Почему потребители газа оплачивают необоснованные миллиардные услуги балансировки

Сьогодні "Оператор газотранспортної системи України" (ОГТСУ) виглядає як дволикий Янус, адже займається і фізичним, і комерційним балансуванням ринку газу. 

І якщо до цього часу щодо фізичного балансування якихось сумнівів у можливостях оператора не виникає, то щодо функції комерційного балансування є безліч серйозних запитань, адже оператор ГТС отримує надприбутки за послуги балансування, яких не надає.

За підсумками 2020 року оператор ГТС отримав 4 млрд грн за врегулювання небалансів на ринку газу, прогнози цього року – більше 10 млрд грн. 

Оскільки балансування оплачують постачальники, які закладають цю плату в договори з споживачами, то сьогодні (в умовах рекордних цін на газ у світі і в Україні) такі додаткові суми виглядають, як банальний грабунок.

Уже більше двох років після проведеного анбандлінгу НАК "Нафтогаз України", коли було відокремлено з системи оператора ГТС, постачальники газу на різних заходах за участі урядовців піднімають тему неврегульованості питань балансування на газовому ринку. 

Компанії стукають у всі можливі двері, які поки що для них залишаються зачиненими. Учасники газового ринку України заявляють, що регулярно зазнають збитків через необґрунтовано високу вартість послуг балансування оператора ГТС, в той час як реальні послуги не надаються. Розглянемо, як формується ця вартість послуг.

Вся суть в деталях

Плата за балансування, позитивні та негативні небаланси, алгоритм їх розрахунку прописані у Кодексі ГТС та Законі "Про ринок природного газу". 

Небаланс – різниця між обсягом газу, який замовник послуг транспортування представив на точці входу та обсягом, відібраним із ГТС. 

Простіше кажучи – різниця між замовленим споживачами та оператору ГТС на IT-платформі заявки на щодобове постачання споживачам, переважно промисловим, а той, в свою чергу, розподіляє потоки газу відповідно до заявок (номінацій). 

І якщо споживач не спожив виділений йому обсяг газу у газовій добі (наприклад, зупинив завод на ремонт, змінилась температура тощо), у постачальника утворюється надлишок газу (позитивний небаланс), що залишається у газотранспортній системи і у примусовому порядку викуповується оператором ГТС за заниженою ціною. 

Якщо ж споживач використав більше газу, ніж заявив його постачальник (створено негативний небаланс), оператор ГТС також у примусовому порядку продає постачальнику потрібний йому обсяг за (ви правильно здогадались!) значно вищою ціною, ніж на ринку. 

Кожен випадок небалансу постачальника враховується в остаточному рахунку за небаланс, що його виставляє оператор ГТС постачальнику після газового місяця. Це і є суть позитивних/негативних балансів.

Щоб довершити картину: інформація щодо небалансів постачальника недоступна онлайн! І як би постачальник не намагався звести свої небаланси до нуля, це просто неможливо, адже фактичні дані щодо споживання більшості споживачів з’являються на платформі оператора ГТС лише через 9 днів після закінчення місяця постачання!

Закон "Про ринок природного газу" та Кодексом газотранспортної системи передбачає, що оператор ГТС виконує функції балансування автоматично, а плата за комерційне балансування не повинна бути статтею прибутку ОГТСУ. 

Однак на практиці ми сьогодні спостерігаємо іншу картину. Через те, що ціна газу для балансування визначається не на ринкових умовах, тобто ОГТСУ не закуповує газ на українській біржі, на ринку існує парадокс цін. 

Ціна продажу постачальниками позитивних небалансів ОГТСУ є вкрай низькою, а ціна купівлі негативних небалансів — значно завищеною. 

До 1 листопада цього року різниця між купівлею та продажем газу в окремі дні сягала більше 50%, а в абсолютних цифрах більше 20 тис грн за тисячу куб. м! 

Хоча декларується, що на балансуванні ОГТСУ нічого не заробляє, а ми бачимо, що є колосальна різниця цін. Чому це так? Відповідь проста! 

До сьогодні ОГТСУ не здійснює закупівлі газу для балансування на українській біржі, замість цього, починаючи з 19 січня 2021 року послуги балансування для ОГТСУ де-факто надає "Нафтогаз України" (https://bit.ly/32BZkYk) після проведеного тендеру на Prozorro, який він і виграв. 

Укладений договір передбачає, що у разі профіциту газу в газотранспортній системі ОГТСУ продасть надлишок "Нафтогазу" за ціною, що дорівнюватиме ціні європейського хабу на поточну дату. 

В разі дефіциту ОГТСУ купить газ у "Нафтогазу" за ціною (увага!) плюс 1 918,26 грн з ПДВ у кожній тисячі куб.м. до ціни європейського хабу! Непогана гарантована маржа, чи не так?! Ще один парадокс: часто-густо державна компанія продає газ дешевше, ніж купує.

