Проблемное будущее и работа с должниками

За роки незалежності Україна проходила через декілька криз. Бізнес зазнавав збитків, однак переживав кризу, оскільки не припиняв працювати.

Складність поточної ситуації в тому, що карантинні обмеження, введені у зв'язку з пандемією коронавірусу, спричинили заборону діяльності цілих індустрій бізнесу. 

Під забороною опинилася робота кафе і ресторанів, готелів, ТРЦ, кінотеатрів і багатьох інших закладів. 

Ці підприємства в свою чергу пов'язані контрактними зобов'язаннями з контрагентами, повинні платити зарплату, оренду, податки, погашати кредити тощо. То ж звідки брати гроші, якщо заробляти їх було заборонено?

Візьмемо, як приклад, кризу 2014 року. Рівень банкрутств у 2015 році виріс на 24%. За даними НБУ, 72% кредитів, що обліковувалися на кінець 2013 року, протягом 2014-2018 років були визнані непрацюючими.

Карантин і карантинні обмеження в першу чергу б'ють по реальному сектору економіки, а разом з ним і по населенню. 

На макроекономічному рівні — це зниження ВВП, зростання безробіття та інфляція, але для бізнесу — це численні дефолти за договірними зобов'язаннями, відсутність оборотних коштів, і як наслідок, істотне зниження платоспроможності.

Коли заборгованість перед кредиторами перевищить критичний рівень, власники бізнесів будуть думати вже не про те, як зберегти на плаву збитковий бізнес, а про те, як зберегти активи, переоформити їх на нові компанії й розпочати бізнес "з чистого аркуша". 

Прогнозуємо, що вже протягом кількох місяців нас очікує сплеск судових справ пов’язаних зі стягненням заборгованості.

У структурі банків і фінансових компаній є підрозділи по роботі з проблемною заборгованістю, налагоджені процедури з управління нею і навіть готові продукти, що дозволяють істотно знизити негативний вплив відсутності платежів.

Натомість для виробничих підприємств та підприємств сфери послуг це зовсім не стандартні бізнес-процеси.

Як побудувати ефективне управління заборгованістю?

Важливо: управління заборгованістю можна алгоритмізувати в залежності від структури портфеля простроченої заборгованості. 

Хоча кожен контрагент і відносини з ним індивідуальні, при роботі, наприклад, з заборгованістю 100+ контрагентів в умовах обмежених ресурсів можливі уніфіковані підходи.

З чого розпочати? З аналізу портфеля та розподілу заборгованості на категорії. 

Є багато критеріїв, за якими можна сегментувати портфель заборгованості: сума заборгованості, напрямки діяльності, сфера регулювання, ступінь впливу контрагента на бізнес. 

Так, розуміння сум заборгованості дозволить правильно розподілити ресурси, аналіз ступеня впливу контрагента на бізнес дозволить обрати оптимальний підхід до врегулювання заборгованості — реструктуризацію або стягнення.

Вам, як кредитору, для врегулювання заборгованості варто спиратися не лише на відносини з контрагентом, а й враховувати інші фактори, що можуть сприяти або перешкоджати погашенню боргу.

Наприклад, проти лояльного до вас боржника ініціювали судові процеси про стягнення боргу на користь інших його кредиторів або вже є ініційовані процедури банкрутства. 

Ви бачите, що боржник відчужує активи на пов'язані компанії або створює "паралельний" бізнес. 

Очевидно, що в такій ситуації, навіть якщо ви погодитеся реструктуризувати борг, він навряд чи буде погашений, в той час як ліквідні активи такого боржника будуть стягнені на користь інших кредиторів або продані. 

Порада: регулярно моніторити інформацію про боржника.

Подумайте, на які поступки ви готові піти, щоб зберегти партнерські відносини. Наприклад, зменшити розмір платежів — на скільки? 

Надати відстрочку або розстрочку погашення боргу — на який період і на яких умовах? Якщо ви вирішили піти на поступки, визначте, які джерела доходу боржника дозволять йому виконати зобов'язання, які ви отримаєте гарантії, — наприклад, особисте поручительство власника, поручительство інших компаній, додаткову заставу та інше?

