Для каких рынков нужно создавать рабочие места
Инновации в действии
Лібералізація законодавства, зокрема, трудового, була однією з програмних засад партії "Слуга народу".
Ми очікуємо на перші результати: новий Трудовий кодекс та зміни до Податкового кодексу в частині фіскального навантаження на фонд оплати праці.
Проголошувалося покращення умов для роботодавців у їх відносинах працівниками, пенсіонерами та суспільством.
Проектів ми наразі не бачили, а якими вони будуть після проголошення курсу на соціалізм (діаметрально протилежна до лібералізму ідеологія щодо перерозподілу доходів) уявити непросто.
Зниження податкового навантаження на фонд оплати праці є одним з напрямів державної політики, передбачених "Доктриною економічної безпеки України".
Це документ, розроблений з точки зору захисту інтересів бізнесу, який представляє Фонд підтримки економічної безпеки України. Перевагою проекту є те, що цей документ дає системне бачення всіх економічних реформ.
Бізнес завжди гаряче вітає ініціативи щодо зниження фіскального навантаження. Інша річ — чи приведе це до збільшення його дохідності та встановлення справедливих умов на ринку праці в Україні, які сприятимуть розвитку економіки, поверненню трудових мігрантів і залученню кваліфікованої робочої сили.
Податкове навантаження на фонд оплати праці становить 41,5% і має три складові: ЄСВ — 22%, податок на доходи фізосіб (ПДФО) — 18% та військовий збір — 1,5%. Схема розподілу фінансового навантаження загалом справедлива.
ПДФО є основою місцевих бюджетів, і бенефіціари децентралізації в захваті від цього джерела надходжень, а жителі громад — від соціальних об'єктів, доріг і скверів. Навіть запровадження військового збору не спричинило особливого обурення в суспільстві: ніхто не заперечував, що за війну повинні платити всі.
Не породжує питань і ЄСВ: у нас майже 12 млн пенсіонерів, які повинні мати пристойний рівень життя, явно вищий, ніж зараз. Тобто розподіл справедливий.
Проте він конкурує з третьою формою ФОП, за якою підприємці сплачують 5% за надані послуги. Різниця колосальна, тому маємо величезну кількість, за даними Держстату — понад 25%, неофіційно працевлаштованих та зарплати в конвертах.
Метою зниження навантаження на фонд оплати праці є створення робочих місць під іноземні інвестиції та детінізація вітчизняної схеми взаємин між роботодавцем і працівником. Також мусимо повернути трудових мігрантів, а вони не захочуть міняти свій нелегальний статус у ЄС на такий самий нелегальний статус в Україні.
Яким же повинне бути фіскальне навантаження для роботодавців?
Пропоную зупинитися посередині між чинними моделями. Якщо взяти 41,5% і 5%, то середнім значенням буде 23%. Далі потрібно дивитися на розрахунки впливу на наповнення Пенсійного фонду та на ефект від детінізації.
У профільних комітетах жваво обговорюється варіант поступового зниження навантаження спочатку до 35%, а потім — до 30% і 25%. Це дозволить роботодавцям сплачувати податки і перестати платити зарплати в конвертах.
Торкнуся ще кількох питань стосовно системності змін трудового законодавства.
Новий Трудовий кодекс повинен відповідати на питання, які працівники нам потрібні і де їх брати. Якщо ми країна, яка продукує товари з високою доданою вартістю, то нам потрібні креативні люди з високим рівнем наукових знань.
Також ми мусимо співпрацювати з цікавими для нас ринками Африки або Індії, залучати працівників із Середньої Азії, де є дешева робоча сила.
Добре, що трудове законодавство розроблятиме не Мінсоцполітики, як раніше, а Мінекономіки. Останнє здатне комплексно бачити точки росту і характеристики необхідних для цього трудових ресурсів. Такий комплексний і виважений підхід повинен застосовуватися до кожної норми нового Трудового кодексу.