Решение трибунала: Россия ответит за захват крымских активов Нафтогаза
Инновации в действии
Вдершись до Криму навесні 2014 року, Росія взялася захоплювати найцінніші підприємства на півострові.
Однією з перших мішеней агресора стали активи групи "Нафтогаз" – від адміністративних будівель до "вишок Бойка", трубопроводів, підземного сховища з газом.
Одразу Нафтогаз приступив до переговорів з юридичними компаніями, які могли б представляти Україну в арбітражі проти РФ.
За підсумками піврічних переговорів ми знайшли лише 4 компанії, які мали б необхідний досвід та кваліфікацію, але не вели бізнесу в Росії.
Єдина з цих компаній, яка готова була взятися до справи, це Covington&Burling.
Потім Нафтогаз зібрав необхідну доказову базу та в 2016 році звернувся до Арбітражного трибуналу в Гаазі.
Наша позиція опирається на дві складові. Перша: окупація Росією Криму та наших активів є незаконною. Ні Україна, ні Нафтогаз не визнають будь-які претензії на ці активи.
Друга: Росія порушила свої зобов’язання за угодою щодо взаємного захисту інвестицій.
Відтак РФ має компенсувати Нафтогазу збитки за кожен день, протягом якого ми не в змозі користуватися своїми активами в Криму.
Їх там немає?
Тиждень тому трибунал у складі трьох суддів (Яна Бінні з Канади, Шарля Понсе зі Швейцарії та Майі Станівуковіч з Сербії) ухвалив ключове рішення в рамках процесу – визнав свою юрисдикцію та поклав повну відповідальність за захоплення активів групи Нафтогаз в Криму на Росію.
Довести такі, здавалося б, очевидні речі, було непросто.
Росія намагалася уникнути відповідальності та стверджувала, що активи націоналізували "місцеві органи влади" ще до законодавчого оформлення Кремлем анексії Криму.
В цьому основна відмінність від процесу, який вже виграв Ощадбанк – його майно окупант експропріював пізніше і до таких відмовок не вдавався.
Ми надали переконливі докази відповідальності Росії. Одна з суддів все ж віддала голос за концепцію "їх там немає", інші судді підтримали нашу позицію та проголосували за відновлення справедливості.
Що далі?
Наразі трибунал переходить до другої стадії розгляду справи. У її рамках арбітраж оцінить обсяг збитків, які Нафтогаз несе у зв’язку з неможливістю використання свого майна в Криму.
Зі свого боку ми вже залучили незалежних експертів – за їхніми даними, збитки складають щонайменше 5 млрд доларів плюс відсотки.
Щоб сформувати власну оцінку трибуналу знадобиться час – ми очікуємо на фінальний вердикт щодо стягнення з РФ в кінці 2019 – на початку 2020 року.
Міжнародне правосуддя діє неспішно, але впевнено. Зрештою Росії доведеться компенсувати збитки Нафтогазу.
Ми використовуємо всі доступні інструменти, щоб зробити кримську авантюру Путіна максимально дорогою. Це має наблизити час, коли Крим повернеться додому.