"Сомнительный выбор" принуждения или "благородная дорога" компромисса

Через атаки уряду на відновлювальну енергетику, Україні загрожує знищення одного з найуспішніших досягнень у залученні іноземних інвестицій.

У квітні 2017 року в Україні набрав чинності законодавчий акт щодо режиму державного регулювання "зеленого" тарифу, в результаті чого було залучено понад 2 мільярди євро іноземних інвестицій у розвиток потужності відновлюваних джерел енергії.

Компанії з 13 країн – Бельгії, Канади, Китаю, Франції, Німеччини, Литви, Нідерландів, Норвегії, Південної Кореї, Швеції, Туреччини, Великобританії та США – інвестували у 1,5 ГВт сонячних проектів та у 3,8 ГВт вітрових. 

Read the English version here

На передовій лінії у цій історії успіху були також провідні фінансові організації.

Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР) надав та схвалив фінансування у розмірі понад 370 млн євро направлені на реалізацію проектів відновлювальної енергетики.

Фінансова корпорація США з міжнародного розвитку інвестувала 400 мільйонів доларів (354 мільйонів євро) у фінансування та страхування від політичних ризиків для вітроенергетичного проекту в Запорізькій області.

Моя власна компанія "Ukraine Power Resources" (Юкрейн Пауер Ресоурсес) інвестувала розробку двох вітроенергетичних проектів в Одеській області. 

Один з них — потужністю 100 МВт, що фінансується разом з американською компанією "VR Capital Group", перебуває на стадії будівництва, а інший — потужністю 122 МВт. Його будівництво планується найближчим часом.

Уряд України "переглядає" режим "зеленого" тарифу

У вересні 2019 року нещодавно обраний уряд України, у тандемі з Офісом Президента, заявив про свої наміри "переглянути" закон, що підтримує "зелений" тариф, заявивши, що усі майбутні поправки до цього закону будуть застосовуватися на суто добровільній основі. 

Іншими словами, компанії, які вже взяли на себе інвестиційні зобов’язання, не примушуватимуть приймати зміни ретроспективо. Принцип верховенства закону переважатиме.

Тим не менш, це призвело до невизначеності щодо долі "зеленого" тарифу та сумнівів щодо готовності уряду виконувати свої зобов'язання. 

Результатом цього стало негайне припинення банківського фінансування в сектор відновлюваних джерел енергії. 

Щодо реалізації моєю компанією проекту вітроенергетики потужністю 100 МВт, консорціум банків, під керівництвом ЄБРР, призупинив комплексну передінвестиційну перевірку проекту. 

Як наслідок, ми продовжили роботу з нашим інвестиційним партнером "VR Capital" та почали будівництво "урізаної" до 40 МВт версії проекту, вже без фінансування від банків.

Метою уряду було нібито пом’якшення щорічних зобов’язань державного підприємства "Гарантований покупець" щодо купівлі відновлюваної енергії за відносно високими "зеленими" тарифами.

Йдеться про 15 євроцентів за кВт/год для проектів сонячної енергетики та 10,18 євроцентів за кВт/год для проектів вітроенергетики, введених в експлуатацію у 2019 році. 

Ці тарифи пояснюють високий інвестиційний ризик в Україні, а також короткостроковість Угод про закупівлю електроенергії (РРА), що укладалися лише до 2029 року, а не на стандартні 20 або 25 років.

Щоб досягти з урядом консенсусу щодо цього питання, я подав пропозицію до Парламентського комітету України з питань енергетики та житлово-комунальних послуг про зниження ставок "зеленого" тарифу та продовження терміну дії угод купівлі електроенергії (РРА). 

Такий підхід "зниження та продовження" дозволив би зберегти прибутковість проектів, що вже мають інвестиційні зобов'язання, зменшивши при цьому суми щорічних зобов'язань ДП "Гарантований покупець" щодо придбання енергії з відновлювальних джерел. 

Тоді у грудні 2019 року компанії цієї галузі та уряд розпочали офіційний процес медіації, який очолив Секретаріат Енергетичного співтовариства.

Примусова тактика уряду у відповідь на консенсусний підхід інвесторів

Незважаючи на свої зобов'язання утримуватися від примусової тактики під час процесу медіації за участі Енергетичного співтовариства, уряд чинив тиск на виробників відновлюваних джерел енергії, затримуючи платежі за вироблену ними електроенергію за "зеленим" тарифом. 

Починаючи з березня 2020 року, державним підприємством "Гарантований покупець" було здійснено лише 10% від загальних щомісячних платежів. Позиція уряду була зрозумілою: прийміть наші умови або опинитеся під загрозою банкрутства.

9 червня 2020 року уряд представив компаніям галузі "остаточний" проект Меморандуму про взаєморозуміння (MПВ). 

Незважаючи на своє первісне зобов'язання про те, що усі майбутні поправки до "зеленого" тарифу будуть застосовуватися виключно на добровільній основі, кожна наступна пропозиція Уряду для інвесторів у процесі переговорів ставала лише жорсткішою. 

У цьому Меморандумі, замість того, щоб застосувати методику щодо зменшення "зеленого" тарифу та продовження терміну дії угод про закупівлю електроенергії, уряд різко "зрізав" тариф для проектів, що були здані в експлуатацію у 2017-2019 роках — на 7,5% для "вітру" та на 15% для "сонця". 

