Борьба с контрабандой: почему криминализация не решит проблему
Законопроект о криминализации контрабанды только увеличивает давление на законопослушный бизнес вместо решения проблем на таможне. Что нужно для эффективной борьбы с контрабандой? (укр)
За різними оцінками, бюджет України щороку втрачає від контрабанди від 40 до 100 млрд грн. Тож не дивно, що боротьба з контрабандою стала сюжетом для нових "серій" РНБО та однією з топ-тем влади.
Останній крок в цьому напрямку – законопроєкт №5420 про повернення кримінальної відповідальності за товарну контрабанду, який президент зареєстрував у Верховній Раді наприкінці квітня.
Мета шляхетна – боротися з порушниками, захистити споживачів та наповнювати бюджет. Спойлер: законопроєкт не допоможе досягти жодної з цих цілей.
Ми розібралися в деталях, обговорили ініціативу з експертами та бізнесом та зійшлися на тому, що боротися з контрабандою, як пропонує законопроєкт №5420 – це все одно, що лікувати опіки сонячними ваннами.
Законопроєкт не вирішує проблеми на митниці, а створює додатковий тиск на законослухняних підприємців.
Перша проблема законопроєкту – кримінальна відповідальність навіть за помилку у митній декларації.
Зрозуміти весь масштаб проблеми допоможе простий приклад. Ви замовляєте товар на AliExpress або іншому іноземному сайті з доставкою в Україну. На етапі заповнення митної декларації помилку може допустити продавець з AliExpress або навіть сам покупець.
Якщо законопроєкт №5420 набере чинності, кримінальна відповідальність загрожуватиме вже українському підприємцю, який лише отримує товар для доставки покупцеві – він не має відношення до заповнення митної декларації і ніяк не може це проконтролювати.
Друга проблема – мінімальна сума несплачених митних платежів, з якої настає кримінальна відповідальність. Відповідно до законопроєкту, кримінальним злочином буде вважатися переміщення товарів на суму від 113,5 тисяч гривень.
Тобто група слідчих, прокурорів і суддів будуть бігати за тим, хто ухилився від сплати близько 30 тисяч гривень податків. Витрати на "розслідування" та суд будуть в рази вищі за можливі втрати бюджету.
Це все одно, що за проїзд по смузі громадського транспорту карати водія так само, як за серйозне ДТП.
Це не означає, що контрабанду у невеликих обсягах треба пробачати. Навпаки, навіть зараз в Україні передбачена істотна адміністративна відповідальність за порушення митного законодавства.
Штраф для порушника становить 100% вартості товарів із конфіскацією цих товарів та транспортних засобів, якими вони перевозилися. Ми переконані, що покарання має відповідати провині.
Тож проблема боротьби з контрабандою – не у відсутності відповідальності, а у відсутності реальних розслідувань та покарань. Наприклад, у 2020 році за "класичну" контрабанду товарів було 42 засуджених, і лише 4 отримали реальні терміни позбавлення волі.
За незаконне переміщення лісу – троє засуджених і жодного позбавлення волі. За контрабанду наркотиків засуджено 110 осіб, і лише 15 з них отримали реальні терміни.
Як бачимо, будь-який механізм покарання неефективний, поки судова та правоохоронна система не працюють.
Що робити зараз?
Перше. І правоохоронний комітет як головний, і податковий комітет як профільний мають надати свої об’єктивні висновки.
Друге. Поточну версію законопроєкту №5420 треба суттєво змінити, перш ніж виносити на голосування навіть у першому читанні. При чому ці зміни треба напрацьовувати спільно з бізнес-асоціаціями та експертами, аби врахувати пропозиції законослухняних учасників ринку.
Третє, найбільш системне. Треба нарешті провести реальну судову реформу та реформу правоохоронних органів. Саме відсутність верховенства права близько 70% підприємців називають перешкодою номер один для ведення бізнесу.
Ми маємо бути впевнені, що держава та закон справді захищають чесний бізнес та карають порушників, а не навпаки.