Що ж маємо у кінцевому рахунку? Тепер кожен з учасників ринку повинен враховувати і маржу "Нафтогазу" в своїх договорах (!), а питання: чому Оператор ГТС не виконує Закон України № 3176 "Про публічні закупівлі" щодо закупівлі природного газу" на "Українській Енергетичній Біржі", підписаний Президентом ще на початку року – стає риторичним. 

Покарання постачальників НКРЕКП і виправлення помилки через рік

Якщо брати фінансові результати, то витрати на балансування у постачальників значно зросли за підсумками 2020 року, і ось у чому нюанс. 

Окрім значної різниці між купівлею та продажем газу, про яку ми згадували вище, необґрунтовано висока вартість послуг балансування оператора ГТС включає також високі штрафи за небаланси для учасників ринку. 

Нагадаємо, що НКРЕКП 26 серпня 2020 року, саме за ініціативою ОГТСУ, прийняло зміни до Кодексу ГТС щодо посилення штрафів для учасників ринку за небаланси, з якими вони категорично не погодились. 

Зміни, які вніс Регулятор до Кодексу ГТС стосувались зменшення толерансу (розмір допустимого відхилення небалансів) для постачальників з 10% до 3%; для операторів ГРМ (облгазів) з 15% до 7,5% та збільшення витрат на балансування учасників ринку з 10 до 20%, починаючи з 5%-го відхилення.

В результаті цих змін, рівень прибутковості Оператора ГТС зріс з 20 до стабільних мінімум 40%, а у деякі дні — більше ніж 50%! В цій ситуації найцікавішим було те, що, внісши зміни до Кодексу ГТС, НКРЕКП за ініціативою ОГТСУ ще й додатково покарало постачальників за ті небаланси, які 100% оплачувались і за які ОГТСУ отримує прибуток. 

А от питання тих небалансів, які формують безнадійну заборгованість чомусь зовсім не цікавить ні ОГТСУ, ні НКРЕКП. Питання не вирішено до цього часу. Сума такої безнадійної заборгованості "Укртрансгазу" (перередній оператор ГТС) — становить 44 млрд грн. Сума безнадійної заборгованості ОГТСУ – більше 10 млрд грн.

Більше року знадобилось НКРЕКП, щоб виправити свою помилку. 29 жовтня 2021 р. Регулятор прийняв постанову щодо зменшення штрафів з 20% до 10% при небалансах від 5% (для постачальників) і від 15% (для операторів ГРМ). 

Ще раз підкреслю, що ці ініціативи Регулятора спільно з Оператором ГТС понад рік оплачували споживачі!

Що далі? Пошук рівноваги?

Днями державний Оператор газотранспортної системи України" оголосилв тендер на закупівлю послуги балансування на 400 млн куб.м природного газу. 

Очікувана вартість вищезгаданих 400 млн кубів, які планується закупити до кінця поточного року, складає 12,464 млрд грн, однак, ця ціна не має нічого спільного з вартістю самого газу. 

Умови договору про закупівлю знову містять ціновий сюрприз для постачальників і споживачів! Схоже, що скандальні дві ціни, що застосовуються для розрахунку плати за небаланси нікуди не дінуться. 

Ба більше, як і в попередньому договорі балансування, передбачається, що ціна буде збільшена на маржу трейдера, якщо ОГТСУ купуватиме газ, але при продажі газу ОГТСУ ціну хабу додатково зменшать на величину 20% від маржі трейдера! 

При цьому Оператор ГТС пропонує визначати ціну газу при балансуванні на рівні німецького хабу Trading Hub Europe (THE), що запрацював з 1-го жовтня в результаті об’єднання Gaspool та NCG.

В той же час новинкою є те, що маржу трейдера вирішить тендер. Поки з формули випливає, що мова може йти про надзвичайно привабливі надбавки, які інші учасники ринку не могли уявити в найсміливіших бажаннях. 

В світлі цих подій, ми повертаємось до головної тези про те, що на сьогодні замість виконання першорядних функцій, відповідно до Кодексу ГТС, забезпечення надійного функціонування газотранспортної системи та вжиття всіх заходів, необхідних для цього, ОГТСУ продовжує стверджуватися в ролі найуспішнішого трейдера газу.

Тому насамкінець, через те, що питання добового балансування на ринку газу в Україні все ще не вирішене в цивілізований спосіб, це не дає підстав назвати ринок газу в Україні повноцінним ліквідним та таким що працює за європейськими нормами та стандартами. 

Учасники ринку вкотре будуть публічно збиратись для засвідчення наявності проблем, які за незрозумілих причин "заморожені". І ще, треба пам’ятати, що новий ринок газу створювався заради споживача, який зараз в надзвичайних умовах зростання ціни на газ сплачує додатково за неврегульовані питання між учасниками ринку.