Как Фирташ "проиграл" в суде 300 миллионов долларов

8 червня 2021 року Верховний Суд відмовив компанії Ostchem Holding Limited, бенефіціаром якої є проросійський олігарх Дмитро Фірташ, у виконанні рішення Стокгольмського арбітражу про стягнення понад 300 млн доларів з державного Одеського припортового заводу (ОПЗ) за постачання газу.

Претензії фірташівської Ostchem по основному боргу становили 193 млн доларів, 57 млн доларів пені, а також 67,7 млн доларів нарахованих відсотків. Загалом — 317,7 млн доларів "боргу" перед компанією олігарха.

Для порівняння, оціночна вартість самого ОПЗ складає близько 200 млн доларів. 

Нагадаю, Арбітражний інститут Торгової палати Стокгольма (Швеція) своїм рішенням від 25 липня 2016 року зобов’язав ПАТ "Одеський припортовий завод" сплатити компанії "Ostchem Holding Limited" (Республіка Кіпр) вищезгадану суму в доларах США. 

На думку шведського арбітражу, це мало в основі статтю 7.2 контракту купівлі-продажу природного газу від 25 січня 2013 року.

При цьому, ухвалою Київського апеляційного суду від 24 квітня 2019 року було задоволено заяву кіпріотської компанії "Ostchem Holding Limited", визнано та надано дозвіл на виконання вказаного арбітражного рішення. 

Зобов’язання сплатити колосальну суму могло стати значним ударом по державному бюджету.

Проте, Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду за результатами розгляду апеляційних скарг ПАТ "Одеський припортовий завод" та Фонду державного майна України повністю скасував ухвалу Київського апеляційного суду від 24 квітня 2019 року, у задоволенні заяви компанії "Ostchem Holding Limited" про визнання та надання дозволу на виконання рішення Арбітражного інституту Торгової палати Стокгольму від 25 липня 2016 року відмовив.

Це безумовно можна вважати успіхом команди голови Фонду держмайна. Очільник Фонду зауважив, що подання Ostchem позовів в інших країнах теоретично можливе, проте на практиці — це беззмістовний крок. 

Ні активів Одеського припортового заводу, ні філій в інших юрисдикціях не було і немає. Все майно знаходиться на території України, на що розповсюджується вищезгадане кінцеве рішення Верховного Суду. 

Проте юристи-міжнародники, що профільно займаються такими кейсами, зазначають, що це ще далеко не кінець історії. Існує декілька варіантів для Дмитра Фірташа. Юридично борг нікуди не зникає.

Перший варіант – звернення юристів олігарху на активи, що включають в себе майно і майнові права. Іншими словами, представники Фірташа можуть "ловити" фінансові транзакції з умовного Сінгапуру за поставки сировини з ОПЗ. 

Також існує вірогідність звернення компанії Ostchem в інвестиційний арбітраж. Але при цьому їм треба буде довести, що поставка газу є інвестицією відповідно до встановлених критеріїв міжнародного договору, який надає захист таким інвестиціям. Відповідачем в такому разі буде Україна. 

Загалом, правильним кроком для блокування подібних сценаріїв від команди Фірташа, було б звернення від ОПЗ в національний суд місця арбітражу (Швеція) для скасування рішення Арбітражного інституту Торгової палати Стокгольма.

Тепер про політичні контексти. Зважаючи на те, як згустились хмари над проросійським олігархом зі сторони американської Феміди, а також яку позицію зайняв президент Зеленський [боротьба із впливами олігархів – автор], то не важко зрозуміти, що політично та економічно Дмитро Фірташ в глибокому "фінансовому" нокдауні. Але це далеко не нокаут.

Я вже деталізував історію про те, як вищезгаданий олігарх був фактично викинутий з титанового бізнесу. Мова йде про Запорізький титано-магнієвий комбінат, де Фірташ має 49% статутного капіталу. 

Менеджмент олігарха роками викачував ресурси з підприємства, де більшість в капіталі має держава. Також інтереси Фірташа стосувались поставки ільменіту [титанова руда – автор] на підконтрольне йому підприємство "Кримський титан". Про це також розповідав в одній з попередніх колонок. 

Проросійського олігарха потіснили майже з усіх державних установ, що могли приносили і таки роками приносили йому надприбутки. 

Існує сподівання, що вище керівництво держави продовжить доленосний бій проти інтересів репрезентантів російського капіталу в Україні. При цьому, ключову роль тут наразі відводимо саме Фонду держмайна. Вони не мають схибити у цьому двобої проти одного з ключових олігархів часів Януковича. 

Після успішного відстоювання інтересів в українських судах можна почати готувати Одеський припортовий завод до приватизації. Попередньо йдуть розмови про виставлення на приватизацію в 2022 році. 

Але за будь-яких обставин кожен з потенційних нових власників ОПЗ буде звертати увагу на момент наявності боргу, нехай навіть наразі в національній юрисдикції його в судовому порядку відмовились визнавати.

Матеріал підготовлено в рамках проєкту "Приватизація + демонополізація = економічне зростання".