Новая команда - старые "налоговые" методы

4 вересня на сайті Верховної Ради оприлюднено тексти законопроектів щодо податкових змін, який значно ускладнить правила оподаткування.

Найбільш контраверсійний з них – під №1210 з довгою назвою "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві".

У першу чергу запропоновані у ньому зміни стосуватимуться іноземних інвесторів та компаній, які здійснюють зовнішньоекономічну діяльність.

Проект внесено народним депутатом – головою податкового комітету Верховної Ради Данилом Гетьманцевим і вже визначено президентом як невідкладний.

Чи будуть ці депутатські ініціативи підтримані урядом і в залі парламенту – питання більше риторичне.

Новий керівник уряду нещодавно анонсував, що готувати податкову реформу планується навесні 2020 року, а вступити в силу вона має з 1 січня 2021 року.

Попередня (багаторічна) практика ускладнення податкового режиму в другому  півріччі через внесення змін до податкових законів була визнана хибною.

Проте не так сталося, як гадалося з законопроектом №1210.

Задекларованою метою законопроекту є "запровадження міжнародних стандартів податкового контролю для всіх учасників міжнародної торгівлі та боротьба із виведенням капіталу за кордон".

Разом з тим, дивним чином законопроект також включає податкові "новації" про адміністрування податків, об’єктів оподаткування, ставки податків, посилення  повноважень контролюючих органів, підвищення штрафних санкцій для бізнесу.

З тексту законопроекту та пояснювальної записки до нього вбачається, що від самого початку він був розроблений в рамках запровадження міжнародних стандартів податкового контролю – BEPS.

Мова йде про:

1) запровадження концепції оподаткування прибутку контрольованих іноземних компаній, до яких будуть прирівняні усі юридичні особи в іноземних державах, які знаходяться під контролем юридичної особи – резидента України;

2) уточнення визначення постійного представництва;

3) імплементація положень 8-10 кроків Плану дій BEPS;

4) уточнення критеріїв визнання осіб пов’язаними тощо.

[BANNER1]У цілому імплементація Плану дій BEPS в національне податкове законодавство планувалось досить давно, а саме – з моменту приєднання України до міжнародної програми розширеного співробітництва з питань імплементації BEPS у 2017 році.

Більше того, ці кроки є дуже важливими, адже, як зазначено у пояснювальній записці, є передумовою для лібералізації валютного регулювання, що відповідає зобов’язанням України в рамках Угоди про асоціацію з ЄС.

Наче правильні слова – "запровадження міжнародних стандартів", "імплементація європейського законодавства" тощо – правда ж?

Проте окрім ініціативи з BEPS, законопроект №1210 містить інші ініціативи, що співпадають із багатьма "напрацюваннями" старої фіскальної команди щодо "закручування гайок" платникам податків.

Обсяг законопроекту – понад 500 сторінок, де між правильними і своєчасними пропозиціями ховається посилення фіскального тиску на платників податків.

Так, запропоновано значно збільшити податкове навантаження на видобуток залізно-рудної  сировини, тютюнових виробів, тобто тих галузей, що працюють "в білу" та є суттєвими донорами бюджетів усіх рівнів, платять гідну заробітну плату і забезпечують зайнятість.

Гірничо-добувна галузь виступила проти підвищення ставки рентної плати за видобуток залізної руди з 8% до 10%, збільшення нижнього порогу рентабельності залізорудної сировини з 14-25% до подвійної облікової ставки НБУ (сьогодні - це 33%).

Також кардинально змінюється база оподаткування залізно-рудної сировини.

Пропонується, щоб це була вартість товарної продукції з вмістом феруму 62-67% замість вартості видобутої руди з вмістом феруму 16-30%.

За аналогією, це означало б стягнення рентної плати з вартості бензину замість вартості нафти.

Останнім часом точиться багато дискусій про необхідність та (або) доцільність значного підняття рентної плати на рудні корисні копалини.

Проте при прийнятті рішення законодавці все ж мають зважити і ризики, настання яких в умовах зниження світових цін є цілком реальним – мінусова рентабельність при експорту залізно-рудної сировини до Китаю і витиснення українських виробників з європейського ринку росіянами.

Виглядає так, що можемо демотивувати виробників, які виробляють продукцію з більш високою доданою вартістю (концентрат, агломерат, обкатиші).

Зайнятість у видобуванні і суміжних галузях - понад 50 тисяч людей. Середня зарплата гірників – 20 тисяч грн.

Очевидно, попереду має бути непроста дискусія, яка врахує і ризики майбутньої світової рецесії, яка безумовно вдарить по сировинним ринкам, і оптимальний  компроміс щодо наповнення держбюджету.

