Дестабилизация по-ДТЕКовськи: почему растут цены на электроэнергию из-за монополии Ахметова

З 1 липня цього року в Україні відбулася зміна моделі ринку електроенергії.

Якщо раніше тарифи та обсяги виробництва електроенергії затверджувала держава, то зараз це мав би бути нерегульований вільний конкурентний відкритий ринок.

Звичайно, у самій зміні моделі була закладена глибока помилка, бо не було враховане базове фундаментальне правило – конкурентні ринки лібералізуються, а монопольні ринки регулюються. 

Насправді ніде у цивілізованому світі немає нерегульованих ринків. Ринки регулюються або державними регуляторами? або конкуренцією (механізм саморегуляції).

Лібералізовувати ринки без конкуренції означає дозволяти отримувати монополіям надприбутки внаслідок завищених цін та низької якості послуг.

За недивним збігом обставин власниками найбільших приватних монополій в Україні є олігархи, саме так вони збирають цю олігархічну ренту із мешканців України.

Власником компанії ДТЕК, яка отримує біля 60% грошей з кожної платіжки за електроенергію є найбагатший українець – Рінат Ахметов.

Унаслідок рішення уряду на державні компанії Енергоатом та Укргідроенерго було покладено спеціальні обов'язки – віддавати свою електроенергію для низьких тарифів для населення та фінансувати високі "зелені" євротарифи.

Таким чином вільний лібералізований ринок фактично було створено лише для компаній теплової генерації, де біля 80% генеруючих потужностей контролює компанія ДТЕК. Очевидно, ця компанія має повну ринкову владу на такому "конкурентному" ринку та фактично контролює процес ціноутворення.

Вже у липні – перший місяць нової моделі – на ринку відбувся ціновий стрибок.

[BANNER1]Тарифи для непобутових споживачів (бюджет, бізнес, комунальні підприємства) виросли на 25%. І це при укріпленні гривні та падінні світових цін на газ та вугілля майже на 50% - до 14-річного мінімуму.

Також на єдиному ліквідному та працюючому ринку, "ринку на добу наперед" (РДН), у певні години почали утворюватися дефіцити електроенергії.

Ці дефіцити значною мірою створювалися штучно, зокрема компанією ДТЕК. Це пов’язано із тим, що усім, хто не зміг купити електроенерігю на "ринку на добу наперед", віддають електроенергію по ціні "балансуючого ринку", а це ще на 15% дорожче.

З часом ці дефіцити почали збільшуватися і у вересні досягли загрозливих масштабів – такі дефіцити електроенергії були у всі дні місяця та у більшість годин доби. 

Загалом Україна функціонує у режимі двох енергетичних систем:

1. Бурштинский острів - Львівська, Івано-Франківська та Закарпатська області. Тут "ДТЕК Західенерего" контролює біля 95% всього виробництва електричної енергії. 

2. Об’єднана енергетична система України – решта областей. Тут ДТЕК контролює понад 60% нерегульованого ринку (того, що перебуває поза межами спеціальних обов’язків).

Бурштинський острів

Монопольна присутність ДТЕКу спричинила критичні негативні наслідки для ринку Бурштинського острову.

Маючи можливість контролювати і обсяги виробництва, і ціну "ринку на добу наперед", ДТЕК став виводити із ринку блоки своїх електростанцій у певні години, створюючи дефіцити та, як наслідок, зростання ціни.

На малюнку червоним кольором виділені незадоволені заявки на покупку електроенергії обсягом понад 10 МВт у Бурштинському острові.

Дефіцити електроенергії спостерігаються практично у всі години, але особливо катастрофічна ситуація з 7.00 до 8.00 год та із 23.00 до 24.00.

Дефіцити у такі години досягали 8 000 МВт, що зіставно із потужністю трьох українських атомних електростанцій.

Більше того, у той час, коли на українському ринку був дефіцит, ДТЕК експортував українську електроенергію в Угорщину.

Конкурувати із ДТЕКом та покривати відповідні дефіцити могла би імпортна електроенергія, яка у Словаччині суттєво дешевша, аніж на "вільному конкурентному" українському ринку. Але ДТЕК заблокував і цей імпорт – викупив потужності відповідних ліній електропередач, але використовував їх для реального імпорту лише на 25%.

