Как деревообработке пережить бурю

Останні місяці деревообробні підприємства — як невеликі локальні переробники, так і великі компанії — все частіше говорять про кризу, яка вже призводить до серйозних наслідків — зменшення виробництва та скорочення робочих місць. 

Як так вийшло, що потужна галузь, яка ще на початку року показувала чудові перспективи, буквально за кілька місяців опинилася в кризі?

Цей рік виявився для галузі дуже складним, хоча підстав очікувати таких складностей не було. Навіть навпаки — все говорило про великий потенціал для зростання. Бум на зовнішніх ринках, величезний попит на продукцію компанії.

Причина кризи з'явилася там, де на неї не чекали. Буквально за кілька місяців на ринку був створений гострий дефіцит сировини — необробленої деревини.

В чому проблема? Закуповувати деревину "в білу" завжди було не просто, але можливо. Лісові господарства чомусь виявляли більшу схильність до одних переробників і меншу — до інших. 

Наша компанія категорично не сприймає "договорняків" і корупційних методів вирішення питань, щоб отримати деревину. Тому нам доводиться купувати основну частину деревини не лише у своїй області, яка має один із найбільших рівнів лісистості (30-60%), а й по всій Україні.

Цього року ситуація з сировиною значно погіршилась. Особливо критичною вона стала з серпня. 

З одного боку, Державне агентство лісових ресурсів хвалиться тим, що ціни на деревину почали зростати якимось непомірними темпами: середня закупівельна вартість сировини у нашій компанії зросла з 7000 грн без ПДВ за м3 у 2020 році до середньої 12 000 грн без ПДВ/м3 за 8 місяців 2021 року. 

У вересні 2021 року середня закупівельна ціна становить 14 000 грн без ПДВ/м3, жовтень — 15 500 грн без ПДВ/м3. 

Як ми бачимо, тенденція вкрай несприятлива. Водночас на ринку склався гострий дефіцит, і є підстави підозрювати, що він є штучним. 

Сортиментна структура деревини погіршилась, ми стали купувати деревину гірших сортів, через нестачу якісної сировини та "захмарні" ціни. 

За словами місцевих заготівельників, вони почали продавати менше деревини, оскільки завдяки такому гігантському зростанню ціни вони і так виконують свої фінансові плани. 

Їм це зростання ціни пішло на руку: вони зменшили обсяги продажів, при цьому збільшили власні надходження. Крім того, здійснення державними лісовими господарствами власної переробки обмежує доступ приватного бізнесу до ресурсу та встановлює додаткові перешкоди.

З точки зору логіки держпідприємства це, мабуть, добре. Але для ринку це означає фактичну смерть, оскільки переробники, від маленьких до великих, просто не можуть наповнити власні склади.

Наша компанія працює на Волині вже понад 20 років, збільшуючи обсяги виробництва на 10-20% на рік. 

Але зараз склади компанії порожні: якщо звичайна норма завантаження нашого складу складає 7 тисяч м3, що забезпечить орієнтовно 30 днів роботи, станом на сьогодні завантаженість складу становить 300-400 м3, якого вистачить на 1-2 днів роботи. 

Єдине, що утримує компанією від повного зупинення, це те, що компанія почала вперше у 2021 році імпортувати сировину із країн Європи та США. Частка імпортованої сировини становить орієнтовно 30%.

Навіть за умови вимушеного імпорту сировини компанія все ж зменшила обсяги виробництва і наразі працює на 50-60% від можливої потужності. 

Раніше ми були "чистим" експортером, забезпечували валютну виручку і сплату близько 40 млн грн податків за 2020 рік. Але цього року з чистого експортера компанія частково перетворилася на імпортера. 

Криза вплинула і на кількість персоналу: на початок 2021 року в штаті працювало близько 400 людей. Але через недозавантаженість виробництва компанія змушена скорочувати робочі місця — вже скорочено близько 50 осіб. Подальші перспективи ще гірші, кількість працівників може зменшуватись і надалі.

Зміна процедури продажів деревини з липня, коли була запущена так звана біржова торгівля деревиною, погіршила проблеми у лісовій галузі. Це пішло не на користь ринку. 

І ми ще більше віддалилися від прозорих аукціонів. Раніше компанія принаймні бачила, які лоти який лісгосп виставляє на продаж, а також хто і за якими цінами деревину купує, тобто розуміли відкриту ринкову кон'юнктуру. 

А зараз вся інформація про результати торгів закрита. При цьому котирування на обраних майданчиках говорять, що іноді на ринку відбуваються дивні обвали цін. Вони можливі лише за умови проведення торгів на зниження ціни (редукціонів). 

Це свідчить про те, що відбуваються випадки, коли конкретні компанії, поза відкритим ринком, можуть купувати сировину за заниженими цінами. 

До того ж, є проблема з так званими попередніми оглядами, механізмом з вкрай високими корупційними ризиками. Щоб потрапити на торги, ми маємо особисто їхати в регіональний лісгосп в інші області і документально підтверджувати формальний огляд лоту. 

В результаті виходить, що під прикриттям біржової торгівлі відбуваються продажі з ознаками корупції, зниження доступу виробників до ресурсу тощо. 

Що більше, варто наголосити, що на так званій "ліцензійній" біржі, особливо під час проведення квартального аукціону, лише у нашої компанії може "підвисати" до 6 млн гривень гарантійних внесків, які не спішать повертати за невиграні лоти. А ми знаємо, що таких компаній — багато.

Висновок напрошується досить сумний. Переробники фактично знаходяться на межі виживання, і за підсумками цього року наша компанія піде "в мінус". Так само, як і сплата податків. 

Ми є найбільшим платником податків у місті Рожище й одним із найбільших — у Волинській області. Скорочення виробництва неминуче відіб’ється і на обсягу податків, які ми зможемо сплатити до державного та місцевого бюджетів.

Аналогічно ситуація складається не тільки в нас, як виробника — це проблема актуальна для всієї галузі.

Ми розглядаємо невеселі перспективи для компанії. Серед варіантів — закривати виробництво або переносити його за кордон. На жаль, реформа галузі замість того, щоб стимулювати розвиток ринку, українського "білого" бізнесу, по факту цей самий бізнес вбиває.

Ми вважаємо теперішній стан речей шкідливим для галузі. І сподівається на проєкт закону про ринок деревини 4197-д, який, попри окремі зауваження, допоможе розпочати становлення на ринку відкритих і зрозумілих правил гри. 

Компанія не просить для себе ані пільг, ані державної підтримки. Нам потрібні просто прозорі і справедливі правила гри, однакові для всіх. І повна прозорість інформації.