Борьба с курением: обязательства перед ЕС или перед собственными гражданами?

Щороку в Євросоюзі від хвороб, спричинених курінням, помирає майже 700 тис людей. Звучить страшно, але що таке 700 тис?

Цю цифру можна порівняти з населенням норвезької столиці Осло або Львова.

На лікування хвороб, зумовлених курінням, ЄС щорічно витрачає понад 25 млрд євро. Ще 8 млрд євро економіка не отримує внаслідок раннього виходу на пенсію, смертей і тимчасової втрати працездатності курців.

В Україні ситуація не менш похмура. Щорічно 85 тис громадян (це населення Умані чи Конотопа) помирають внаслідок хвороб, спричинених курінням.

На лікування курців та виплату їм компенсацій при втраті працездатності Україна витрачає 3,2% ВВП. У 2020 році ця сума становила близько 5 млрд дол. Необхідно докласти зусиль для зменшення негативного впливу куріння на економіку та людські життя, але як втілити цю ідею в життя?

Контроль над тютюном: євроінтеграційні зобов’язання

В угоді про асоціацію України з ЄС є розділ про контроль за тютюновою продукцією. У 2018 році уряд затвердив відповідний план заходів. Він передбачає розробку законопроєктів у цій сфері на основі положень директиви №2014/40/ЄС. Її виконання – частина євроінтеграційних зобов’язань України.

Чому ця директива важлива? Річ у тому, що представники тютюнової індустрії постійно впроваджують нові маркетингові технології, спрямовані на підвищення привабливості своїх виробів та створення ілюзії меншої шкоди від них. Директива ж обмежує рекламні можливості виробників.

Ось лише кілька прикладів важливих змін, які передбачає документ.

Заборона ароматизованих сигарет і тютюну для самокруток.

Помітніші попередження про шкоду куріння на пачках сигарет, їх розмір збільшується до 65% від площі пачки.

Вимога надавати в МОЗ інформацію про інгредієнти, що містяться в тютюнових виробах.

Запровадження медичних попереджень на електронних сигаретах та рідинах, технічні вимоги до механізмів та вмісту, заборона реклами.

Повна заборона реклами тютюнових виробів в інтернеті.

Досвід європейських країн свідчить, що ці заходи працюють. Планувалося, що за пʼять років заходи директиви знизять рівень вживання тютюну в ЄС на 2%.

Проте, за даними "Євробарометра", протягом 2014-2020 років поширеність куріння серед осіб віком понад 15 років зменшилася на 13%. Серед юнацтва показник куріння лише за три роки впав на 20%. Таким чином, антитютюнова директива виявилася навіть дієвішою, ніж очікували європейські урядовці.

Труднощі в боротьбі з тютюнопалінням

Єврокомісія оприлюднила звіт щодо виконання антитютюнової директиви. Автори стверджують, що вона допомогла контролювати продаж тютюну.

Тепер на всій території ЄС тютюнові вироби продають з попередженням про шкоду для здоров'я, яке покриває 65% передньої та задньої сторін пачок. Завдяки йому споживачі більше знають про негативні наслідки паління, а попереджувальні ілюстрації зменшують вживання тютюну серед молоді.

Ще одним прикладом позитивного впливу директиви є заборона продажу популярних серед молоді сигарет з ароматизаторами з 2020 року.

Не обходиться і без труднощів. На ринку постійно з’являються нові тютюнові вироби та електронні пристрої для куріння, які не підпадають під чинне законодавство. Відсутність правового регулювання дозволяє обходити, наприклад, заборону на рекламу та вимоги щодо бездимного середовища.

Ще одна актуальна для Євросоюзу проблема – боротьба з контрабандою тютюнових виробів. Директива передбачає створення системи їх відстеження. Вона почала працювати у 2019 році. Водночас Європейська комісія стикається з проблемами достовірності відповідних даних, наданих державами-членами.

Що робить Україна

Парламентарі попереднього скликання зареєстрували законопроєкт №2820, що мав імплементувати директиву ЄС. Документ підтримали коаліція "Реанімаційний пакет реформ", МОЗ, ВООЗ, Світовий банк. Однак через комплексну протидію з боку тютюнової індустрії депутати проєкт не ухвалили.

Тютюнові лобісти вдалися до складної схеми реєстрації альтернативних законопроєктів одночасно з направленням документів у непрофільний податковий комітет, що перебував під їхнім контролем.

Україна ратифікувала рамкову конвенцію ВООЗ з боротьби проти тютюну та керівні принципи до неї. Останні вимагають послідовно захищати вироблену політику охорони громадського здоров’я від впливу тютюнової індустрії.

Депутати чинного скликання Верховної Ради зареєстрували комплексний антитютюновий законопроєкт №4358. Він чекає на друге читання після схвалення комітетом з питань здоров'я нації, медичної допомоги і страхування.

Документ не лише імплементує норми директиви, а й містить положення на виконання останніх та найбільш прогресивних рекомендацій із звіту Єврокомісії про нові тютюнові вироби та електронні пристрої для куріння.

Серед нововведень – заборона пристроїв для нагрівання в школах, лікарнях, закладах харчування та на робочих місцях (нині така норма діє лише для сигарет та електронних сигарет), заборона реклами електронних пристроїв для куріння, заборона продажу нових тютюнових виробів неповнолітнім.

Ухвалення проєкту дозволить Україні виконати євроінтеграційні зобов’язання, збереже гроші платників податків, захистить здоров'я та життя українців.