Кто срывает планы по добыче газа

У 2016 році Кабмін схвалив "Концепцію розвитку газовидобувної галузі України".

У ній відзначалося, що Україна — енергозалежна країна.

Компанії "Укргазвидобування" була поставлена конкретна ціль: збільшити обсяг видобутку природного газу до 20,1 млрд куб м у 2020 році.

Надворі вже початок 2019 року. З моменту схвалення концепції минуло більше двох років, тож слід підбити проміжні підсумки.

Чи вдалося наблизитися до енергетичної незалежності? Чи зможе "Укргазвидобування" досягти визначеного рівня видобутку?

Логіка проста: збільшення обсягів видобутку, за умови скорочення споживання газу завдяки енергоефективності, дозволить країні відмовитися від його імпорту. До речі, у 2018 році Єгипет повністю відмовився від імпорту газу, бо власний видобуток вийшов на рівень самозабезпечення. Чим ми гірші?

Порівняймо планові показники, закладені в урядову концепцію, з фактичними. У 2016 році план для "Укргазвидобування" становив 14,5 млрд куб м, видобуток — 14,6 млрд куб м. У 2017 році — 15,2 млрд куб м і 15,3 млрд куб м відповідно.

Не поспішайте радіти. Треба розуміти методи досягнення цих успішних показників. Є друга сторона медалі: відбулося штучне збільшення видобування газу всупереч технологічним режимам експлуатації свердловин. Про такі порушення сказано, зокрема, в акті перевірки "Полтавагазвидобування".

До яких наслідків призводить таке порушення технології видобування газу? До передчасного виснаження родовищ. Як результат, буде неможливо видобути з них весь об'єм газових запасів, і на урядовій концепції можна буде поставити хрест.

Це ціна за демонстрацію керівництвом "Укргазвидобування" зручних показників. Вони чи то хотіли вислужитися перед урядом й отримати премії, чи то приховували факт відсутності реального приросту видобування через неефективне освоєння рекордних обсягів коштів, виділених на інтенсифікацію видобування.

У 2018 році успішна статистика перервалася. План становив 16,5 млрд куб м, а видобути вдалося лише 15,5 млрд куб м газу. "Укргазвидобування" відзвітувала про перемогу, мовляв, це новий рекорд компанії за останні 25 років. Щодо невиконання плану згідно з урядовою концепцією скромно промовчали.

Постає закономірне питання: чи є ще надія на те, що "Укргазвидобування" зможе наздогнати показники і до 2020 року таки виконає план? Щоб відповісти на це питання, розгляньмо фактори, які гальмують власний видобуток газу.

1. Бюрократія і спротив дозвільних органів.

Замість очікуваних 60 ліценцій на розробку нових родовищ "Укргазвидобування" за 2016-2018 роки отримала лише 17 ліцензій. Державна служба геології та надр фактично блокувала процес видачі дозволів. Блокують процес й обласні ради. Зокрема, Полтавська облрада за три роки відмовилася надати компанії 63 ділянки.

2. Корупційні схеми в "Укргазвидобуванні".

Важко думати про підвищення видобутку газу, коли зайнятий лише тим, щоб нагріти руки. На жаль, деякі співробітники "Укргазвидобування" сидять на "відкатах": створюють штучні умови для перемоги потрібних компаній на тендерах.

По-перше, на такі думки наштовхують публічні відгуки учасників тендерів. Наприклад, на сервісі Dozorro можна побачити такий відгук щодо тендеру, проведеного у 2018 році на суму понад 125 млн грн.

"Вимога не має нічого спільного з технічними критеріями кваліфікації документації процедури закупівлі і покликана лобіювати окремих виробників при одночасній дискримінації учасників з долотами, які не належать до "провідних виробників", але мають аналогічні за якістю долота за значно нижчими, у два-три рази, цінами".

По-друге, це відзначають правоохоронні органи.

У 2018 році Генпрокуратура, за участю СБУ і САП, затримала двох посадових осіб "Укргазвидобування", які "налагодили схему отримання 10-відсоткового "відкату" за державне замовлення", зокрема, начальника механіко-енергетичного департаменту та директора з підготовки і транспортування газу.

Нарешті, перший заступник голови правління "Укргазвидобування" у 2011-2015 роках працював радником генерального директора з природних ресурсів та об'єктів нерухомості EastOne Group, створеної олігархом Віктором Пінчуком.

Знаєте, який постачальник товарів і послуг отримує найбільше замовлень в грошовому вимірі від "Укргазвидобування"? "Інтерпайп Україна", що входить до складу EastOne Group. Збіг? Не думаю. Яскравий приклад конфлікту інтересів.

3. Фактор країни-агресора.

Росія має багато агентів впливу в українських стратегічних компаніях. Очевидно, не є винятком й "Укргазвидобування". За допомогою інфільтрованих агентів Москва може саботувати збільшення видобутку газу на рівні управлінських кадрів "Укргазвидобування". Підстави сумніватися у їх доброчесності є.

Візьмімо, до прикладу, колишнього начальника управління закупівель і послуг "Укргазвидобування", який у 2017 році звільнився з посади. Він у 2012-2015 роках працював на Саратовському нафтопереробному заводі (РФ), що входить у структуру "Роснефти". Це відкрита інформація, яка вказана у його резюме.

Там же працював і колишній директор із закупівель "Укргазвидобування".

Є питання і щодо деяких нинішніх топ-менеджерів компанії. Зокрема, директор з питань безпеки "Укргазвидобування" майже 11 років працював на структури "ТНК-ВР", які мали штаб-квартиру в Москві, а згодом були поглинуті "Роснефтью". Це зазначено у його профілі в соціальній мережі LinkedIn.

Чинний директор з видобутку "Укргазвидобування" вів бізнес з колишнім головою московського представництва "Нафтогазу" Валерієм Раздорожним, якого ЗМІ представляли як "московського бізнесмена". Після Революції гідності він переховувався у Російській Федерації, очікуючи, поки стихне ситуація на Майдані.

Таким чином, у 2018 році "Укргазвидобування" вперше не виконала план з видобутку газу згідно з урядовою концепцією. Це тривожний дзвіночок для менеджменту компанії та Кабміну. Інерційний сценарій розвитку подій призведе до зриву досягнення мети — 20,1 млрд куб метрів газу у 2020 році.

Переломити ситуацію можна шляхом боротьби з корупцією в "Укргазвидобуванні" та зменшення впливу країни-агресора на управлінські рішення компанії.