Доволі дивно виглядають пропоновані норми, які стосуються ПДВ.

Наприклад, законопроект передбачає накладання штрафу у розмірі 3400 грн за несвоєчасну реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування з ПДВ на звільнені від ПДВ операції та операції, які обкладаються нульовою ставкою.

За відсутність реєстрації у єдиному реєстрі податкових накладних для накладних/розрахунків коригування з ПДВ на звільнені від ПДВ операції та операції, які обкладаються нульовою ставкою, пропонується накладати штраф у розмірі 1020 грн.

А зменшення до 10 календарних днів строку для подання реєстраційної заяви в разі добровільної реєстрації платником податків взагалі важко розцінювати як "вдосконалення адміністрування".

Також не зовсім зрозуміло, як пропоновані норми законопроекту, які збільшують строки проведення практично всіх видів перевірок платників податків контролюючими органами, зможуть позитивно вплинути на адміністрування податків.

Адже це навпаки дасть змогу контролюючим органам більш вільно почувати себе під час перевірок та, відповідно, більш некомфортно почувати себе платнику податків.

Таке ж питання постає і до ініціативи суттєвого (в рази) підвищення сум штрафів платників в абсолютних розмірах та введення нових штрафів, як наприклад щодо "умисної" несплати узгодженого податкового зобов’язання, застосування штрафних санкцій у сумі половини (!) податкового зобов’язання тощо.

Дуже дискусійною є пропозиція щодо запровадження нового товарного коду УКТ ЗЕД 2403 99 90 10, встановлення для нього ставки акцизного податку на рівні 1213,61 грн за тис сигарет та підвищення ставки акцизу на сигарети у 2,5 рази.

[BANNER2]Ще у 2017 році законом встановлено 8-річний графік підвищення ставок акцизного податку на тютюнові вироби (на 2018 рік – на 30%, та наступні 7 років – на 20% щорічно), який до 2025 року мав привести національні ставки акцизного податку до мінімального рівня, діючого в ЄС, а саме – EUR 90 за тис. штук.

Проте виходячи із тексту законопроекту, в нас є шанс отримати такі ставки вже у наступному році.

Середня вартість пачки сигарет в Україні в такому випадку буде приблизно 82 грн і вище. Сьогодні середня ціна - 36 грн!

При такій ціні на сигарети населення просто перестане купувати легальний продукт. Він буде надто дорогий та піде в "тінь" до виробників контрафакту або контрабандної  продукції.

Таке різке збільшення податкового навантаження з акцизу на тютюн матиме мінімальний фіскальний ефект та максимальний негативний ефект на легальний ринок тютюнових виробів, фактично вбиваючи його.

Підвищення ставок акцизного податку в середньому на 30-40% щорічно на тютюнові вироби за останні роки не забезпечило планованого високого зростання податкових надходжень акцизу до державного бюджету.

Підвищення на 30% ставок акцизного податку на тютюнові вироби у 2018 році дало лише на 10% зростання надходжень, а недовиконання бюджетного розпису з тютюнового акцизного податку станом на січень-липень 2019 року - майже 1/3 від запланованого обсягу.

Нагадаю, мова іде про більш-менш стабільний план підвищення акцизу, який діє зараз. Можна лише уявити, що може статися із ринком при запропонованому підвищенні у 2,5 рази.

Експерти галузі кажуть, що рівень нелегального ринку зросте в 4,5 рази і в абсолютному значенні складе 27 млрд штук (сигарет). Це – половина легального ринку тютюнових виробів на сьогодні.

Зміни мають набрати чинності одразу після опублікування, окремі – з першого січня або першого липня 2020 року.

Прийняття і набуття чинності нормами цих законопроектів у цьому році або з початку наступного порушить принцип стабільності податкового законодавства.

Саме про це каже стаття 4 Податкового кодексу України.

І навіть пан Гетьманцев неодноразово звертав увагу на необхідність дотримання цього принципу та його грубі багаторічні порушення попереднім скликанням законодавців.

Представники бізнес-спільноти та асоціації інвесторів поки не розуміють чи є цей та інші законопроекти продовженням практики попередніх урядів із запровадження податкових змін за принципом "сьогодні на сьогодні" чи все ж підходи до формування податкової політики нарешті зміняться.

Відсутність фахового громадського обговорення цих ініціатив, поспіх у прийнятті таких кардинальних змін не додадуть впевненості інвесторами, які вже в позитивному очікуванні покращення інвестиційного клімату, але ще не в достатній готовності заходити в Україну.

То ж бізнес сподівається на послідовну позицію нових уряду і парламенту на старті їх роботи.