Банкротство и пустота

І хоч з понеділка ми вже будуємо прозору митницю, та зради з минулого життя мене не відпускають.  

Ви знаєте, що вже зовсім скоро має стартувати продаж майна банкрутів через електронні аукціони. Одразу спойлер - не стартує. Розповім чому.  

Зараз спливає строк підготовки проекту функціонування електронної системи з продажу майна банкрутів, яку має ухвалити уряд.

Мін'юст, як відповідальний за формування та реалізацію політики, мав підготувати цей документ. 

Тобто уряд та увесь ринок чекає зрозумілих, прозорих правил реалізації майна боржників через електронні торги, гарантій повернення грошей кредиторів, зростання позицій України в рейтингу Doing Business і може навіть зниження кредитних ставок у банках. Чекає, але не дочекається, тому що Мін’юст завалив процес розробки порядку продажу майна банкрутів. 

Маленька передісторія. З цією постановою з самого початку відбувалось щось незрозуміле: експерти, які брали активну участь у розробці Кодексу з процедур банкрутства, з подивом дізнались, що ніяких робочих груп не потрібно, що сам проект вже готовий і нікому не планують попередньо його показувати. 

Зусиллями арбітражників, правників, міжнародних інституцій таки була організована публічна дискусія щодо ключових питань процедури банкрутства.

МЕРТ та профільні асоціації направили у Мін’юст пропозиції з вимогами до адміністратора системи та технічними умовами, бо вочевидь тільки одна дворівнева система аукціонів зараз має достатній досвід їх проведення. Це Прозорро.Продажі і слід це враховувати. 

Хоча побачити проект постанови було не так просто, його нарешті вдалося знайти на  сайті Мін’юсту (при чому раджу шукати у гуглі по ключових словах, бо заховали його добряче).

Чому так - не можу знати, але думки з'являються, щойно починаєш читати. В проекті правил майже немає ніяких правил!

Більшість норм скопійована з Кодексу - "за все хороше, проти всього поганого". Але потім.

От наприклад: відсутній порядок проведення аукціонів. Відсутні положення, які регламентують, яким чином має проводитись аукціон на підвищення ціни чи аукціон на зниження ціни. 

Визначення процедур покладено на рівень самого адміністратора системи та його внутрішній документ - регламент адміністратора.

Тобто згідно з цим проектом, адміністратор системи буде мати можливість сам визначати порядок, змінювати правила гри, застосовувати різні процедури до різних учасників тощо. Але ми про це дізнаємось потім.

Виникає логічне питання - а хто ж цей адміністратор, за чиїми правилами буде працювати весь ринок? Тут теж цікаво.

Проект містить положення щодо створення спеціальної комісії Мін'юсту, яка і має його визначати на конкурсі, умови якого вони самі й пропишуть. Це теж потім. 

Ще раз, вочевидь за задумом, на конкурсі адміністратори будуть змагатись у виконанні правил торгів, яких не існує за правилами конкурсу, які будуть розроблені колись потім. 

Підсумуємо. Згідно з цим проектом, майно банкрутів пропонується продавати через невідомий нікому механізм.

Технічні умови будуть визначені пізніше, їх буде визначати адміністратор системи, назва якого невідома ні громадськості, ні учасникам ринку, ні уряду.

Кабміну буде пропонуватися затвердити цього "кота у мішку" та сподіватися на добру волю Мін’юсту. 

Дивні, м’яко кажучи, підхід та сподівання. По-перше, закон чітко вказує, що правила проведення аукціонів встановлює Кабінет міністрів, не Мін’юст і не невідомий "адміністратор". 

Знову таки, навіть приклад нормального впровадження був, адже коли уряд затверджував Порядок проведення електронних аукціонів з малої приватизації, в ньому було дуже детально розписано і процедуру проведення кожного з аукціонів, і алгоритм дій учасників ринку, і строки, і відповідальність сторін.

Бо мова йшла про мільярди державних коштів. Тут ми говоримо про ринок майна банкрутів на мінімум 5 млрд грн щороку.

Ми говоримо про принципи захисту кредиторів, прозорі механізми, а нам натомість пропонують "болванку", шаблон, до якого у ручному режимі одне Міністерство буде прикручувати процедури та умови. 

Ну як тут не згадати слова представників Мін’юсту, що ніяких робочих груп з ринком та експертами не потрібно, бо нема коли. От і отримали: ні експертів, ні правил, і часу вже немає.

Отже. Продажу майна банкрутів у найближчий час не буде, Мін’юст за 3 місяці не народив нічого.

Як завжди будемо змушувати переробляти. Всі, хто зацікавлений - приєднуйтесь, бо крім нас, як бачимо, нема кому.