Как закрыть "черную дыру" нелегального зерна

Недавно аграріїв розкритикували за їхню незгоду з впровадженням системи контролю за урожаєм через ІТ-схему, запропоновану уряду однією з приватних компаній.

Мовляв, ініціатива хороша, але виробників не влаштувала ціна і тому все зірвалося.

Всеукраїнська аграрна рада кілька років добивається ухвалення законодавства, спрямованого на знищення тіньових ринків зерна та оренди земель.

Однак ми справді виступили проти цієї пропозиції, але зовсім не через її вартість, а через абсолютну безрезультатність та марність.

Гладко стелять на папері, а проблеми лізуть в двері

Майже всі аграрні асоціації солідарні в тому, що така пропозиція технічно нездійсненна: неможливо встановити датчики контролю за зібраним урожаєм на всі комбайни в Україні так, щоб вони працювали коректно і враховували такі унікальні особливості як вологість та забрудненість зібраного зерна.

Найбільші технічні та юридичні проблеми виникнуть з установленням таких "фіскальних реєстраторів" на техніку одноосібників, тобто тих, хто виробляє найбільші обсяги тіньового зерна – близько 50% від об'єму легального ринку.

По-перше, вони переважно використовують старі комбайни. Їх конструкція не передбачає встановлення датчика, а його вартість вища за вартість комбайна.

По-друге, одноосібники формально вирощують сільськогосподарську продукцію для задоволення власних потреб і за законом не повинні вести облік.

За таких умов встановлення на їхню техніку датчиків рівнозначне встановленню таксометрів на всі легкові автомобілі. Це безглуздо. Яка різниця, скільки одноосібник зібрав зерна, якщо він має повне право заявити, що все воно було спожите у його власному господарстві?

Нарахувати податкові зобов'язання з ПДВ чи податку на прибуток за використання активу в негосподарських цілях можна лише юридичним особам.

Така система контролю може працювати лише для легальних підприємств. Отже, нам пропонують шукати не там, де загубили, а там, де все і так прозоро.

Де "ховається" нелегальне зерно

Щоб дані про збір урожаю мали сенс, необхідно зробити так, аби можна було продати лише офіційно вироблений та офіційно куплений об'єм зерна.

Іншими словами, потрібно ввести систему відстеження реалізації фізичного об'єму товару, щоб посередник не міг продати зерна більше, ніж він офіційно його купив у тих аграрних виробників, які працюють легально. Наразі це не так.

До речі, ініціатори встановлення датчиків визнали, що без впровадження такої системи відстеження їхня система працювати не буде. Утім, якщо ця пропозиція щодо відстеження фізичного об'єму товару буде врешті реалізована, контроль за об'ємом зібраного врожаю втратить сенс.

Щоб продати нелегально вирощене зерно, його доведеться прибуткувати як куплене у фізичних осіб, а значить – сплатити на суму купівлі податок на доходи фізичних осіб та військовий збір: 18% та 1,5% до ціни. При подальшій реалізації – ще й 20% ПДВ без зменшення на суму податкового кредиту.

Це робить ціну нелегальності неприйнятно високою. Іншими словами, "тіньовики" почнуть платити державі більше, ніж ті, хто працює легально. Якщо хтось і захоче так вести бізнес, то державі точно не потрібно з цим боротися.[BANNER1]

Боротьба із симптомами чи причиною хвороби?

Усі згадані системи – що система відстеження фізичного об'єму товару, що система обліку врожаю – це заходи, які утруднюють оборот "лівого" зерна.

Однак причиною його утворення є те, що працювати в тіні та ухилятися від сплати податків вигідніше, ніж працювати легально, у зв'язку з суттєвою різницею в податковому навантаженні. Відповідно, якщо забрати цю різницю, ми заберемо причину цього явища, тобто знизимо мотивацію до роботи в тіні.

Тому найбільш дієвим методом і ключовим кроком на шляху боротьби з тіньовим виробництвом та оборотом зерна ми вважаємо вирівнювання податкового навантаження на один гектар.

"Тіньовики" сплачують близько 150 грн земельного податку за 1 га. У того ж, хто працює офіційно, мінімальне податкове навантаження на легально оброблюваний гектар становить щонайменше 2 тис грн.

Таким чином, встановивши мінімальний рівень податкового навантаження хоча б на рівні 1-2 тис грн за 1 га та ввівши систему відстеження, ми повністю знищимо "тінь" у сільському господарстві.

Наразі у Верховній Раді зареєстровані законопроєкти №3131, №3131-1 та №3131-2, які по-різному вирівнюють податкове навантаження на 1 га.

Сподіваємося, найближчим часом один з них буде ухвалений і влада нарешті зробить перший крок для забезпечення рівних умов роботи в секторі та закриття "чорної діри", з якої продукується нелегальне українське зерно.