Инвентаризация лесов: новый взгляд на старые проблемы

Повну інвентаризацію лісів України вперше хотіли провести впродовж 2004-2007 років, але через відсутність фінансування до цієї справи не приступили.

Удруге, у 2010-2015 роках, інвентаризація не була проведена з тих же причин.

У червні 2020 року Зеленський підписав новий закон, який створює підґрунтя для проведення інвентаризації.

Облік сьогодні

Лісовий кодекс визначає, що інформаційна база про лісові ресурси складається з державного обліку лісових земель, державного лісового кадастру та матеріалів лісовпорядкування.

Останні повинні містити інформацію про якісну і кількісну характеристику кожної лісової ділянки, комплексну оцінку ведення лісового господарства, що є основою для розробки на засадах сталого розвитку проєкту організації та розвитку лісового господарства відповідного об'єкта лісовпорядкування.

Проте в умовах тотальної корупції механізм обліку лісів зарекомендував себе як малоефективний та необ'єктивний спосіб визначення достовірних даних щодо якісних та кількісних показників стану лісів та лісових ресурсів.

Саме матеріали лісовпорядкування (проєкт організації та розвитку лісового господарства) є базою для провадження лісокористування, у тому числі розрахунку об'ємів заготівлі деревини, що часто викликають невдоволення серед захисників природи та населення.

Інвентаризація без грошей при кожній владі

Необхідність отримання достовірних відомостей про стан лісового господарства декларувалася багатьма політичними режимами України.

Уперше на державному рівні питання національної інвентаризації було порушене в указі президента Леоніда Кучми "Про додаткові заходи щодо розвитку лісового господарства", який зобов'язував Держкомітет лісового господарства провести суцільну інвентаризацію лісів протягом 2004-2007 років.

У 2010-2015 роках була затверджена цільова програма "Ліси України", яка передбачала проведення інвентаризації лісового фонду як одного із заходів з підвищення ефективності управління лісовим господарством. Проте відсутність фінансування не дозволило реалізувати цю ініціативу.

"Нові обличчя" українського політикуму зробили черговий підхід до впровадження національної інвентаризації лісів (НІЛ). У червні 2020 року президент підписав закон, який створює підґрунтя для проведення НІЛ.

Він вносить зміни до Лісового кодексу України щодо визначення поняття національної інвентаризації, осіб, уповноважених на її проведення, джерел фінансування НІЛ та повноважень двох центральних органів виконавчої влади, що забезпечують формування державної політики в лісовій галузі.

Проте його виконання залежить від схвалення урядовцями порядку проведення НІЛ та наявності коштів у державному бюджеті. Таким чином, підготовчі роботи до проведення НІЛ у кращому випадку почнуться у 2021 році.

При цьому закон не відповідає на питання, хто здійснюватиме інвентаризацію, не виписані строки, кількісні та якісні показники за результатами обліку. Також невідомо, чи здійснюватиметься контроль за об'єктивністю проведення НІЛ, не вказані суб'єкти, уповноважені на проведення такого контролю.

Позитивним моментом інвентаризації є можливість проведення обліку комунальних лісів, заліснених аграрних земель та лісів на приватних землях.

НІЛ проєктується для отримання результатів про всі ліси країни на основі вибірки. Таким чином, лісова інвентаризація повинна бути ефективнішою та надавати дані для всієї країни порівняно з поточною процедурою державного обліку, яка встановлює таксаційні показники для лісових насаджень окремого лісогосподарського підприємства та унеможливлює узагальнення даних для всіх лісокористувачів внаслідок використання різночасових показників.

Оскільки закон визначає національну інвентаризацію лісів як систему вибірково-статистичних обстежень лісового фонду України, важливим елементом проведення НІЛ є розробка інструкції та методики відбору для обліку репрезентативних для усієї території інвентаризаційних лісових ділянок.

Також важливо, щоб суб'єкти, уповноважені на проведення НІЛ, у тому числі особи, що здійснюватимуть польові та камеральні роботи, мали матеріальні засоби та були фінансово незалежними – з достойним рівнем зарплати. Адже вірогідність отримання неправомірної вигоди від осіб, зацікавлених у завищені або заниженні таксаційних показників, залишатиметься досить високою.

Досвід є, хоч і невеликий

В Україні є певний досвід у проведенні інвентаризації лісів.

У 2008-2013 роках у Сумській та Івано-Франківській областях були інвентаризовані 2 224 лісові ділянки. Як заявляють суб'єкти інвентаризації, цей облік проводився на основі міжнародних підходів до проведення НІЛ.

Повторні вимірювання були проведені у 2014-2015 роках. У результаті аналізу отриманих даних було визначено, що загальна площа лісів та загальний запас деревостанів нижчі від даних, визначених державним обліком лісів 2010 року.

Замість висновків

Повені, пожежі, незаконні рубки, відсутність належного державного фінансування, нелегальний видобуток бурштину – це не апокаліпсис, це все про ліс. У медійному просторі про лісове господарство склалося враження як про корумповану та обтяжливу для економіки країни галузь, і належний облік лісів – це початковий, але необхідний етап виходу з кризи.

Саме від наявності даних, які б давали репрезентативні та об'єктивні відомості щодо поточного кількісного та якісного складу лісових насаджень України, залежить можливість ефективного та невиснажливого ведення лісового господарства, захист лісів, належне задоволення соціальних потреб. Також це дозволить сформувати стратегічне бачення розвитку лісів у майбутньому.