Распределительные счета никому не помогут, если нет денег

24 грудня 2019 року НКРЕКП змінила тарифну модель оплати послуг доставки газу.

По-перше, оплата була розділена на 12 рівних частин упродовж року. Це зменшило виручку компаній на 30% у зимовий період.

По-друге, споживачі перейшли до оплати доставки газу в поточному місяці, а не в наступному, як раніше, тому в січні отримали платіжки за грудень та січень. Це викликало обґрунтований спротив, що спричинило брак коштів в операторів ГРМ.

АТ "Вінницягаз" скористалося послугою балансування у січні 2020 року і закупило лише 10% газу для технічних потреб. Ми не мали змоги належно підготуватися і купити газ для технічних потреб на ринку за конкурентними процедурами.

Наше використання послуги балансування було не системним, а ситуативним. Зрештою, саме для цього таку послугу і передбачили, коли реформували ринок

Тоді ж, узимку 2020 року, ми зіткнулися з популізмом та політиканством, коли на всіх рівнях піддавалися сумніву зміни в оплаті послуг доставки газу.

Як наслідок, 1 березня рівень розрахунків споживачів за послугу доставки газу за два місяці становив лише 50%. Звідси й пояснення, чому ми не змогли повністю виконати свої зобов'язання перед оператором ГТС – грошей банально не було.

Потім настала коронавірусна криза, яка продовжує негативно впливати на суспільство й економіку. Рівень розрахунків упав до 70-80% залежно від категорії споживачів. Навіть частина працівників облгазів вимушено простоювала.

Ми робимо все можливе, щоб покрити свій борг. Письмово звернулися з проханням реструктуризації заборгованості та ретельно виконуємо свої зобов'язання, демонструючи позитивну динаміку. Якщо 1 травня наш борг становив майже 30 млн грн, то до 1 вересня ми зменшили його на 6 млн грн.

Скорочуємо борг настільки, наскільки це дозволяє вхідний грошовий потік. 1 вересня населення боргувало нам 31 млн грн, підприємства ТКЕ – 18 млн грн.

Хочу наголосити, що саме відсутність у нас інструментів впливу на заборгованість цих двох категорій споживачів і формує той дефіцит грошового потоку, що не дозволяє розрахуватися з оператором ГТС у термін, передбачений договором.

Разом з тим, попри всі об'єктивні складнощі, ми протягом двох тижнів вересня змогли скоротили борг перед оператором ще на 800 тис грн.

Тепер щодо розподільчих рахунків, які активно просуває оператор ГТС. Це не нова практика. З ними працюють виробники тепла для потреб населення. Як бачимо із статистики заборгованості "тепловиків", розподільчі рахунки не є панацеєю. Вони не допомагають вирішити проблеми, які походять від розбалансованості системи.

Не стануть вони панацеєю і в розрахунках з оператором ГТС. Лише вчитайтеся в цю цифру: 40 тис наших клієнтів жодного разу не платили за розподіл у 2020 році! Запровадження розподільчих рахунків може заблокувати роботу оператора ГРМ.

Що було б, якби такий розрахунок працював на початку року, і регулятор розподілив усі кошти на користь оператора ГТС? Зважаючи на рівень розрахунків, до нас не потрапила б жодна копійка. Зараз не було б грошей ні на зарплату, ні навіть на заправку машин аварійно-диспетчерської служби.

Ухвалюючи таке рішення, регулятор бере до уваги позицію лише одного учасника ринку, а це ставить під загрозу всю систему газопостачання.

Натомість лише збалансованість усіх ланок ланцюжка газопостачання – від видобування, транспортування, розподілу і до постачання – є запорукою здорового, збалансованого та конкурентного ринку газу в Україні. А не розподільчі рахунки, які не мають нічого спільного з ринковими і прозорими механізмами.

Ситуації з боргами зарадить лише збалансована тарифна політика з боку регулятора: перехід на стимулююче тарифоутворення, залучення в галузь нетарифних інвестицій, відсутність спекуляцій на тарифі.

Що особливо важливо – системні роз'яснення від влади про важливість своєчасності оплати населенням за послуги ЖКГ, щоб функціонувала вся система, а також дієві інструменти для нас, щоб мати змогу отримати всю "дебіторку".