Лесные аукционы, или Как сэкономить 200 млн грн

З 1 лютого постановою уряду було запущено пілотний проект, за яким практично уся необроблена деревина, що реалізовується в Україні, може продаватись лише через електронні аукціони.

Ця зміна – друга невід’ємна складова на шляху виведення українського ринку деревини з тіні поряд із поширенням на всю країну системи електронного обліку деревини.

Обидві зміни є рекомендаціями Офісу ефективного регулювання BRDO, експерти якого підготували проекти відповідних постанов разом із Держлісагенством та Прозорро.Продажі. 

Як було раніше: частину деревини лісозаготівельні підприємства реалізовували за так званими "прямими договорами".

Це коли директори лісгоспів, оминаючи прозорі електронні аукціони, напряму домовлялись із закупівельником про продаж деревини, яку вони заготовляють, за ціною та обсягом, про які вони самі домовляться. При цьому існувало безліч корупційних схем. 

Наприклад, директори лісгоспів пропонували закупівельникам придбати у них деревину за ціною, нижчою за ринкову, в обмін на "відкат".

Або ж, припустимо, директори виставляли деревину на аукціон за завищеною ціною, а потім неформально пропонували закупівельникам обійтись без аукціону, запропонувавши нижчу ціну, але з "відкатом".

У цих та решті схемах такі операції купівлі-продажу не обліковувались за справжньою вартістю, а при продажі комунальними лісгоспами не тільки вартість, але й обсяг реалізованої деревини не потрапляли до системи електронного обліку деревини.

У результаті лісозаготівельне підприємство не отримувало того прибутку, який мало б отримувати у разі реалізації деревини за ринковою ціною та відсутності корупційної складової, і зменшувало свою прибутковість.

Як і для чого інвентаризувати ліси

Як наслідок, від таких схем усі громадяни України втрачають гроші у вигляді недоотриманих дивідендів та податків до державного бюджету. 

Якщо до цього додати обсяг тіньового ринку деревини, який, за даними експертів, складає близько 12 тисяч незаконних лісопилок, або 20% усього ринку, то щорічно від непрозорої діяльності та корупції на ринку деревини українці втрачали близько 200 мільйонів гривень доходів державного бюджету. 

І це — не враховуючи те, що донині держава не володіла інформацією про реалізацію близько 25% лісового фонду, оскільки не у всіх лісокористувачів було запроваджено електронний обіг деревини — підрахунок та чіпування кожного зрубаного дерева, що має збільшити ризиковість незаконної вирубки лісів. Тому підрахунки збитків — приблизні. 

Як буде тепер: усі лісокористувачі зобов’язані реалізовувати деревину через електронні аукціони, а також використовувати електронну систему обліку деревини, що дозволить відслідковувати рух наявного ресурсу, тобто, купівлю-продаж.

Обійти аукціон буде неможливо, оскільки усі операції з деревиною будуть відображені в згаданій електронній системі обліку.

Якщо на балансі певного лісгоспу "зникає" ресурс, підставою для цього може бути лише результат відкритого електронного аукціону. Інакше — зустріч із правоохоронцями. 

Торги відбуватимуться на кількох маркетплейсах — Прозорро.Продажі для великих лотів великих лісгоспів обсягом від 150 куб. м деревини або вартістю понад 200 тисяч гривень (близько 25% усіх операцій на ринку деревини), та інших електронних системах аукціонів (наприклад, звичний лісгоспам ЛІАЦ), якщо обсяг менший. 

Участь у торгах у системі Прозорро.Продажі обійдеться учаснику в суму реєстраційного внеску (від 340 до 1700 гривень).

Окрім нього, учасник торгів має сплатити гарантійний внесок на суму 5% від стартової ціни лоту, який підтверджує серйозні наміри учасника.

Гарантійний платіж повертається у випадку програшу учасника на тендері, або враховується у суму сплати лоту.

У разі виграшу лоту учасник повинен сплатити 1,5% ціни лоту у вигляді комісії, що розподіляється у співвідношенні 30% суми — на функціонування Прозорро.Продажі, а 70% — маркетплейсам, які надають учаснику технологічний, юридичний та інший супровід в аукціоні.

Відповідно до розрахунків Прозорро.Продажі, відсоток комісії може бути зменшений вдвічі у випадку повного переходу усіх торгів деревиною на систему Прозорро.Продажі.

Однак систему необхідно модернізувати для подальшої спеціалізованої роботи з великими обсягами аукціонів з продажу деревини.

Такі зміни запроваджують зрозумілі механізми торгівлі з конкурентним, а не "договірним", ціноутворенням на деревину, вестимуть до детінізації ринку, системного наповнення державного бюджету замість приватних кишень розпорядників лісу — нашим із вами спільним вичерпним ресурсом.

Як насправді виглядають санітарні рубки в Карпатах

При цьому прозорі правила гри дозволять лісозаготівельникам реалізувати деревину за конкурентними, вищими цінами.

Оскільки проект пілотний, це дозволить уряду в робочому режимі усувати перешкоди на шляху діяльності як доброчесних лісокористувачів, так і для прозорого бізнесу. 

Які зміни ще необхідно впровадити. Об’єктивно, слід не лише підвищувати прибутковість лісозаготівельників, але і системно вкладати у відновлення та охорону лісів — нашого спільного, вразливого, обмеженого ресурсу.

Наша позиція — уряд і парламент повинні забезпечити фінансування охорони та відновлення лісів, у тому числі висаджування на нових угіддях, превенції пожеж, боротьби з незаконними вирубками та шкідниками.

Таке фінансування можна передбачити за допомогою повернення державних цільових програм або зменшення норми на виплату дивідендів держлісгоспів. 

Підсумок. Вочевидь, проти наповнення державного бюджету близько чвертю мільйона гривень щорічно виступатимуть ті, хто наживався на неконкурентній реалізації деревини і не готові конкурувати за прозорими правилами з іншими учасниками ринку.

У тому числі з іноземними підприємцями, які готові платити конкурентну ціну та наповнювати український бюджет.

Проте навіть за цих умов місцеві лісопереробники точно не залишаться без лісоматеріалів, адже значно краще орієнтуються на місцевому ринку.

І якщо спротив дійсно буде — це точний сигнал, що зміни на користь усіх громадян працюють.