Закупки лекарств: как мутируют на рынке медикаментов "дерибанщики"-монополисты

Доступ до закупівель ліків є одним із ласих шматків для монополістів.

На рівні МОЗ завдяки міжнародним організаціям вдалося посунути компанії-прокладки, головним завданням яких було перекладання папірців за 40% маржі.

Однак на рівні регіонів такі тендерні паразити плодять все більше підставних фірм, щоб сховатися від органів контролю.

Аналіз Центру протидії корупції за 2019 рік показує, що один з основних багаторічних гравців ринку закупівель та фігурант корупційних розслідувань бізнесмен Петро Багрій зберігає свої позиції в регіонах, технічно змінивши деяких гравців. Хоча, як і раніше, його прізвище не значиться в документації.

Лідер ринку

Для аналізу ми взяли 23 обласні онкологічні диспансери — вони є головними центрами надання допомоги пацієнтам з онкозахворюваннями в регіонах.

Найактивнішими з них виявилися Подільський регіональний центр онкології (36 закупівель), Київський обласний онкологічний диспансер (34 закупівлі) та Хмельницький обласний онкологічний диспансер (33 закупівлі).

Лідерами за сумою укладених угод стали Київський обласний онкологічний диспансер — 28,8 млн грн, Львівський державний онкологічний регіональний лікувально-діагностичний центр — 15,2 млн грнта Хмельницький обласний онкологічний диспансер — 14,6 млн грн.

Найуспішнішими в тендерах стали ТОВ "АТ-фарма" (37,9 млн грн), "БАДМ-Б" (28,4 млн грн), "Діатом" (12,4 млн грн) та "Оптіма-фарм, ЛТД" (9 млн грн).

Фірма "БАДМ-Б" вже фігурувала в аналізі, присвяченому проблемам закупівель ліків в областях. Вона опинилася серед лідерів об'єднаних лотів у тендерах (використовувала механізм для дискримінації учасників торгів).

Цього разу ми вирішили прискіпливіше придивитися до лідера — "АТ-фарма". Менш ніж за півтора року від створення ця компанія уклала з медичними закладами 193 угоди на доволі значну загальну суму — 141,7 млн грн.[BANNER1]

Ширма для монополістів

Виявлені нами дані вказують на пов'язаність власника та очільника "АТ-фарми" Андрія Пухеляка з Петром Багрієм. Ховали ретельно, проте недосконало. Один з прийомів замилювання очей — майже однакові назви.

За даними Youcontrol, раніше Пухеляк був керівником ТОВ "Фармацевтична компанія віста". Це ТОВ у 2011 році створила фірма "Містрал кепітал менеджмент лімітед". До червня 2017 року воно називалося ТОВ "Компанія "Л-контракт".

Його зареєстрували у Києві за однаковою адресою із співзвучним ТОВ "Л-контракт" — уже без слова "компанія" в назві. Це товариство також входить до "групи Петра Багрія" — гурту псевдоконкурентів на закупівлях.

Компанія "Містрал" імпортує онкологічні ліки під власним брендом "Віста". Ці препарати були основним товаром багатьох компаній-супутників Багрія. Так, ТОВ "Фармадіс" та "Компанія "Укроптпостач" у 2016 році продали вістівську золедронову кислоту регіональним покупцям з чотириразовим завищенням ціни.

Збиті льотчики

Однак у 2018 році "група Багрія" залишилася без цих двох дистриб'юторів-гігантів. Свою активність в закупівлях "Фармадіс" припинила у грудні 2018 року. За час перебування на ProZorro, з листопада 2016 року, компанія уклала угод на 572,8 млн грн. "Укроптпостач" протягом 2015-2018 років узяв тендери на 121,9 млн грн.

До цього обидві компанії регулярно розігрували між собою торги в МОЗ ще з часів ексміністерки Богатирьової.

Лише у липні 2019 року Антимонопольний комітет встановив пов'язаність між цими двома компаніями і визнав їхню діяльність за 2013 рік неконкурентною. Хоча Центр протидії корупції та журналісти "Наших грошей" звернули увагу на тендерні розіграші та зв'язки компаній ще у 2013 році.

У рішенні АМКУ йдеться і про те, що між вказаними компаніями існували господарські відносини з 2011 року — від дати створення. На "Фармадіс" накласти санкції не вдалося — компанія припинила діяльність, а от ТОВ "Компанія "Укроптпостач" зобов'язали сплатити штраф 2 млн грн.

Джерело: АМКУ

Як видно з таблиці, вказані компанії були пов'язані також з ТОВ "Люм'єр фарма".

Разом з ним ТОВ "Фармадіс" фігурує у кримінальній справі щодо створення тіньової та корупційної схеми з приховування реальної вартості ліків з метою заволодіння бюджетними коштами під час проведення державних та публічних закупівель лікарських засобів за значно завищеними цінами.

Компанія "Укроптпостач" була помічена у кримінальній справі щодо привласнення 3,5 млн грн бюджетних коштів, але до суду справа не дійшла.

"Люм'єр фарма" "засвітила" спільну адресу з іншими фірмами "групи Багрія" — ПрАТ "Ганза" і ТОВ "Фармацевтичні препарати регіонів". Цікаво, що компанія-засновник "Люм'єр фарми" ТОВ "Портал трейд" має спільний номер телефону з ТОВ "Діатом" — ще однією фірмою, яка закуповувала найбільше ліків у 2019 році.

Діяльність цих компаній та їхнього куратора, попри численні скандали на тендерах ще з часів Богатирьової, не були розслідувані правоохоронними органами.

Схоже, старі монополісти зберігають свої позиції на ринку лікарських закупівель, маючи напоготові чергових гравців на заміну. Можна лише припускати, скільки на цьому втрачають українські платники податків і пацієнти онколікарень.

До того ж тепер обсяги продажів у цих компаній можуть лише зрости. Нове керівництво МОЗ, очевидно, збирається передати проведення тендерів від міжнародних організацій до новоутвореного державного підприємства, а це може означати повернення до старих схем на всеукраїнському рівні.

Тому цією колонкою, як і в далекому 2013 році, ми вказуємо на очевидні проблеми і сподіваємося, що реакція контрольних та правоохоронних органів буде швидкою.