Фактично це було зроблено, щоб ніхто інший не міг імпортувати, і щоб у компанії ДТЕК зберігалася можливість створювати дефіцити електроенергії та зростання цін.

Іншого пояснення тут не існує, адже електроенергія у Словаччині у ті ж самі години була на 30% дешевше, аніж "електроенергія від ДТЕК", тому імпорт був вигідний.

Така ситуація спричинила безпосередні цінові наслідки для споживачів Закарпатської, Івано-Франківської та Львівської областей.

Усі школи, лікарні, дитячі садочки, водоканали, теплокомуненерго, електространспорт, малий, середній, великий бізнес, завдяки таким діям компанії ДТЕК отримали зростання тарифів на 30%-40%.

Ціна електроенергії "на ринку на добу наперед" у Бурштинському острові тепер на 13%-60% вища від ціни електроенергії в ОЕС України.

ОЕС України

Подібна ситуація із дефіцитами на ринку електроенергії і в ОЕС України. Дефіцити виникають у більшість годин та у більшість днів місяця.

Навіть у нічні години дефіцити складали понад 1 000 МВт (це 50% потужності Хмельницької АЕС).

Також особливо високі дефіцити спостерігалися з 7.00 до 8.00 та з 23.00 до 24.00, коли вугільні електростанції навмисно виводили свої блоки із "ринку на добу наперед", щоб спричинити дефіцити та зростання вартості електроенергії.

Дефіцит електроенергії в Бу острові	липень, МВт	серпень, МВт	вересень, МВт	зростання дефіциту, %
8-а година	675	818	3 462	413%
24-а година	1 148	3 423	6 452	462%
Дефіцит електроенергії в ОЕС України
8-а година	614	425	2 711	342%
24-а година	1074	2974	5 612	423%
Сукупний дефіцит електроенергії в Україні
8-а година	1 289	1 243	6 173	379%
24-а година	2 222	6 397	12 064	443%

Таким чином, у вересні середній дефіцит електроенергії у годину з 23.00 до 24.00 складав 12064 МВт, а це понад 50% споживання електроенергії всієї країни. Із липня такий дефіцит виріс на приблизно 400%. 

Середній погодинний дефіцит е/е
	липень, МВт	серпень, МВт	вересень, МВт	зростання дефіциту, %
ОЕС України	382	420	593	55,2%
Бу острів	420	626	897	113,6%
Разом	802	1046	1490	85,8%

Середній погодинний дефіцит електроенергії виріс на 86% із 802 МВт у липні до 1490 МВт у вересні. Із кожним місяцем нового "вільного конкурентного ринку" ситуація лише погіршується.

Саме через такі створені ДТЕКом дефіцити і почався імпорт електроенергії. Держава не здійснює ніякого імпорту, але деякі споживачі, які не змогли купити для себе електроенергію в Україні, почали шукати її у інших країнах.

Сьогодні сукупний імпорт із різних країн складає біля 500 МВт, що у 3 рази менше, аніж створений на ринку дефіцит.

Але навіть вже цей імпорт заважає компанії ДТЕК зловживати своїм монопольним становищем, заробляти мільярди надприбутків і тримати у заручниках всю країну.

Тому ви вже чуєте і ще будете чути вереск куплених депутатів, політиків та "експертів", що сидять на зарплаті у монополії.

[BANNER2]Непроста ситуація сьогодні і з вугіллям. На жаль, у вугільних електростанцій (80% належать компанії ДТЕК Р.Ахметова) запаси вугілля на складах на 30% нижчі, аніж були рік тому.

А на вулиці вже стає холодно. У 2014 році ігри монополіста вже призвели до віялових відключень електроенергії.

Ми розуміємо всю відповідальність і будемо діяти на випередження. Білорусь вже висловила готовність допомогти Україні у випадку шантажу та зловживань локального монополіста.

Антимонопольний комітет України відкрив розслідування по зловживанню компанією ДТЕК у Бурштинському острові.

Ніякий імпорт не приходить в Україну насильно. Імпорт іде тоді, коли монополія створює штучні дефіцити та коли монополія завищує ціни.

Компанії ДТЕК Ріната Ахметова варто перестати таким займатися, варто почати грати по цивілізованих правилах і тоді імпортна електроенергія нам буде не потрібна.

Але для держави пріоритет номер один – кожна сім’я, лікарня, школа, підприємство мають бути з електроенергією та теплом, незалежно від поведінки окремих монополія.