Полгода реформ: качественные изменения или стагнация строительного рынка?

"Найкращий спосіб почати робити – перестати говорити і почати робити". Ці слова Уолта Діснея мають бути основою реформ.

Що ж насправді відбувається на будівельному ринку?

Маємо безліч розмов та гучних заяв про корупцію в Державній архітектурно-будівельній інспекції (ДАБІ) та загалом у галузі. Однак які реальні дії зроблено?

13 березня 2020 року уряд ухвалив рішення ліквідувати ДАБІ та створити нові органи. Однак вони, зрозуміло, не зможуть запрацювати без законодавчих змін.

Наразі у Верховній Раді зареєстровано чотири законопроєкти.

Так, 16 липня депутати від "Слуги народу" зареєстрували законопроєкти №3875 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо реформування державного регулювання у сфері містобудування" та №3876 "Про внесення змін до Кримінального кодексу та Кодексу про адміністративні правопорушення щодо посилення відповідальності за правопорушення у сфері містобудування".

У них, зокрема, передбачається надмірна кримінальна відповідальність, що призведе до масштабнішої корупції та створення нових важелів тиску на бізнес.

Крім того, замість дозволу на виконання будівельних робіт пропонується запровадити декларативний принцип – повідомлення. Тобто відповідність поданих документів вимогам законодавства більше не перевірятиметься, що неминуче призведе до виникнення проблемних об'єктів будівництва.

Є й альтернативні законодавчі ініціативи. Група народних депутатів 24 липня зареєструвала законопроєкти №3875-1 та №3876-1.

Крім дублювання положень основних законопроєктів, вони повертають "ручну" реєстрацію документів, запроваджують принцип альтернативності вибору органу державного містобудівного контролю та отримання відповідної адміністративної послуги, створюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань технічного регулювання у сфері містобудування.

Такі зміни нівелюють ідею децентралізації повноважень, вносять плутанину в діяльність самих органів і мають значні корупційні ризики. Крім того, створення, очевидно, під когось, зайвого органу призведе до дублювання функцій Мінрегіону.

Є ще третя група ініціатив.

22 липня Офіс простих рішень та результатів на противагу урядовим ініціативам презентував власне бачення реформування державного управління у сфері містобудування. Зокрема, передбачається скасування контролю щодо об'єктів класу СС1 та запровадження інституту приватного контролю в будівництві.

Переконаний, що за таких умов також збільшиться кількість об'єктів будівництва з порушенням державних будівельних норм, а кожен великий забудовник буде мати власних підконтрольних інспекторів.

Цілком очевидно, що у влади відсутнє єдине бачення реформування системи та нема політичної фігури, яка візьме на себе відповідальність за результати розпочатих реформ. Та й сам процес реформування явно затягується: Верховна Рада зможе проголосувати відповідні законопроєкти хіба що у вересні-жовтні.

Тим часом ДАБІ сконцентрувала всі повноваження в центральному апараті та продовжує ухвалювати рішення щодо видачі чи відмови у видачі дозвільних документів на будівництво в усіх регіонах України винятково в Києві. Наслідки діяльності псевдо-реформаторів та горе-керівників ДАБІ очевидні.

За даними Держстату, у січні-червні 2020 року порівняно із січнем-червнем 2019 року індекс будівельної продукції становив 94,5%, спад – 5,5%. Обсяг виконаних будівельних робіт підприємствами України у січні-червні 2020 року становив 64,6 млрд грн, за аналогічний період 2019 року – 67,7 млрд грн. Спад – 4,6%.

Джерело: urbandata.online

Тобто рівень видачі дозвільних документів за один і той же період 2019 року та 2020 року скоротився вдвічі.

Будівельна галузь є системною, а мультиплікатор інвестицій у житлову нерухомість становить 11,48. Тобто кожна вкладена в неї гривня дає 11,48 грн в економіку. Падіння обсягів виробництва будівельної продукції зменшує попит на товари та послуги суміжних галузей, після чого настає економічний спад.

Надзвичайно негативно позначилося на будівельному ринку скасування ліцензування господарської діяльності з будівництва об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів із середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками без запровадження відповідного перехідного періоду.

Тепер стало неможливо започатковувати будівельний бізнес, створювати робочі місця, брати участь у тендерних процедурах, сплачувати податки або переоформляти ліцензії, термін дії яких закінчується, на безстрокові.

Запроваджений через стрімке поширення коронавірусу карантин додатково вдарив по будівельній галузі. Оскільки ринок нерухомості доволі інертний, то можливі кризові явища ще попереду.

Також варто враховувати проблеми тисяч ошуканих інвесторів, "Укрбуду" та банку "Аркада", на фоні яких громадяни побоюються інвестувати кошти на етапі будівництва. Відсутність контролю в галузі протягом пів року лише стимулює недобросовісних суб'єктів містобудування до порушень під час будівництва, що призведе до виникнення нових проблемних об'єктів та будівельних скандалів.

До цього слід додати, що жоден дозвіл на виконання будівельних робіт не видається, жоден об'єкт не приймається в експлуатацію без корупційної складової. Славнозвісна схема ДАБІ "5 дол за квадратний метр" працює з новим розмахом. У результаті вимальовується досить песимістична картина.

Тож повертаємося до того, з чого почали: треба перестати говорити і почати робити якісні реформи, ухвалювати законодавчі зміни, проводити відкриті конкурси, набирати фахівців, забезпечити конкурентні зарплати в державному секторі, чіткі KPI для посадовців, електронні адміністративні послуги та сервіси.