Можливо, вам буде достатньо, щоб боржник регулярно надавав інформацію про поточний фінансовий стан і те, що він робить для відновлення платоспроможності, а, можливо, ви попросите передати вам у заставу виробничі потужності контрагента.

Як правило, стягнення боргу — крайній захід, який може затягнутися в часі і без належного супроводу може не дати очікуваного результату — у боржника може просто не бути ліквідних активів, і судове рішення про стягнення так і залишиться невиконаним. 

З іншого боку, ініціюючи процедури стягнення, ви змушуєте боржника розпочати переговори, якщо до цього у нього не було відповідних мотивів.

Якщо ви вже перебуваєте у переговорному процесі щодо врегулювання заборгованості, дотримуйтеся двох простих правил. 

Перше — боржник повинен розуміти, що про його борг ніхто не забув і що ви, як кредитор, готові реалізувати повноцінний сценарій стягнення боргу. 

Якщо ви відкладете це питання "на завтра", інші кредитори можуть бути більш наполегливими. 

Судовий процес стягнення

Ви повинні бути саме тим кредитором, заборгованість перед яким боржник вирішить погасити в першу чергу! Друге — ви повинні дотримуватися всіх юридичних процедур, щоб у будь-який момент мати можливість звернутися до суду.

Якщо ви бачите, що причин для фінансового оздоровлення боржника не передбачається, боржник "приховує" активи, або ви не можете піти на поступки на умовах боржника, потрібно йти в суд. 

На цьому етапі важливо відразу сегментувати портфель, щоб ефективно використовувати доступні інструменти стягнення. 

У деяких випадках можна вчинити виконавчий напис нотаріуса на нотаріально засвідченому договорі, в інших — звернутися до суду за судовим наказом або ж ініціювати стягнення у спрощеному провадженні без виклику сторін. 

Це дозволить суттєво скоротити строки передачі стягнення до виконавчої служби.

Додатково можна ініціювати забезпечувальні заходи: арешт активів боржника або грошових коштів. 

Однак такі заходи здійснюються за ухвалою суду і вам потрібно буде обґрунтувати, що відсутність арешту може негативно вплинути на виконання потенційного рішення суду.

Сьогодні в медіа багато інформації про те, що для бізнесу карантин є форс-мажором, і можна не платити за зобов'язаннями. 

Ставтеся критично до всього сказаного. Дійсно, карантин є форс-мажором, але він не звільняє сторони від виконання грошових зобов'язань. 

У деяких випадках може йтися лише про звільнення від відповідальності за невиконання зобов'язань, наприклад, від сплати пені або інших штрафних санкцій за прострочення.

Після того як ви отримали рішення суду про стягнення боргу, суд видає виконавчий документ. Далі за вашою заявою відкривається виконавче провадження, в рамках якого здійснюється фактичне виконання судового рішення. 

Сьогодні найбільш ретельно і комплексно до процедури стягнення підходять приватні виконавці, оскільки вони найбільш мотивовані на результат.

Складні проекти зі стягнення заборгованості у значних сумах вимагають індивідуального підходу та унікальної стратегії стягнення. 

Необхідно аналізувати бізнес боржника, пов'язані з ним компанії, знати реальних бенефіціарів і розробити додаткові заходи з погашення боргу. 

Наприклад, створити передумови для стягнення заборгованості з менеджменту компанії-боржника, її учасників або бенефіціарів власників, опрацювати питання оскарження угод, якщо власники боржника безпідставно вивели активи. 

У деяких випадках закон дозволяє стягнути заборгованість з контрагентів боржника, якщо вони будуть більш платоспроможними. Якщо дії боржника містять ознаки кримінальних правопорушень, цьому напрямку необхідно приділити окрему увагу. 

В окремих випадках можна організувати судові процеси в інших юрисдикціях, якщо структура власності або договірних відносин боржника дозволяють це зробити.

Висновок: робота із заборгованістю повинна бути комплексною. Якщо боржник знає, що ви готові до повноцінного стягнення заборгованості, розумієте всі інструменти і готові їх реалізувати, то, швидше за все, з вами просто домовляться, і ви будете в списку перших, кому погасять борг.