Шаг вперед - два назад. Что не так с биржевыми торгами древесиной?
Инновации в действии
Ринок необробленої деревини в Україні з обсягом продажів в 12,4 млрд грн минулого року — це важлива галузь національної економіки, з якою не можна не рахуватися. Але до сьогодні цей ринок є не врегульованим.
Немає жодного комплексного закону чи постанови уряду, які б визначали правила роботи на ньому. Це призводить до низки проблем у лісовому господарстві.
Сьогодні різні органи влади все ж намагаються навести лад в галузі, але часом їх рішення суперечать одне одному.
Якщо кінцевою бажаною метою уряду є прозорий ринок, що функціонує на конкурентних засадах та допомагає відповідально ставитись до лісів — ні про які продажі за прямими договорами, аукціонами за принципом "піднятої руки" чи в інший непублічний й непрозорий спосіб торгів, йтися не може.
Проте, в Україні більшість необробленої деревини багато років реалізується саме через такі напівтіньові моделі продажів, які давно показали свою низьку ефективність та високий рівень корупційних ризиків.
Влітку цього року ситуація з продажем деревини неочікувано отримала новий поворот — зовсім протилежні до конкуренції та відкритості правила гри.
1 липня 2021 року набрали чинності зміни до Законів України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки" та "Про товарні біржі".
Відтоді організацією торгівлі на товарних біржах можуть займатися виключно ті біржі, які отримали ліцензії від Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку.
І хоча питання щодо того, чи є будь-яка необроблена деревина біржовим товаром, чи ні є дискусійним (адже біржовим товаром є не будь-яка продукція, а лише та, яка відповідає певним вимогам), Нацкомісія зайняла жорстку позицію, що відтепер вся деревина в країні має продаватись лише через ліцензовану біржу.
Ліцензійні умови Нацкомісія затвердила раніше — у травні 2021 року. Тобто з моменту офіційної пубілкації вимог до потенційних ліцензіатів останні мали менш ніж два місяці на підготовку документів та отримання дозволу на провадження своєї діяльності.
А вже 30 червня 2021 року (за день до набрання чинності нових змін) лише одна приватна біржа — "Українська енергетична біржа" — отримала відповідну ліцензію Нацкомісії.
Очевидно, що чим довше розглядаються заявки на ліцензію від інших бірж, тим сприятливими є бізнес-умови для перших щасливчиків, які отримають ліцензію.
Другу ліцензію тільки в кінці вересня отримала "Українська універсальна біржа". Ще дві заявки від "Товарної біржі "Український хаб" та "Української міжбанківської валютної біржі" на розгляді.
І хоча за законом у Нацкомісії є три місяці на розгляд заявок, в інтересах членів Комісії було б усунути штучно створені умови для монополізації торгів деревиною. Та якнайшвидше розширити перелік охочих гравців.
Водночас, наявність у розкладі аукціонів, оприлюдненому на сторінці державного підприємства "Лісогосподарський інформаційно-аналітичний центр" (ЛІАЦ), інших крім ліцензованих бірж, підтверджує слова координатора ініціативи "За ринок деревини" Юрія Дюга щодо того, що низка регіональних бірж усе ж продовжує працювати. Однак, у якості агентів ліцензованих бірж, яких поки аж дві.
Тоді як, навіть якщо ліцензій буде більше, за поточних умов це не вирішить ключову проблему.
По-перше тому, що за законом правила біржової торгівлі визначаються внутрішніми правилами біржі, які реєструються в Нацкомісії з цінних паперів.
Таким чином, створюються умови для конфлікту інтересів. Адже керівництво біржі має значні повноваження щодо будь-яких рішень про торги.
Наприклад, біржа (точніше її біржовий комітет) має право обирати, чи застосовувати/не застосовувати санкції до порушників торгів; чи допускати/не допускати до торгів учасника, який подав неправдиву інформацію про себе; чи карати/не карати учасника за відмову виконання умов контракту, і тд.
Хоча в теорії це має допомогти біржі ефективніше регулювати торги, але у вітчизняній практиці такі ніким необмежені повноваження створюють значні ризики для зловживань і корупції.
По-друге, наразі відсутні суттєві вимоги до прозорості інформації щодо перебігу і результатів біржової торгівлі. Як наслідок, якщо ще нещодавно StateWatch як антикорупційна організація могла перевірити скільки лісгоспів, за якою ціною (вище чи нижче "ринку"), в якому обсязі продали деревини.
То тепер ця інформація знову не є цілком доступною. Повні дані, в тому числі про переможців торгів, знову відсутні онлайн. Це унеможливлює дієвий контроль з боку будь-яких органів, експертів чи політиків над тим, що відбувається на ринку.
Крім того, це дає значні можливості для маніпуляції інформацією.
Наприклад, нещодавно одна із ліцензованих бірж оприлюднила інформацію про ефективність продажу деревини на власних торгах.
Аргументувала тим, що середній показник зростання ціни на деревину на них становив 46%, в той час як такий саме показник на торгах ProZorro.Продажі — лише 7%.
Але в частині статистики по ProZorro.Продажі це не відповідає дійсності, і це може перевірити в два кліки. При цьому цифри щодо результатів торгів на самій біржі перевірити зась — бо інформація щодо результатів її аукціонів не розшифровуються.
До речі, про ProZorro.Продажі. Це держпідприємство успішно реалізувало пілотний проект з продажу необробленої деревини в прозорий спосіб у 2020 році, і фактично об’єднує 43 електронні майданчики (зокрема і одного з власників ліцензії від Нацкомісії), які разом залучають покупців на торги, а самі торги проходять у захищеному модулі аукціонів, що належить державі.
Згідно з даними, що містяться в онлайн системі ProZorro.Продажі, середня ціна 1 м³ необробленої деревини, яку було реалізовано у 2020 році за допомогою цієї системи, складає 899 грн.
Водночас, згідно з підрахунками аналітиків експертної організації StateWatch, середня ціна, що утворилася за прямими договорами за відповідний період — 638 грн за 1 м³.
Тобто на 41% нижча ніж та, що склалась за результатами аукціонів. Найбільш вагомою перевагою системи сьогодні є прозорість — всі бачать все.
Але згідно з позицією Нацкомісії з цінних паперів та фондових ринків, ані ProZorro.Продажі, ані ЛІАЦ не можуть провадити діяльність з продажу деревини, оскільки не мають її ліцензії.
Нюанс в тому, що за законом вони і не отримують необхідну ліцензію, оскільки мають статус державних підприємств.
Іншими словами, складається ситуація, коли в питанні функціонування цілого ринку всі мають довіряти словам і намірам співробітників приватних бірж, які працюють без визначених правил та не оприлюднюють всю інформацію про результати торгів.
І не було б проблем, якби йшлося про якийсь інший ринок. А не про багатомільярдний ринок деревини, сумно відомий обсягами корупції, поганим фінансовим станом державних лісгоспів, та найгірше і найважливіше — нелегальних рубок лісів і тіньового експорту деревини.
Навести лад в лісовому господарстві можна лише через жорсткий контроль та прозорість всіх процесів онлайн.
На думку експертів StateWatch, нововведення Нацкомісії з цінних паперів на ринку деревини створюють умови для монополізації торгів та дискредитують саму ідею існування бірж в Україні.
А також значно відкочують назад позитивні урядові кроки щодо підвищення прозорості та контрольованості ринку, яких було досягнуто у попередні два роки.