субвенцій пов'язаним підприємствам.
Як вишенька на торті — безглузда і свідомо програшна історія з вибірковим погашенням боргів, які загасили всім, крім 8 ліцензіатів групи компаній ДТЕК. Процес "виховання" носить яскраво виражене політичне забарвлення і знову виставляє Україну в невигідному світлі перед міжнародною фінансовою спільнотою.
Для усвідомлення ціни цих помилок нагадаю, що держборг (з урахуванням гарантій) України зараз близько 90 млрд дол. Щороку на його обслуговування (оплата відсотків) ми витрачаємо мільярди.
Зміна ставки лише на 1% здатна заощадити країні 900 млн дол щорічно. За ці гроші можна будувати щороку одну нову автомагістраль. Або збудувати 100 нових розкішних шкіл. Або купити нові винищувачі для ВПС.
А лишень, не треба створювати порожніх балачок, що відлякують інвесторів, і не влаштовувати swampy mess.
Три роки тому, коли ми з колегами з Української Асоціації Відновлюваної Енергетики криком кричали, що не можна запускати "дірявий" закон про ринок електроенергії з можливістю маніпуляцій, наш голос не був почутий.
Не чує приватних виробників влада й досі. Розплачуватимемося всі разом і скоро. Інфляція споживчих цін, відтік інвестицій, техногенні катастрофи, уповільнення процесу євроінтеграції – ці безрадісні наслідки неминучі.
Ситуацію може змінити лише одне. Влада має поважати чинні закони України. А вони передбачають незалежність та професіоналізм Регулятора НКРЄКП, відмову від перехресного субсидіювання з популістичною метою, усунення корупційних лазівок.