"Мертвые души" среди получателей государственных выплат. Как их обнаружить?

У 2016 році Мінфін ініціював процес верифікації отримувачів державної допомоги, маючи на меті установлення справедливої системи соціального забезпечення в країні та підвищення адресності державних виплат.

Не може бути жодних сумнівів у необхідності такого кроку, адже якщо є критерії відбору осіб, що мають право на соціальні виплати, то має існувати і процедура контролю щодо правомірного розподілу та використання цих коштів.

З огляду на виявлені зловживання в системі соціального забезпечення, певні сили намагаються всіляко перешкоджати проведенню цієї реформи, створюючи негативні міфи про верифікацію.  

Це свідчить лише про одне: верифікація лякає шахраїв, які отримують соціальну допомогу незаконно, адже з’явилась реальна загроза втратити неправомірні виплати.

Мова йде і про отримувачів допомог "мертвих душ", і про одержувачів грошей за чужими загубленими паспортами, про псевдочорнобильців, і про людей без офіційного доходу та "малозабезпечених", але з "лексусами" і будинками за мільйони.

Як виявилось, в Україні залишається немало нечистих на руку людей, які користуються нагодою неправомірно отримувати державні виплати.

Даємо відповіді на 5 найпоширеніших запитань про верифікацію держвиплат.

Що таке "верифікація державних виплат" і навіщо вона потрібна?

Верифікація – це перевірка законності нарахування та отримання держвиплат. Це просто перегляд, чи дійсно всі ті кошти, які сьогодні виділяються Пенсійним фондом, іншими соціальними установами країни (соціальні фонди, Міністерство соціальної політики тощо), отримують, справжні громадяни, а не "мертві душі" чи шахраї. Верифікація спрямована на те, щоб допомогу з державного бюджету отримували дійсно ті, кому вона потрібна.

Саме їм має спрямуватись фінансова підтримка від держави. Необхідно виключити можливість отримання допомоги людьми з достатнім рівнем доходу. Бюджетні кошти повинні витрачатись ефективно і прозоро, а допомога – надаватись адресно.

Які виплати підлягають верифікації?

Верифікації підлягають пенсії, допомоги, пільги, субсидії, інші соціальні виплати, які здійснюються за рахунок коштів державного, місцевих бюджетів, фондів загальнообов’язкового державного соціального і пенсійного страхування.

Перевірки проводяться виключно щодо осіб, які отримують такі виплати.

Яка інформація використовується для проведення верифікації і як забезпечується захист персональних даних?

З метою проведення верифікації державних виплат Мінфін має право на отримання інформації, у тому числі персональні дані, що містяться в автоматизованих інформаційних системах, реєстрах, держателем яких є державні органи або органи місцевого самоврядування, та впливають на право отримання державних виплат та їх розмір.

Під час верифікації обробка даних проводиться без людського втручання, в автоматичному режимі засобами інформаційно-аналітичної платформи електронної верифікації та моніторингу та з додержанням законодавства про захист персональних даних.

Як саме здійснюється верифікація?

Верифікація здійснюється в інформаційно-аналітичній платформі шляхом проведення аналізу та порівняння параметрів інформації, отриманої за кожним отримувачем державної виплати .

Платформа є дієвим інструментом, розробленим з використанням сучасних технологій, та має технічні можливості обробляти інформацію з різних електронних інформаційних ресурсів.

Перевірки здійснюються автоматизовано згідно з розробленими методиками та алгоритмами, що базуються на нормах законодавчих  актів, якими регулюються державні виплати.

Які результати верифікації?

За результатами верифікації у разі виявлення порушення Мінфін надає органам, що здійснюють державні виплати, рекомендації, в яких зазначаються типи виявлених порушень для проведення додаткової перевірки, які носять виключно рекомендаційний характер.

Рішення щодо припинення або зупинення виплати приймається виключно органом, що здійснює державні виплати, відповідно до законодавства, що регулює державні виплати.

Слід також зазначити, що виявлення під час верифікації невідповідностей даних у автоматизованих інформаційних системах та усунення цих невідповідностей сприяє підвищенню якості інформації в таких базах даних та створює умови для розширення переліку адміністративних послуг, які надаються  державою в електронному вигляді.