Не платить за воздух – европейская практика учета газа

У 2014 році Україна підписала Угоду про асоціацію з ЄС, яка наклала на Україну зобов’язання з імплементації низки нормативно-правових актів ЄС у сфері функціонування ринку газу. 

Задля розвитку функціонування ринку газу Директива 2009/73/ЄС передбачає, зокрема, забезпечення права споживачів на отримання інформації про спожиту ними енергію, створення спільних умов для спрощення транскордонної торгівлі газом, а також гарантії сумісності систем вимірювання. 

Система обліку природного газу України, яка полягає у вимірюванні об’єму спожитого та переданого газу в кубічних метрах, була успадкована від Радянського Союзу і є неактуальною на сьогодні, адже така технологія вимірювання була розроблена за умов відсутності конкурентного ринку. 

Тому виникає необхідність переглянути принципи вимірювання кількості газу як енергетичного товару та запровадити розрахунок в енергетичних одиницях.

Загалом можна виділити такі проблеми, пов'язані з метрикою обліку: відсутність у споживача інформації про реальну вартість спожитої енергії; диспропорції на газовому ринку, пов’язані з різною якістю газу і перерахунками; стагнація розвитку оптового ринку газу в Україні та невисока якість природного газу, видобутого в Україні.

Тільки уявіть собі, яка диспропорція виникає при перерахунку газу до іншої одиниці вимірювання. Природний газ, видобутий з різних родовищ, відрізняється за фізико-хімічним складом, а отже, і якістю. 

Тому для конвертації одиниць вимірювання газу з енергетичної до метричної та навпаки використовують перевідні коефіцієнти. Енергетична цінність газу (калорійність) визначається з певною періодичністю в певній точці, як правило, в точках входу та виходу ГТС або ГРМ. 

Теплотворність газу відрізняється в залежності від джерела, таких як український газ (7,8 – 9,6 Мкал/куб.м), газ ПАТ "Газпром", що надходить транизтом до ЄС (8 – 8,38 Мкал/куб.м), та європейський газ (8,19 – 8,4 Мкал/куб.м). 

Через таку різницю в показниках і виникають розбіжності в розрахунках, які призводять до небалансів. Уніфікація обліків між Україною та Європою могла б значно зменшити відсоток похибки, яка виникає при конвертуванні через несталий коефіцієнт. 

Першими змінами в нормативно-правових актах України можна вважати Постанову НКРЕКП №84 від 26.01.2017 року щодо запровадження на ринку природного газу використання одиниць енергії. 

Відтоді продавець природного газу хоч і зобов’язаний окрім метричних одиниць вказувати в розрахункових документах енергетичні одиниці вимірювання, ціна на газ все одно встановлюється за кубічний метр. 

В липні минулого року Рада прийняла в першому читанні законопроєкт №2553, який передбачає перехід обліку природного газу до енергетичних одиниць вимірювання. У листопаді цього року законопроєкт був прийнятий, що запускає процес переходу на практиці. Ці норми будуть запроваджені з 1 травня 2022 року.

Останніми роками простежується зацікавленість європейських компаній щодо використання української інфраструктури та українського ринку газу загалом. 

При цьому застосування сталих коефіцієнтів при перетині кордону може призводити до збитків за рахунок різної енергетичної корисності газу.

Споживачі України відчують зміни від введення енергетичних одиниць, оскільки це дозволить їм об’єктивно розраховуватися за спожиту енергію. 

Також перевагою слугує той факт, що порівнювати ціни на газ та електроенергію стане простіше, що дозволить як малому та середньому бізнесу, так і промисловим споживачам ефективніше використовувати свої кошти.