А для тих проектів "вітру", що вводяться в експлуатацію в 2020-2022 роках, було запропоновано додаткове зниження тарифу на 2,5% до існуючої 10%-ї знижки, яка до цього вже існувала відповідно до чинного законодавства.

Натомість, Меморандум "обіцяє" виплатити заборгованість виробникам відновлюваної енергії, яка накопичується з березня 2020 року, та відновити платоспроможність ДП "Гарантований покупець" для забезпечення майбутніх платежів за виробництво відновлюваної енергії.

З точки зору моєї компанії-розробника двох вітроенергетичних проектів, що мають бути збудовані та введені в експлуатацію в цьому та наступному роках, ми відчули "полегшення" від цієї пропозиції уряду. 

Насправді, могло бути й гірше. Але це не те, на що ми погоджувалися: ми інвестували в вітроенергетику України з 2017 року, сподіваючись на те, що наступні уряди будуть дотримуватися законів, прийнятих їх попередниками.

Безвихідь для виробників сонячної енергії 

Уряд попросив негайної відповіді від інвесторів, і наступного дня, 10 червня, Меморандум про взаєморозуміння було підписано двома асоціаціями, які представляють компанії у секторі відновлюваної енергетики України – Європейсько-українським енергетичним агентством (ЄУЕА) та Українською вітроенергетичною асоціацією (УВЕА). 

В рамках ЄУЕА інвестори "вітру" переважно підтримали Меморандум, оскільки вважають, що запропоноване зниження "зеленого" тарифу є достатньо прийнятним, щоб повернути цей сектор у нормальне русло. 

Однак серед виробників сонячної енергії уряд підтримки не отримав, бо вони, за умовами Меморандуму, постраждали б від такого драматичного зниження "зеленого" тарифу на 15%. 

Провідні компанії з виробництва сонячної енергії, на які це вплине, — це не українські компанії, з інтересами "олігархів". 

Шість провідних іноземних інвесторів у секторі сонячної енергетики написали у листі до міжнародних фінансових установ.

"Деякі важливі пункти не були відображені [у Меморандумі], а один з пунктів є абсолютною неприйнятним для підписантів цього листа — підписаний МПВ не передбачає продовження угод РРА на 2 роки в обмін на угоду про зниження діючого "зеленого" тарифу на 15% для сонячних електростанцій, введених в експлуатацію до 31 грудня 2019 року. Ці додаткові 2 роки гарантованої закупівлі електроенергії за "зеленим" тарифом є абсолютно необхідними, принаймні, для часткового пом’якшення негативного впливу на фінансові моделі наших проектів сонячної енергетики".

Вибір президента Зеленського: між примусом і компромісом

Уряд підготував проект закону на основі цього Меморандуму, який був затверджений Парламентським комітетом з питань енергетики та житлово-комунальних послуг та далі буде поданий на розгляд усьому Парламенту. 

18 червня Президент Зеленський зробив офіційну заяву про надання цьому закону пріоритетного статусу, щоб його могли прийняти до початку парламентських літніх канікул у середині липня.

Для ЄБРР та інших фінансових установ поновлення фінансування проектів відновлюваних джерел енергії в Україні залежить від досягнення консенсусу щодо реструктуризації "зеленого" тарифу для більшості інвесторів. 

Це стосується не лише інвесторів у "вітер", але й у "сонце". 

Фінансування ЄБРР також є критично важливим для забезпечення постійної платоспроможності ДП "Гарантований покупець", що є основним зобов'язанням уряду відповідно до чинного законодавства та Меморандуму про взаєморозуміння.

Якщо президент Зеленський зробить "сумнівний вибір" і продовжить дотримуватися силової тактики, з застосуванням примусової, ретроспективної реструктуризації по відношенню до інвесторів, це може призвести до численних арбітражних процесів, постійних перебоїв міжнародного банківського фінансування українського сектору відновлюваної енергетики та довготривалої шкоди для зовнішнього інвестиційного клімату України. 

Основним джерелом "іноземних інвестицій" в Україні залишатимуться грошові перекази, які українські заробітчани в країнах ЄС надсилають своїм родинам.

Натомість у президента Зеленського ще є час обрати "шляхетну дорогу" та піти у напрямку консенсусного підходу, який стане історією успіху роботи його адміністрації з інвесторами для досягнення прийнятного для всіх сторін результату. 

Різниця між цими варіантами полягає у невеликому, але критичному компромісі з боку уряду для забезпечення підтримки виробників сонячної енергії нарівні з виробниками енергії вітру: менш істотне зниження "зеленого" тарифу на сонячну енергію або дворічне продовження угод РРА із запропонованим зниженням тарифу на 15%.

Вибір за президентом Зеленським: "сумнівний вибір" зведе нанівець його зусилля щодо залучення іноземних інвестицій в Україну у глобальних масштабах. 

"Шляхетна дорога" посилить рівень довіри до України з точки зору залучення подальших прямих іноземних інвестицій у її енергетичний сектор та інші сектори економіки. 

Вибір цього шляху означав би перспективи розширення можливостей для майбутньої торгівлі та інвестицій з боку США, Європейського Союзу та азійських партнерів. 

Цей вибір стане чітким повідомленням інвесторам у всьому світі про те, що під керівництвом президента Зеленського Україна справді є "відкритою для бізнесу".