Налоговая амнистия: меньше ставки - больше шансов на успех

Налоговая амнистия: меньше ставки - больше шансов на успех

Депутаты предлагают более низкие ставки для налоговой амнистии, чем в президентском законопроекте. Сработает ли это и о чем свидетельствует международный опыт? (укр)
Четверг, 25 марта 2021, 13:27
народный депутат, фракция "Слуга народа"

Податкова амністія разом із нульовим декларуванням – це загальноєвропейська практика. 

Вона дозволяє вивести доходи з тіні, залучити до бюджету гроші і, як би не пафосно це звучало, привчити людей жити чесно і сплачувати податки. 

Проте в українських реаліях не можна "рубати з плеча": треба почати з меншого, щоб досягти більших цілей.

Що таке податкова амністія? Простими словами, ця процедура дозволяє громадянам, які не сплачували податки взагалі або платили нерегулярно, відкрити свої справжні статки та доходи, уникнувши при цьому покарання. 

Реклама:

Цей податок, як правило, сплачується за зниженою ставкою – так у людей є більший стимул виводити з тіні свої кошти. 

Ініціатива провести податкову амністію в Україні належить Президентові Володимиру Зеленському. 

Глава держави подав до Верховної Ради кілька законопроєктів, зокрема, № 5153 та 5155, в яких передбачено такі ставки на одноразове декларування: 5% для валютних цінностей, розміщених на рахунках в Україні, 9% для активів, які перебувають за кордоном, а також – 2,5% для за ОВДП, придбаних у період з 01.01.2021 по 20.06.2022р. до подання декларації.

Згідно з документом, суб’єктами декларування виступають фізичні особи – як дійсні, так і колишні резиденти. Активи, які підлягають декларуванню — рухоме/нерухоме майно, цінні папери, корпоративні права, щодо яких суб’єкт декларування є власником чи від яких має право отримувати дохід.

Розробники законопроєкту стверджують, що податкова амністія дозволить вивести з тіні до 20 млрд дол., у результаті чого державний бюджет отримає до 1 млрд дол. Щоправда, це доволі сміливі прогнози, враховуючи досвід інших країн. 

Наприклад, у Німеччині податкова амністія, проведена 15 років тому, передбачала 25% сплату податку з доходів, заявлених до кінця 2004 року, і 35% — з заявлених з 2005. 

Планувалося, що в результаті цієї акції до країни повернуться капітали на суму 5 млрд євро, однак через високі ставки сума надходжень склала лише 1,5 млрд євро. 

У Сполученому Королівстві податкова амністія була проведена 2007 року і носила назву Offshore Disclosure Facility (можливість розкриття офшорів). Щоправда, лише 15% власників офшорних рахунків відкрили свої доходи, інші розраховували на банківську таємницю, яку зберігали банки Ліхтенштейну.

Один з найбільш ефективних та результативних прикладів податкової амністії належить Італії. Перше таке одноразове декларування було проведене у 1982 році і охопило 5,15% платників податків, з яких 8,5% взагалі раніше не платили податків, а 13,7% — систематично ухилялися від сплати. 

У 2001-2002 в Італії була проведена ще одна кампанія, в результаті якої, за даними Мінфіну Італії, упродовж двох місяців було репатрійовано близько 61 млрд євро і приблизно 1 млрд дол. було отримано до бюджету у вигляді податків. 

Загалом під час амністії було легалізовано 73 млрд євро, що принесло 1,4 млрд євро податків. 

Успішну податкову амністію провела і Швейцарія – ще у 1940 році при необхідному внеску 15% від декларованого майна. 1944 року в результаті повної податкової амністії був отриманий збір в розмірі 3% від загальних податкових надходжень, а 1968 року збір склав уже 6%. 

Перед проведенням такої амністії у Швейцарії був проведений референдум – щоб виявити рівень суспільної згоди на проведення такої акції. 

А пізніше була застосована форма профілактики податкових правопорушень, згідно з якою будь-який громадян міг заявити раніше приховані від оподаткування суми і виплатити належний податок без штрафних санкцій.

В Індії податкову амністію проводять регулярно – раз на 10 років. 1997 року, наприклад, було зібрано суму у 2,5 млрд доларів США – втричі більше від попередніх амністій.

Чи можливо повторити подібний досвід в Україні? Вже кілька років говорять про податкову амністію та нульове декларування, адже останніми роками кількість українських громадян, які не сплачують податки, сягнула 6 мільйонів осіб. А обсяг тіньової економіки, за даними Мінекономіки, становить майже 40%. 

Експерти стверджують, що у тіні – готівці або офшорних рахунках – перебуває близько 40 млрд доларів українських громадян, а якщо взяти найбагатших співвітчизників, то усі $100 млрд. І якщо власники цих коштів сплатять бодай 5%, український бюджет то ми додатково могли б отримати 7 мільярдів доларів.

Крім того, за статистикою, понад третина українців отримують зарплату "у конвертах". Отже, вони не платять з неї податків, що завдає колосальних збитків Україні. 

Цей законопроєкт не спрямований на те, щоб відібрати у людей чесно зароблене. А лише змусити сплатити податки з будь-яких активів, отриманих раніше. Інколи, такі статки набігають із отриманих в конвертах заробітних плат.

Нещодавно ми з колегою подали до Верховної Ради законопроєкт № 5153-1, альтернативний президентському. Його головна відмінність – в істотному зниженні ставок. Замість 9-5-2,5%, які є у документі, поданому президентом, ми пропонуємо відповідно 5-3-2,5%. 

Зниження ставки нульового декларування – ключовий момент. Адже якщо ставка буде занадто високою, люди знаходитимуть різні шляхи для ухилення від оподаткування. 

Натомість якщо вона буде економічно обґрунтованою і "підйомною" для більшості громадян, шанси на успішну податкову амністію зростуть. 

Але навіть найнижча ставка не допоможе, якщо між державою та громадянином не буде взаємної довіри. Іншими словами, українці відкривають свої доходи – а в обмін держава гарантує, що чиновники перестануть красти та брати хабарі. 

Лише на основі такого суспільного договору між державою та громадянами можлива ефективна і чесна податкова амністія.

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції «Економічної правди» та «Української правди» може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.
Реклама: