Открытие рынка земли: хватит ли финансовых инструментов

Верховна Рада швидкими темпами просуває зняття мораторію на продаж сільськогосподарських земель, і це спричинило серйозні хвилювання на ринку.

Як завжди, найменш захищеними є невеликі фермерські господарства.

Фінансові компанії не зможуть забезпечити їх кредитними продуктами для збереження банку землі. Постраждають і суміжні галузі.

Головною турботою малих фермерів найближчим часом стане формування і збереження свого, хоч і невеликого, земельного банку. Ситуація виглядає так.

1. Не всі власники погодяться продати землю фермерам

Навіть для того, щоб зібрати невеликий земельний банк, кілька сотень гектарів, потрібна згода певної кількості пайовиків продати свої ділянки. Більш того, ці пайовики повинні бути власниками суміжних ділянок, оскільки купувати землю в шаховому порядку для інвестора неефективно з точки зору ведення господарства.

Складність також у тому, що кожен власник може ухвалювати своє рішення: далі здавати в оренду або продавати, а також вибирати, кому саме продавати.

Прогнозована ціна в київському регіоні становитиме 2-3 тис дол за га. Навряд чи земля буде коштувати 17 тис євро, як у Нідерландах, де попит великий, ефективність ведення господарства найвища, а пропозиція майже не існує.

Такі цифри сприйме меншість. За нашими оцінками, бажання продати цінний актив виявлять не більше 25-30% власників. Звичайно, якщо врахувати, що в Україні 6-7 млн пайовиків, то 25-30% — досить великий обсяг ринку. Проте в умовах невизначеності зібрати свій земельний банк все одно може бути доволі складно.

Також не потрібно забувати про договірні відносини між власниками та орендарями, істотні умови, права та обов'язки сторін, у тому числі щодо купівлі-продажу ділянки, що теж може створити труднощі на початку формування ринку.

2. Банки не мають готових фінансових продуктів для фермерів

Багато представників банківських установ роздають коментарі про створення робочих груп, які вивчають земельне питання і розробляють кредитні продукти на придбання землі. Однак ні остаточного варіанта закону (законопроєкт №2178-10 ухвалений у першому читанні), ні ринку, ні принципів його регулювання ще нема.

Отже, робота над продуктами не може початися, оскільки вони створюються на підставі певних нормативних вимог та правил гри на ринку. У самому паспорті продукту може бути понад 20 різноманітних умов. Це важливі аспекти: оцінка вартості землі, коефіцієнт ліквідності забезпечення, процедура продажу.

Ніхто в банках про це нічого не знає. Відповідно, створення продуктів почнеться тоді, коли з'явиться чітка, прозора і врегульована система роботи на ринку.

3. Банки не задовільнять потреби всіх

Припустімо, закон ухвалений, а продукти до часу набуття ним чинності створені. Тоді ринок може зіткнутися з іншою проблемою: ажіотажем та чергами.

Усе залежить від того, як про це говоритимуть ЗМІ. Також багато буде залежати від часу набуття законом чинності. Зима, посівна, жнива — це різні ситуації. Є час, коли у фермера надлишок грошей, а є час, коли він їх потребує.

У країні близько 46 тис фермерських господарств та 15-20 великих системних банків, які присутні у всіх регіонах. Скільки господарств одночасно звернеться до них за кредитом, коли ринок відкриється? Можливо, 30 тис, можливо, менше. Є ймовірність, що банки не впораються з таким обсягом протягом короткого терміну.

Також слід враховувати, що в більшості банків кредитний портфель диверсифікований в розрізі галузей і є граничні межі, у тому числі для АПК.

При такій великій кількості потенційних клієнтів та встановлених банками вимог останні вибиратимуть найбільш прийнятних позичальників: з найкращими фінансовими показниками, більшим розміром кредиту, ідеальною кредитною історією, правильно оформленими кредитною заявкою та бізнес-планом.

Перевагу матимуть середні та великі господарства, оскільки при однакових затратах банку на операційний процес обсяг кредитної угоди буде більшим. Шанси маленьких фермерських господарств обсягом до 200-400 га мізерні.

