Декларирование на карантине. Как правильно облагать доход, чтобы избежать двойного налогообложения

У попередніх колонках ми розглянули загальні правила декларування та визначення податкового резидентського статусу фізичних осіб.

Цього разу пропонуємо поговорити про уникнення подвійного оподаткування.

Як ми вже знаємо, податкові резиденти України оподатковують в Україні загальносвітовий дохід.

Для нерезидентів оподаткуванню підлягає тільки дохід з джерелом походження з України.

При цьому варто мати на увазі, що дохід з джерелом походження з України включає в себе дохід, виплачений іноземним роботодавцем, якщо такий дохід сплачено за здійснення трудової діяльності на території України.

За наявності чинної конвенції про уникнення подвійного оподаткування дохід нерезидента України, отриманий від іноземного роботодавця у зв'язку з роботою, що здійснюється в Україні, може бути звільнений від оподаткування в Україні у випадку, коли передбачені конвенцією критерії виконуються.

До таких критеріїв зазвичай належать строк перебування в Україні протягом року (не більше 183 днів), виплата доходу іноземним роботодавцем, а також той факт, що витрати із сплати цього доходу не несуть постійне представництво або постійна база, які має в Україні іноземний роботодавець.

Податкові резиденти України можуть отримати в Україні податковий кредит щодо іноземних доходів, оподаткованих за кордоном. Факт їх оподаткування за кордоном не звільняє від необхідності декларування такого доходу в Україні.

Сума нарахованого податкового зобов'язання може бути зменшена на суму іноземного податку, сплачену за кордоном. Ключова умова – наявність чинного договору про уникнення подвійного оподаткування між Україною та відповідною державою і документа, що підтверджує сплату податку за кордоном.

Варто зауважити, що для отримання податкового кредиту (зменшення суми українського податку на суму податків, сплачених за межами України) такий документ повинен відповідати вимогам Податкового кодексу України.

Крім того, він повинен бути виданий або засвідчений податковими органами країни, де отримано іноземний дохід, містити інформацію про суму сплаченого податку та суму доходу, з якого цей податок був сплачений.

Документ повинен бути легалізований (крім країн, з якими Україна підписала договори про правову допомогу, що скасовують необхідність легалізації).

Для країн, які підписали Гаазьку конвенцію, консульську легалізацію заміняє апостилювання. Як і резидентський сертифікат, довідку про суму сплачених податків слід перекласти українською і засвідчити переклад нотаріально.

Зрозуміло, що для отримання документа у відповідному форматі потрібен час. Адже необхідно не тільки витребувати документ з податкового органу іншої країни, а й належним чином його засвідчити, що далеко не завжди можна зробити протягом чотирьох місяців, коли триває кампанія декларування.

Саме тому в такому випадку граничний термін подання декларації може бути продовжений до 31 грудня наступного року. На цьому етапі платник податку може отримати не надто приємний сюрприз.

Річ у тім, що для деяких країн навіть продовжений строк подання не є достатнім часом для видачі та легалізації документа. Так, довідки з податкових органів Австрії, Бельгії чи Нідерландів можна очікувати до трьох років.[BANNER1]

У США чи Канаді довідки про суму сплаченого фізичними особами податку не підлягають легалізації (апостилюванню). Це зводить нанівець весь механізм уникнення подвійного оподаткування, передбачений конвенціями.

Податок з доходів за кордоном сплачений, є чинна конвенція і довідка, але податкова цю довідку не може прийняти, бо документ не легалізований. Тож доведеться сплатити податок і в Україні – у повному обсязі.

Якщо в країні, де отриманий іноземний дохід, звітний рік не збігається з календарним, як, наприклад, у Великій Британії, для відображення доходу за календарний рік потрібно отримати дві довідки. При цьому треба простежити, щоб дохід і, відповідно, податок були відображені помісячно.

Малоймовірно, що отримати і легалізувати обидва документи платник встигне до 31 грудня наступного календарного року.

Запроваджені в більшості країн заходи карантину лише погіршують ситуацію, адже терміни подання річної декларації перенесені не тільки в Україні. Тож очікуваний термін отримання необхідних документів з-за кордону автоматично збільшується, а перенесення граничного строку подання річної декларації в Україні залишається незмінним – до 31 грудня наступного року.

У багатьох країнах механізм зарахування сплачених за кордоном податків простіший. Залежно від країни можна вказати в декларації попередні дані, а потім "донести" офіційну довідку, надати довідку від роботодавця, отримати яку набагато простіше. Легалізація довідки в багатьох країнах не обов'язкова.

На жаль, Україна не поспішає спрощувати процедуру, а дарма. Маючи можливість зарахувати свої сплачені за кордоном податки, не витрачаючи рік чи навіть більше на отримання відповідних документів, набагато більше людей декларували б свої доходи в Україні належним чином.

Стаття написана у співавторстві з Вікторією Чорновол, партнером податково-юридичного департаменту компанії "Делойт" в Україні