Банки будуть оцінювати власні ризики і ризики невиконання зобов'язань за кредитним договором. Що робити із заставою проблемних позичальників? Як її продавати, якщо в країні неврожай і кілька інших банків теж намагаються реалізувати заставне майно? Його обсяги можуть становити сотні тисяч гектарів.

Усі ці ризики існують і банки врахують їх у своїх кредитних політиках.

Таким чином, навіть за наявності кредитних продуктів далеко не всі зможуть ними скористатися. Зараз багато фермерів не можуть отримати фінансування навіть для придбання техніки, незважаючи на те, що, згідно з постановою НБУ №351, коефіцієнт ліквідності таких транспортних засобів вищий, ніж земельних ділянок.

4. Негативна реакція ринку

Не розуміючи, чого очікувати від ринку, і водночас добре розуміючи, що фінансовий інструментарій обмежений, а обсяги допомоги з боку держави невизначені, фермери власноруч акумулюють кошти для придбання банку землі. Вони мінімізують свої витрати і майже не інвестують в розвиток підприємств.

Хтось, наприклад, планував оренду додаткових паїв. У когось були наміри інвестувати в нову техніку. Інші хотіли побудувати приміщення для утримання великої рогатої худоби або заправну станцію на території підприємства.

Переважна більшість таких інвестицій заморожена. Зазвичай фермери інвестують в розвиток інфраструктури регіону, наприклад, ремонтують дороги. Ці плани також скасовуються. Ухвалюється рішення про акумулювання грошей до відкриття ринку землі. У кожного господарства, звісно, буде свій період відкладеного розвитку.

Однак в економіці нема ізольованих процесів. Зниження товарно-грошового обігу, принаймні у короткостроковому періоді, негативно впливатиме на суміжні галузі, які надають послуги фермерським господарствам. Це тисячі підприємств, які продають пальне, техніку, засоби захисту рослин та будівельні матеріали.

Постачальники сільськогосподарської техніки кажуть, що їхні продажі впали майже до нуля. Щоб повернути інвестиції або отримані кредити, вони починають здавати техніку в оренду. На ринку є приклади продажу дилерами техніки з від'ємною маржею. Деякі фермери теж продають свою техніку за заниженою вартістю.

Ринкова кон'юнктура для чотирьох основних культур (соняшник, кукурудза, пшениця і соя) складається не на користь фермерів: ціни впали. Усі бояться втратити накопичений банк землі, особливо власники дрібних і середніх господарств. Саме тому вони намагаються акумулювати гроші різними методами.

5. Здорова реакція ринку

Актуальною стає послуга поповнення обігових коштів або зворотний лізинг сільгосптехніки. В умовах відкриття земельного ринку це буде один з найпростіших і найбільш затребуваних фінансових інструментів. Принцип роботи продукту такий.

Фермер отримує кошти відповідно до ринкової вартості техніки. Він продовжує нею користуватися як лізингоотримувач, сплачуючи визначену плату згідно з договором лізингу. Після виконання умов договору та закінчення строку його дії право власності на техніку знову переходить до лізингоотримувача.

Попереднє рішення щодо фінансування ми даємо фермерам уже зараз. Тобто до відкриття ринку землі фермер знає, на що може розраховувати. Коли ринок буде запущено, фермер оновлює свої дані та актуалізує парк техніки.  Якщо не змінилися суттєві параметри, він отримає фінансування максимально швидко.

Проблемою для ринку зворотного лізингу може стати значна частка уживаної техніки — віком понад десять років. Ми працюємо з технікою віком до 15-20 років, однак для ринку це швидше виняток. Зазвичай у вітчизняних лізингових компаніях продукт зворотного лізингу розрахований на техніку віком до п'яти-восьми років.

Зворотний лізинг стане ефективним кредитним інструментом для частини фермерів. Хтось з них скористається програмою державної підтримки із здешевлення позик на придбання землі, яку влада планує запустити у 2020 році.

Однак чи достатньо бізнес і держава роблять для захисту дрібних і середніх фермерів при відкритті ринку землі? Чи готові до цього наші фінансові установи? Відповідь навряд чи задовольнить малий та середній бізнес.